АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3727/13 Справа № 403/8803/12 Головуючий у 1 й інстанції - Циганков В.О. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів -Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі -Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2012 року, де ставить питання про його скасування, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2012 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволені, з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» стягнена заборгованість за кредитним договором у розмірі 545 293,09 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2013 року визначені складові заборгованості за кредитним договором.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої виходив з того, що 23 травня 2008 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір № 014/148793/3161/74, згідно якого позивач надав відповідачу споживчий кредит у сумі 59 000,00 доларів США, строком на 240 місяців. Договором також передбачений обов'язок відповідача сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 13,00% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до платіжного календаря. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 59 000,00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № від 23.05.2008 року.

Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконував, тому позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу щодо дострокового виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується копією вказаного листа.

Таким чином, згідно розрахунку, станом на 21.02.2011р. сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 68 662,01 доларів США, з них 59894,99 доларів США - непогашена сума кредиту, 5095,91 доларів США - несплачені проценти, 181,72 доларів США - нарахована пеня за прострочення тіла кредиту, 3489,39 доларів США - нарахована пеня за прострочення відсотків, що по курсу НБУ станом на 21.02.2011 р. (1дол.США=7,9417 грн.) складає 545 293, 09 грн.

Враховуючи зазначені обставини, вимоги чинного законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором в зазначеній сумі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст.ст. 526, 530, 549, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач порушує умови кредитного договору.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, що позивачем не доведена сума заборгованості, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи мається розрахунок заборгованості /а.с. 18/.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України, відповідач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 цього ж Кодексу, зазначені ним обставини.

Проте будь-які докази, які б спростовували розрахунок банку щодо заборгованості за кредитним договором, відповідачем суду не надано.

Посилання апелянта на те, що від банку не було вимоги про дострокове погашення кредиту, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи знаходиться така вимога /а.с. 17/.

Доводи апеляційної скарги, що рішення підписано не тим суддею, який розглядав справу, а головою суду, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки головою суду підписана копія оскаржуваного рішення/а.с. 101/.

Доводи апелянта, що суд стягнув заборгованість за кредитним договором не в доларах США, а в гривнях, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ст. 533 ЦК України валюта виконання грошового зобов'язання є гривна.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду не спростовують.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду в оскаржуваній частині.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

СУДДІ: