Справа № 2-40/13 Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф.
Провадження № 22-ц/780/2285/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.
Категорія 44 18.06.2013
УХВАЛА
Іменем України
17 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Воробйової Н.С.,
суддів - Верланова С.М., Березовенко Р.В.,
при секретарі - Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області та за апеляційної скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2013 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему у Київській області до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2012 року заступник прокурора Київської області звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему у Київській області, мотивуючи його тим, що згідно з розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації від 26 листопада 2009 року №№ 2408, 2411, 2412, 2413, 2414 «Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6» затверджено матеріали вибору земельної ділянки площею 0,1000 га для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новосілківської сільської ради (за межами населеного пункту). На підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 19 січня 2010 року №37 «Про передачу земельних ділянок у власність 5 громадянам України для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення індивідуального дачного будівництва та вирішено передати, зокрема, у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0916 га, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0916 га, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0756 га, ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 0756 га та ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0756 га. На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.
Позивач вважає, що при відведенні земельних ділянок були порушені норми земельного законодавства, оскільки повноваження щодо надання вказаних земельних ділянок у власність громадянам віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, а не до Вишгородської районної державної адміністрації.
На підставі наведеного прокурор просив суд скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 26 листопада 2009 року №№ 2408, 2411, 2412, 2413, 2414 «Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6»; скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 19 січня 2010 року №37 «Про передачу земельних ділянок у власність 5 громадянам України для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області»; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0916 га, серії ЯИ №835155, виданий ОСОБА_2; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0916 га, серії ЯИ №835156, виданий ОСОБА_3; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0756 га, серії ЯИ №835157, виданий ОСОБА_4; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0756 га, серії ЯИ №835158, виданий ОСОБА_5; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0756 га, серії ЯИ №835159, виданий ОСОБА_6; скасувати державну реєстрацію зазначених державних актів на право власності на земельні ділянки; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння відповідачів зазначені земельні ділянки.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор просить рішення суду скасувати та ухвали нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі Кабінет Міністрів України просить рішення суду скасувати та ухвали нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову заступника прокурора Київської області, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.20 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Згідно з положеннями ст.118 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до ч.3 ст.122 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно з розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації від 26 листопада 2009 року №№ 2408, 2411, 2412, 2413, 2414 «Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, зокрема, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4» затверджено матеріали вибору земельної ділянки площею 0,1000 га для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новосілківської сільської ради (за межами населеного пункту). Надано дозвіл, зокрема, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,1000 га для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новосілківської сільської ради (за межами населеного пункту).
На підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 19 січня 2010 року №37 «Про передачу земельних ділянок у власність 5 громадянам України для ведення індивідуального дачного будівництва на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення індивідуального дачного будівництва та вирішено передати безоплатно, зокрема, у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0916 га, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0916 га, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0756 га, ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0756 га та ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0756 га.
На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.
Із матеріалів справи вбачається, що під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, останні отримали позитивні висновки щодо погодження проекту землеустрою, а саме, від: управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області (т.2, а.с.61); відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури (т.2, а.с. 63); Державної санітарно-епідеміологічної служби (т.2, а.с.65); Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області (т.2, а.с.67); Управління культури і туризму (т.2, а.с.68).
Як вбачається з ситуаційного плану відведення земельних ділянок, який погоджено начальником управління земельних ресурсів у Вишгородському районі та начальником відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку міста, земельна ділянка площею 0,4100 га, яка виділяється ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 має код цільового використання 2.2 (т.2, а.с.100).
Згідно з Українським класифікатором цільового використання землі ( далі - УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205 до пункту 2.2 відносяться землі для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.
Даних про те, що при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказані земельні ділянки відносились до земель рекреаційного призначення, матеріали справи не містять.
Посилання прокурора на довідку про умови відведення земельних ділянок від 9 грудня 2009 року (т.1, а.с.90, т.2 а.с.58), в якій зазначено код цільового використання земельної ділянки площею 0,4100 га згідно УКВЦВЗ - 4.3, як на підставу того, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, не заслуговують на увагу, оскільки в даній довідці код цільового використання землі має виправлення на 4.3 і ці виправлення не засвідчені підписом та печаткою начальника управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області, який видав дану довідку.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відмовляючи у позові заступника прокурора Київської області, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурором не надано належних доказів про те, що зазначені вище розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, а земельна ділянка площею 0,4100 га відноситься до земель рекреаційного призначення.
Крім того, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно з договорами купівлі-продажу від 20 квітня 2010 року відчужили належні їм земельні ділянки ОСОБА_7, які посвідчені приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 та зареєстровані в реєстрі за №№106, 109, 112, 115, 121.
Таким чином, враховуючи, що відповідачі на час розгляду справи не були власниками земельних ділянок, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив і в задоволенні вимог прокурора про витребування земельних ділянок у відповідачів на користь держави.
Рішення суду першої інстанції суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційних скарг про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у позові та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області та апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України - відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді