ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2006                                                                                   Справа № 28/397-06  

  28.11.06                                                                                Справа №28/397-06

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді

Ясир Л.О. (доповідача)

суддів

Герасименко І.М., Голяшкіна О.В.

при    секретарі    судового засідання:

Водопоєнко О. В.

за  участю   представників сторін:

від позивача:  від відповідача-1:  від відповідача-2:  від відповідача-2:  від відповідача-2:  від відповідача-2:

Бунякін Володимир Леонідович представник, довіреність №б/н  від 11.10.06; Бондарь Ілля Леонідович представник, довіреність №б/н  від 11.10.06; Худик Ігор Олександрович начальник відділення правового регулювання, довіреність №2778  від 29.05.06; Андрєєва Людмила Григорівна головний юрисконсульт, довіреність №2776  від 09.05.06; Бурік Олексій Сергійович начальник управління кредитування, довіреність №2781  від 09.05.06; Кучеренко Наталія Василівна начальник юридичного відділу, довіреність №881  від 17.04.06;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку  (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Центрально-міське відділення  Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області” м. Кривий Ріг

на рішення

господарського суду від

Дніпропетровської області 19.10.06р.

у справі

№28/397-06

за позовом      товариства з обмеженою відповідальністю “Аргус”м. Нікополь

до    В-1:          товариства з обмеженою відповідальністю

                       “Дніпрометалургзабезпечення” м. Дніпропетровськ

       В-2:         Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку  (закрите

                        акціонерне товариство) в особі філії “Центрально-міське відділення  

                        Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області” м. Кри       

                         вий Ріг

про                   визнання недійсним іпотечного договору та змін до нього

                                                                                          

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Аргус” м. Нікополь  звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 28.07.05р. із змінами до нього, встановленими договором від 05.10.05р. укладеного між  товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпрометалургзабезпечення” м. Дніпропетровськ та  Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком  (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Центрально-міське відділення  Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області” м. Кривий Ріг.   

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що спірний іпотечний договір суперечить  вимогам чинного законодавства, тому  має бути  визнаний недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.    

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.06 по справі № 28/397-06  (суддя Манько Г.В.) позовні вимоги задоволенні в повному обсязі  з посиланням  на   їх обґрунтованість та доведеність матеріалами справи.  

Не погодившись з рішенням суду, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк  (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Центрально-міське відділення  Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області” м. Кривий Ріг звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, в  задоволенні позовних вимог відмовити. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення  по даній справі винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

        Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Аргус” м. Нікополь  вважає доводи заявника, викладені в  апеляційній  скарзі, безпідставними, просить рішення господарського суду залишити без змін. У відзиві без номера від 28.11.06р. зазначає, що визнаний недійсним договір  був укладений  без участі позивача, але безпосередньо стосувався його суттєвих матеріальних інтересів, і, більш того, прямо  посягав на них, що є очевидним порушенням вимог Закону. Посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального права вважає  безпідставними.

          Відповідач 1, товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпрометалургзабезпечення” м. Дніпропетровськ, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду Дніпропетровської області вважає  законним та обґрунтованим. Надіслав відзив без номера від 28.11.06р., відповідно до якого підтримує позицію позивача, оскільки вважає, що при укладенні спірного договору  були порушені  законні права та інтереси  ТОВ “Аргус” м. Нікополь.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.07.05р. відповідач 2, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк  (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Центрально-міське відділення  Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області” м. Кривий Ріг, уклав з відповідачем 1, товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпрометалургзабезпечення” м. Дніпропетровськ,  іпотечний договір, за яким відповідач 1 поручився перед банком своїм  нерухомим майном за виконання позивачем його майнових зобов’язань перед цим банком за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 07.10.04р. №117/2

Предметом іпотеки є нежитлова будівля та будівля трубоволочильного цеху, вартість яких сторони договору  оцінили в 11 000 000 грн.

Іпотечний договір посвідчений в нотаріальному порядку 28.07.05року за номером 3253.

05.10.05р. сторони іпотечного договору підписали договір про внесення змін до нього, згідно з якими відповідач 1, товариство  з обмеженою відповідальністю “Дніпрометалургзабезпечення” м. Дніпропетровськ,   є майновим поручителем позивача - товариства з обмеженою відповідальністю “Аргус” м. Нікополь.

Пунктом 1.1 договору від 05.10.05р. встановлено, що договір  забезпечує вимоги іпотекодержателя, що  випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії №117/2 від 07.10.04р. (а також усіх додаткових угод до нього), укладеного між іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аргус” (боржник), за умовами якого останній зобов’язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути іпотекодержателю:

-          кредит у розмірі 3 340 000, 00 грн. строком погашення 06.10.05р.;

-          відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду за управління кредитом  у розмірі та у строки передбачені кредитним договором;

-          відсотки за неправомірне  користування кредитом у розмірі 30% річних;

-          неустойку (пеню, штрафи),  а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання боржником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

У разі невиконання позивачем зобов’язань за кредитним договором банк має право звернути стягнення на майно іпотекодавця шляхом передання банку права власності на предмет  іпотеки або його продажу.

Правовідносини, що випливають з іпотечного договору, регулюються Законом України “Про іпотеку”.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону іпотека –це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель, яким є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи –боржника.

Іпотека виникає на підставі договору, закону, або рішення суду .

Відповідно до  ст. 33 Закону  звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису  нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. В такому разі та відповідно до частини 2 статті 11 Закону майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов’язанням.

Посилаючись на порушення позивачем зобов’язань за кредитним договором  №117/2 від 07.10.04р. майновий поручитель звернувся до позивача з претензією від 28.08.06р. та просив перерахувати на його рахунок суму 4807522 грн.  33 коп.

Необхідність перерахування  вказаної суми відповідач 1 обґрунтовує наявністю виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на його майно, на підставі якого відкрите виконавче провадження.

Вказані обставини змусили позивача звернутися з позовною заявою про визнання недійсним іпотечного договору від 28.07.05р. із змінами до нього, встановленими договором від 05.10.05р. укладеного  між відповідачем 1 -  товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпрометалургзабезпечення” м. Дніпропетровськ та відповідачем 2 -  Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком  (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Центрально-міське відділення  Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області” м. Кривий Ріг.   

          На час звернення з позовом погашення боргу позивача по кредитному  договору на підставі виконавчого напису за рахунок майна відповідача 1 не відбулося.

Позивач вважає, що спірний договір суперечить закону, порушує його права та законні інтереси. Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України  підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків є договір і при його відсутності обов’язок однієї особи щодо іншої не може виникнути.

Протилежне суперечило б принципу свободи договору, встановленому п. 3 ст. 3 Цивільного кодексу України, який означає, що кожен суб’єкт цивільних правовідносин має право сам визначати які обов’язки приймати на себе та щодо кого саме.

Виходячи з цього, позивач вважає, що договір іпотеки повинен бути трьостороннім договором, в якому виражена  воля кредитора, боржника та майнового поручителя.

Згідно зі ст. 215  Цивільного кодексу України  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 , 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Зокрема, статтею  203 пунктом 1 визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. З пункту 3 цієї статті вбачається, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.  

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України  договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

В силу ст. 627 Цивільного кодексу України  сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з наведеного місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що свобода договору полягає у визнанні за суб’єктом цивільного права можливості укладати договори або утримуватися від їх укладення, визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості, тобто реалізувати своє волевиявлення, яке має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Оскільки іпотечний договір безпосередньо зачіпає інтереси позивача, стосується його  обов’язків щодо іпотекодавця, такий договір мав бути укладений з врахуванням волевиявлення позивача.

Як вбачається зі змісту договору іпотеки від 28.07.05р. позивач не є стороною вказаного договору і доказів узгодження з ним умов цього договору яким –небудь чином відповідач 1 та відповідач 2 не надали.

Отже, позивача було позбавлено право виявити свою волю щодо вибору контрагента за іпотечним договором від 28.07.05р.

За таких обставин та у відповідності з п. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України   суд першої інстанції обґрунтовано визнав спірний договір недійсним.

Судова колегія вважає, що судове рішення відповідає обставинам справи та чинному законодавству і підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Доводи відповідача 2 щодо порушення господарським судом норм матеріального права спростовуються вищевикладеним.

Твердження представника філії банку про порушення судом норм процесуального права, яке полягає в тому, що відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України приймати участь у справі повинна була філія банку, а не головний банк, є помилковим, оскільки статтею 15 ГПК України визначається територіальна підсудність справ, а не механізм представництва у справі. Стороню у справі є юридична особа, яка належним чином повідомлялась про час та місце судового засідання і інтереси якої представлялись у суді на підставі належно оформлених довіреностей.

Враховуючи викладене, керуючись  ст. ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку  (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Центрально-міське відділення  Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області” м. Кривий Ріг.   - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.06р.  по справі №28/397-06-  залишити без змін.

                                              

Головуючий                                                                                          Л.О.Ясир

Суддя                                                                                                     І.М.Герасименко

Суддя                                                                                                     О.В. Голяшкін