ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2006 Справа № 25/264-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Головка В.Г.,Чохи Л.В.
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Назаренко А.І., директор, наказ № 24/99 від 24.05.99;
від відповідача - Павлюк О.В., довіреність № 2289/10/100 від 22.03.06;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: дочірнього підприємства "Синельниківське" відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд", м.Синельникове, Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2006р. у справі № 25/264-06
за позовом дочірнього підприємства "Синельниківське" відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд", м.Синельникове Дніпропетровської області
до Синельниковської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Синельникове Дніпропетровської області
про повернення майна
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 29.11.06, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дочірнє підприємство “Синельниківське” відкритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Дніпроважбуд”, м. Синельникове звернулося з позовом до Синельниківської об”єднаної державної податкової інспекції, м. Синельникове про зобов”язання останньої розрахуватися з позивачем будівельними матеріалами на суму вартості виконаного позивачем ремонту будівлі Синельниківської ОДПІ у розмірі 15050,0 грн.: а саме ФБС-4-60 шт., ПК-60-12-45 шт.
Позовні вимоги обґрунтовані виконанням позивачем у лютому-березні 2002 року, на підставі усної домовленості між керівниками сторін по справі, робіт з ремонту Синельниковської ОДПІ на суму 15050,0 грн. Відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за виконані роботи шляхом передачі будівельних матеріалів, а саме: ФБС-4 та ПК-60-12, але відмовив у вимозі позивача про здійснення розрахунку.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.06 по справі № 25/264-06 (суддя Чередко А.Є.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення вмотивоване тим, що між сторонами не було укладено письмової угоди про виконання будівельних робіт, а також тим, що позивачем не доведено виконання ним робіт.
Не погодившись із рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення відмінити та прийняти нове рішення, посилаючись на такі обставини.
Судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що договір на виконання робіт та взаємозалік не був укладений у письмовій формі, у зв”язку з відсутністю у кошторисі на утримання Синельниковської ОДПІ коштів на будівельні роботи.
Для надання необхідних пояснень не прибув до суду колишній керівник ОДПІ, держінспектор, та колишні робітники позивача, які вказані в листі № 15-2004 від 04.10.04.
Судом першої інстанції не задоволено клопотання позивача про призначення судової експертизи, та не прийнятий до уваги рахунок № 53 від 15.10.03, який був виставлений на адресу позивача ДП “Промбуд-1” ВАТ СМФ “Дніпротяжбуд”.
Доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги виходячи з наступного.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про зобов’язання останнього розрахуватися з позивачем будівельними матеріалами на суму виконаного ремонту будівлі Синельниківської ОДПІ у розмірі 15050,00грн., а саме: ФБС-4 –60шт., ПК-60-12 –45шт.
Представник позивача пояснив, що роботи по ремонту будівлі були здійснені у лютому-березні 2002р. на підставі усної домовленості керівника позивача з начальником Синельниківської ОДПІ Хорольським Ю.М., яка передбачала розрахунок за виконані роботи шляхом надання відповідачем позивачу будівельних матеріалів, а саме: ФБС-4 та ПК-60-12.
Позивач звертався до відповідача з листами від 04.10.2004р. № 15-2004р., 10.11.2004р. № 27-2004, 31.10.2005р. № 32-2005 про проведення розрахунку, але отримав у відповідь лист за № 9393/10/240 від 27.10.2004р. з проханням надати бухгалтерські документи, які б підтверджували господарські взаємовідносини між сторонами.
На підтвердження факту виконання робіт та наявності договірних стосунків з відповідачем, позивач посилається на вищенаведені листи до відповідача від 04.10.2004р. № 15-2004р., 10.11.2004р. № 27-2004, 31.10.2005р. № 32-2005, рахунок № 53 від 15.10.2003р., який виставлений на адресу позивача „Промбуд 1” відкритого акціонерного товариства „Будівельно-монтажна фірма „Дніпроважбуд”, письмові заяви гр.гр. Матвеева О.А. від 20.10.2004р. та Дмітрієвої Л.С. від 15.10.2004р. на адресу начальника Синельниківської ОДПІ Хорольського Ю.М. щодо виконання робіт по будівлі Синельниківської ОДПІ.
Згідно з статею 4 Цивільного кодексу УРСР, норми якого були чинними у 2002р., цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Зокрема цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також із угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій.
За статтею 151 Цивільного кодексу УРСР, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 43 Цивільного кодексу УРСР, угоди, що виконуються під час їх укладення, можуть укладатись усно, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Повинні укладатись у письмовій формі: угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР (частина 1 статті 44 Цивільного кодексу УРСР).
Отже угода, яка укладається між юридичними особами на виконання робіт (договір підряду), тобто не може бути виконана під час укладення, повинна укладатися у письмовій формі та містити усі істотні умови, передбачені для даного виду договорів, що передбачено статтями 153, 332, 334 Цивільного кодексу УРСР.
В силу статті 46 Цивільного кодексу УРСР, недодержання простої письмової форми, що вимагається законом (стаття 44 цього Кодексу), позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (з 01.01.04), положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно до пункту 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами.
До того-ж, показання свідків не є доказами у господарському процесі, згідно з розділом V Господарського процесуального кодексу України, і свідки не можуть бути учасниками судового процесу згідно з розділом ІV Господарського процесуального кодексу України, тому у задоволенні відповідного клопотання позивача слід відмовити.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем не надано належних доказів, а ні наявності договірних відносин з відповідачем щодо виконання ремонтних робіт у будівлі останнього, а ні факту виконання робіт на суму 15050,00грн., зокрема погодженого кошторису та актів прийняття підрядних робіт, тому клопотання про призначення судової експертизи та позовні вимоги є безпідставними, і не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Державне мито за перегляд справи покладається на скаржника.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.06 по справі № 25/264-06 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя В.Г.Головко
Суддя Л.В.Чоха