ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2006                                                                                             Справа № 6/69

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шуби І.К. (доповідач),    

суддів: Кузнецової І.Л., Швець В.В.,

при секретарі судового засідання Чоха Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної льотної академії України на постанову господарського суду Кіровоградської області від  01.08.06р.  у справі №6/69

за позовом: Державної льотної академії України, м. Кіровоград

до: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград  

про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень;

за участю представників сторін:

позивача: Лисонь О.Б. –довіреність №2432 від 01.09.2006р.;

                 Ромаданова Г.Г. –довіреність  №3025 від 14.12.2005р.;

відповідача: Жиденко В.І. –довіреність №132 від 19.04.2006р.;

                     Скрипник О.М.- довіреність №170 від 15.08.2006р.

ВСТАНОВИВ:

          У лютому 2006 р. Державна льотна академія України, м. Кіровоград звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, винесених відповідачем 31.10.2005р. за № 0002251730/1 та № 0001442310/1, 26.08.2005 за № 0000802200/0, 30.11.2005р. за № 0002251730/2, якими визначено суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та пені за порушення термінів розрахунків по експортним операціям.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіряючи дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державної льотної академії України відповідач не врахував, що академія є бюджетною організацією, тому датою виникнення податкових зобов’язань, згідно п.п. 7.3.5 Закону України „Про податок на додану вартість” є дата надходження коштів на поточний рахунок платника податку; акт перевірки складений і по сумам платежів, по яким закінчився строк позовної давності; при нарахуванні пені за порушення термінів розрахунків по експортних операціях не вірно визначено момент зарахування виручки резидента на валютний рахунок; витрати на відрядження, проживання в готелі осіб, які приїздили з інспектуванням до академії, та не є її працівниками, не підлягали оподаткуванню.

          Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 26.04.2006р. замінив відповідача Кіровоградську об’єднану державну податкову інспекцію її правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді.

          Постановою господарського суду Кіровоградської області від 01 серпня 2006р.(суддя Баранець О.М.) позов задоволено частково. Визнано нечинними податкові повідомлення рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції: № 0000802200/0 від 26.08.2005р. в частині визначення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 3835грн. 99коп. як податкового зобов’язання та в частині визначення порядку сплати відповідно до правил, передбачених Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; №0001442310/1 від 31.10.2005р. в частині визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість по основному платежу в сумі 51грн. та по штрафним (фінансовим) санкціям в сумі 25грн. 50 коп., а всього в сумі 76грн. 50коп. В задоволенні іншої частини позову відмовив.

          Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не може бути визначена як податкове зобов’язання, до неї не можуть бути застосовані норми Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;

так як податковий орган має право самостійно визначати суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, передбачених Законом України „Про податок на додану вартість”, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, чи за днем її фактичного подання, коли вона подана пізніше, податкове зобов’язання визначено податковим повідомленням-рішенням № 000144310/0 від 26.08.2005р., по податку на додану вартість за липень 2002р. в сумі 76грн. 50 коп.(зі штрафними (фінансовими) санкціями) за межами вказаного строку який сплив 10.08.2005р., тому це податкове повідомлення-рішення частково необхідно визнати нечинним;

в іншій частині спірні податкові повідомлення рішення, винесені на підставі результатів перевірки додержання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002р. по 01.04.2005р., викладених в акті № 121/23-1/01132353 від 23.08.2005р., при доведеності фактів порушення позивачем вимог Законів України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, „Про податок на додану вартість”, „ Про податок з доходів фізичних осіб”, Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”, з дотриманням вимог Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

          Не погодившись з постановою господарського суду Кіровоградської області позивач, Державна льотна академія України, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2006р. по справі № 6/69 та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, вважаючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом невірно тлумачено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилаючись на те, що кошти отримані ним –державною установою як орендна плата є спеціальними коштами, до них необхідно було застосовувати вимоги п.п. 7.3.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ( щодо оплати робіт (послуг) за рахунок бюджетних коштів); кошти по оплаті за проживання в готелі осіб, які знаходились у позивача в зв’язку з відрядженням і не перебували з останнім в трудових правовідносинах, є витратами на відрядження, які не підлягають оподаткуванню.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 11.09.2006р. відкрив апеляційне провадження у справі і ухвалою від 21.09.2006р. призначив розгляд справи у судовому засіданні на 04.10.2006р.

28.09.2006р. від відповідача Державної податкової інспекції у м. Кіровограді до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу в якій, посилаючись на дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, необгрунованість вимог апеляційної скарги, відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду –без змін.

Розпорядженням заступника голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2006р. в зв’язку зайнятістю судді Чимбар Л.О. у іншому судовому засіданні, справа передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Шуба І.К.( доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Швець В.В.

В судовому засіданні 04.10.2006р. в зв’язку з необхідністю надання відповідачем додаткових письмових пояснень із розрахунками визначених спірними повідомленнями-рішеннями сум податкового зобов’язання та штрафних (фінансових) санкцій оголошена перерва до 14 год. 15 хв. 02 листопада 2006р.

В судовому засіданні 02.11.2006р. представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження по справі в зв’язку з необхідністю надання письмових пояснень та розрахунків, представник позивача проти задоволення цього клопотання не заперечував.

Ухвалою від 02.11.2006р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд провадження по справі зупинив до 15.11.2006р., призначив судове засідання на 15.11.2006р.

В судовому засіданні 15.11.2006р. представник позивача просив оголосити по справі перерву в зв’язку з тим, що він не ознайомився із запереченнями на апеляційну скаргу та поясненнями, наданими відповідачем.

Колегія суддів ухвалила: в задоволенні клопотання представника позивача про оголошення перерви по справі відмовити, роз’яснила вимоги ст.139 КАС України та оголосила зміст заперечень на апеляційну скаргу, пояснень з додатками, наданими відповідачем по справі.  

В зв’язку зі складністю справи 15.11.2006р. було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 17.11.2006р.

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого господарського суду, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По справі встановлено, що відповідач, Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція, на підставі акту від 23.08.2005р. за №121/25-1/01132353 „Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання Державною льотною академією України вимог податкового законодавства за період з 01.04.2002р. по 01.04.2005р., вимог валютного законодавства за період з 01.09.2002р. по 01.04.2005р.”(т.1 а.с.13-42) прийняв спірні повідомлення-рішення: 26.08.2005р. №0000802200/0, яким визначив пеню за порушення термінів розрахунків по експортних операціях у сумі 3 835грн. 99коп., згідно з вимогами ст.ст. 1,4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, посилаючись на вимоги п.п. „б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; 31.10.2005р. №0001442310/1, яким визначив суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість –16 117грн. та штрафні (фінансові) санкції –8 059грн., всього 24 176грн. згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 і п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, посилаючись на п.п. „б” п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; 31.10.2005р. №0002251730/1 та 30.11.2005р. №0002251730/2 –(за результатами розгляду скарги в порядку апеляцій), визначивши суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб –1 336грн. 77коп. і штрафні (фінансові) санкції –2 673грн. 54коп., всього 4 010грн. 13коп., посилаючись на п.п.4.2.9 п.4.2, п.п.4.3.20, п.п.4.3.21 п.4.3 ст.4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, ст.2, ст.11 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” та п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”   (т.1 а.с.9-12).

Проведеною документальною перевіркою встановлені наступні обставини, проти наявності яких позивач в процесі розгляду справи не заперечував.

В перевіряємому періоді позивачем були укладені зовнішньоекономічні контракти на виконання послуг, із них по трьох контрактах оплата за надані послуги надійшла після спливу 90-денного терміну розрахунку з моменту підписання акта виконаних робіт в порушення вимог, передбачених ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

А саме по контрактам позивача з нерезидентами: №113/99 від 14.12.1999р. складено акт виконаних робіт 14.05.2004 р. на суму 176 доларів США , з терміном надходження заборгованості до 12.08.2004р. отримано оплату 12.11.2004р.; №17/UKR складено звіт про виконання робіт 06.02.2002р. на суму 1 200 доларів США з терміном надходження заборгованості до 07.05.2002р. оплата надійшла 21.10.2002р.; №236/03 від 11.11.2003р. складено акт виконаних робіт 30.01.2004р. на суму 469,47 доларів США з терміном розрахунку до 29.04.2004р. оплата надійшла 18.06.2004р.

На підставі вимог ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” відповідач обґрунтовано нарахував до сплати позивачу за кожен день прострочення 90-денного терміну розрахунку по вищевказаним контрактам 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Вказана санкція –пеня у сумі 3 835грн. 99коп. визначена позивачем у спірному повідомленні-рішенні №0000802200/0 від 26.08.2005р.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для нарахування відповідачем вказаної пені до оплати позивачем та необхідності визнати вказане повідомлення –рішення нечинним в частині визначення пені як податкового зобов’язання і порядку її сплати відповідно до вимог Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, так як в цій частині спірний акт суперечить вимогам п.п.1.3-1.5, 1.9 ст.1 названого Закону, ст.ст. 13,14 Закону України „Про систему оподаткування”.

В порушення п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” згідно податкових накладних за період з 30.04.2002р. по 31.03.2005р. позивач по договорам оренди нерухомого майна з ТОВ „Макбо-94” в сумі 25 412грн. 12коп. та з ТОВ ПММ „Транссервіс” в сумі 2 519грн. 28 коп., по яким обсяг продажу складає 27 931грн. 40коп. не включив до складу податкового зобов’язання суму податку на додану вартість –5 584грн. 64коп.

В порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” позивач в березні 2005р. занизив обсяг продажу в сумі 38 796грн. 90коп. по договорам оренди літаків, наданих ним: АК „Україна Аеро-Альянс” в сумі 22 420грн. 05коп., АК „Південні авіалінії” в сумі 16 376грн. 85коп., в результаті занижені податкові зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 7 759грн. 38коп.; в липні та серпні 2003р. занизив обсяг продажу відповідно в сумі 3 500грн., 3 965грн., не включивши ці суми в книгу продажу товарів (робіт, послуг) та відповідно занизив податкові зобов’язання в сумі 700грн. і 793грн., не включивши ці суми в Декларацію з податку на додану вартість.  

По договору продажу літака МААК «УРТА»вартістю 484 800грн. (в тому числі ПДВ –80 800грн.) переданого згідно акту передачі від 08.05.2002р. в порушення вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем занижено обсяг продажу за травень 2002р. в сумі 222 219грн. 17коп., в результаті заниженого зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 44 443грн. 83коп., а також завищено обсяг продажу за червень-листопад 2002р. в сумі 222 219грн. 18коп., в результаті завищено податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 44 443грн. 82коп.

В порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач відніс до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість –1 416грн. 62коп. по податкових накладних, отриманих від ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»за послуги бази відпочинку, з обсягом придбання у сумі 7 083грн. 38коп., занизивши податкові зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 1 416грн. 62коп.

Загальна сума вищенаведених занижених зобов’язань з податку на додану вартість становить 16 253грн. 64коп.

Враховуючи наведене та у відповідності з вимогами п.п.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»спірним повідомленням-рішенням №0001442310/1 від 31.10.2005р. відповідач визначив суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість 16 117грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 8 059 грн., але в порушення вимог п.15.1.1 ст.15 вказаного Закону визначив суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість 51грн. та штрафним (фінансовим) санкціям в сумі 25грн. 50коп., всього 76грн. 50коп. за межами 1095 днів від граничного строку подання декларації до 20.08.2002р. за липень 2002р. Тому суд першої інстанції обгрунтовано визнав зазначене повідомлення-рішення нечинним в частині визначення податкового зобов’язання в сумі 76грн. 50коп.  

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог п.п.4.2.9 п.4.2, п.п.4.3.20, п.п.4.3.21 п.4.3 ст.4, п.п.6.5.1 п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та ст.ст. 2,11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», які виразилися в ненарахуванні прибуткового податку з виплат: за проживання в ОДП «Кіровоградтурист»та ЗАТ «Готельного комплексу Європа»відповідно тринадцяти та дев’яти громадян, які не знаходились з позивачем в трудових правовідносинах 16.07.2002р. - 1 233грн., 13.11.2002р. - 1 855грн. 50коп., 25.01.2005р. - 2 150грн., 29.03.2005р. - 1 080грн.;

на поховання громадян без підтвердження факту останнього місця роботи померлих в сумі 1 785грн. з січня 2004р. по січень 2005р.;

на навчання працівника у листопаді 2004р. на користь Державного підприємства «Головний навчальний методичний центр»з перевищенням на 30грн. допустимого розміру виплат.

Вказані порушення явились підставою для визначення позивачеві спірними повідомленнями-рішеннями №0002251730/1 від 31.10.2005р. та (за результатами перегляду цього акту) від 30.11.2005р. за №0002251730/2 податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 336грн. 77коп. і штрафних (фінансових) санкціях в сумі 2 673грн. 54коп., всього 4 010грн. 31коп. у відповідності з вимогами п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд першої інстанції обгрунтовано вважав ці спірні акти відповідаючими вимогам вищенаведених норм права.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про неправомірність визначення податкових зобов’язань з сум: виплачених за проживання в готелі осіб, які не знаходяться з ним в трудових правовідносинах та отриманих як орендна плата від інших суб’єктів господарської діяльності є безпідставними і необгрунтованими, спростовуються вищенаведеними обставинами, інших доводів щодо невірного застосування судом норм матеріального права, та неправильного вирішення спору позивачем не наведено.

З огляду на викладене Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що підстави для скасування або зміни  оскарженого судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2006 року у справі №  6/69 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної льотної академії України, м. Кіровоград, - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                            І.К. Шуба

Судді:                                                                                І.Л. Кузнецова

                                                                                                В.В.  Швець