Судове рішення #306263
А34/197-06


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


29.11.2006                                                                                   Справа № А34/197-06  

Дніпропетровський  апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючий  Головко В.Г. - доповідач

судді:   Лисенко О.М.,  Чоха Л.В.

секретар:  Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Костюк О.В., довіреність від 4.01.2006

від відповідача –Ярошенко Л.П., довіреність від 8.11.2006, Сорока В.І., керівник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградський завод "Буддеталь" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  21.09.2006р.  у справі № А34/197-06

за позовом   управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді

до   відкритого акціонерного товариства "Павлоградський завод "Буддеталь", м.Павлоград

про  стягнення 168757,43грн.


       В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від  21.09.06р.  у справі №А34/197-06 (суддя Примак С.А.)  позов управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді до   відкритого акціонерного товариства "Павлоградський завод "Буддеталь" про  стягнення 168757,43грн. задоволено.   

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення як прийняте з невірним застосуванням норм матеріального права, посилаючись на наступне:

-          під час розгляду справи позивач подав до суду уточнення позовних вимог, розрахунок яких на 27.09.2006р. не одержано відповідачем, з цієї причини не проведено акту звірки розрахунків по страховим внескам та їх сплати;

-           справу розглянуто у судовому засіданні 21.09.2006р. без представника відповідача.

У відзиві  на  апеляційну  скаргу  позивач  просить  рішення суду залишити без змін, а     

апеляційну скаргу –без задоволення.

           Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

           Із матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та є платником збору  на обов’язкове державне  пенсійне страхування відповідно до п.1 ст.2, 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.

          З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі –Закон).

          За статтею 14 зазначеного Закону підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), є страхувальниками.

          Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до страхових внесків віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

           Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці.

Згідно ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

За період з серпня 2005р. по липень 2006р. розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягали сплаті, становив 180523,68грн.

У зазначений період сплата страхових внесків за уточненими даними фактично склала 11936,25грн., проти чого не заперечують сторони.

Отже заборгованість відповідача у зв’язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків складає 168 587, 43 грн.

На підставі акту перевірки 14.03.2005р. позивачем винесено рішення №87 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170грн. за заниження збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 220,4грн.

Зазначене рішення отримано відповідачем 18.03.2005р., але в 10-денний термін з дня одержання рішення штраф відповідачем не сплачено. Воно також не оскаржено в установленому порядку.

Розмір штрафу визначено відповідно до законодавства, яке діяло на період донарахування зобов’язання, та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовуються.

Згідно з ч.2 ст. 106 даного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі –недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

           Абзацом 8 частини третьої статті 106 цього ж Закону передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

В апеляційну інстанцію відповідачем надані платіжні доручення №414 та 415 від 14.09.2006  щодо сплати страхових внесків за липень 2006р. в загальній сумі 2200грн., проти надходження яких позивач не заперечує.

Враховуючи, що сплата внесків здійснена до винесення рішення суду,  позовні вимоги підлягають зменшенню на зазначену суму платежів і розмір стягнення буде становити (168 757, 43-2200) 166557,43грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Інші доводи апеляційної скарги, у тому числі з посиланням на те, що справу розглянуто у відсутність представника відповідача, який з поважних причин не міг прибути в судове засідання, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.



На підставі викладеного,  постанова суду  підлягає  зміні відповідно до ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградський завод "Буддеталь"  задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від  21.09.06р.  у справі №А34/197-06 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: “Стягнути з  відкритого акціонерного товариства "Павлоградський завод "Буддеталь" на користь  управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді Дніпропетровської області страхові внески за період з серпня 2005р. по липень 2006р. в сумі 166557,43грн.

В решті позову відмовити.”

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути протягом одного місяця оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.



Головуючий                                                                                   В.Г. Головко

Судді                                                                                               О.М. Лисенко

                                                                                                        Л.В. Чоха   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація