Справа № 1013/5861/12 Головуючий у І інстанції Линник В.Я.

Провадження № 22-ц/780/3419/13 Доповідач у 2 інстанції Антоненко В.І.

Категорія 44 26.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

25 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Коцюрби О.П.,

при секретарі: Лопатюк В.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гостомельської селищної ради Київської області, третя особа - садове товариство «Бучанка», про визнання недійсними та скасування рішення ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У червня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Гостомельської селищної ради, третя особа - СТ «Бучанка», про визнання недійсними та скасування рішення ради та державного акта на право власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що він з січня 1992 року є членом СТ «Бучанка» та отримав у даному товаристві у постійне користування земельну ділянку площею 0,0494 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. 10 липня 1997 року позивачу було видано Державний акт на право приватної власності на зазначену вище земельну ділянку на підставі рішення Гостомельської селищної ради від 14 січня 1997 року. Яким передано громадянам України - членам СТ «Бучанка» безоплатно у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва площею 8,0844 га згідно з додатком № 1. У додатку № 1 зазначено список осіб, їх адреса та площі земельних ділянок, що переходять у приватну власність, де зазначений і позивач. У зв'язку з тим, що позивач не був зацікавлений у приватизації вказаної ділянки, не складав та не подавав заяви про її безоплатну приватизацію, просив визнати недійсними і скасувати рішення ради та державний акт на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що земельна ділянка площею 0,0494 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з 1992 року належить позивачу на праві постійного користування (а. с. 22-36). Рішенням Гостомельської селищної ради від 14 січня 1997 року № 4 членам СТ «Бучанка», в тому числі й позивачу, на підставі листа голови СТ «Бучанка», заяви ОСОБА_3 були передані земельні ділянки у приватну власність (а. с. 104-107, 110). 10 липня 1997 року позивачу було видано Державний акт на право приватної власності на зазначену вище земельну ділянку (а. с. 37). ОСОБА_2 08 грудня 2011 року звернувся до Гостомельської селищної ради із заявою про скасування оспорюваного державного акта, однак отримав листа, яким йому було відмовлено у задоволенні заяви (а. с. 38-39).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. 17 ЗК України від 18 грудня 1990 року, ст. ст. 12, 152, 155 ЗК України від 25 жовтня 2001 року та ст. ст. 257, 267, 392 ЦК України та прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем по справі не надано належних доказів того, що відповідачем не визнається його право власності чи право користування даною земельною ділянкою.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: