Справа № 2-399/11

Провадження № 2/712/39/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Мельник І.О.

при секретарі - Бондар Н.І.

з участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики. Свої вимоги мотивує тим, що 28 грудня 2005 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, за яким в цей же день позивач передав у власність відповідачеві грошові кошти в сумі 750000 грн., а відповідач зобов'язався повернути йому грошові кошти в такій же сумі до 20.09.2006 року. На підтвердження факту отримання грошових коштів відповідач власноручно написав і передав позивачу відповідну письмову розписку. Позивач зазначає, що термін повернення позики давно минув, а відповідач до цього часу не виконав умови договору позики чим порушив його права як позикодавця, тому позивач просить стягнути з відповідача 750 000 грн. - основного боргу, 41 625 грн. - суму інфляції, 67 500 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язань, 1700 грн. - сплаченого судового збору та 120 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити. Суду пояснили, що відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти не повернув, про що свідчить факт наявності боргової розписки у позивача. Дана розписка була предметом дослідження експертами Черкаського відділення КНДІСЕ і будь-яких ознак її підробки виявлено не було. Просили суд критично оцінити висновок комплексної судової експертизи, наданий експертами Харківського НДІСЕ, оскільки вважають, що під час судового розгляду справи відбулася підміна оригіналу боргової розписки, яка була у розпорядженні позивача на іншу розписку, яка виготовлена шляхом перемалювання на просвіт, про що зазначено у вище вказаному висновку експертизи.

Відповідач та його представник ОСОБА_2 проти позову заперечували. Свою позицію мотивували тим, що дійсно ОСОБА_4 було надано розписку ОСОБА_3 про отримання коштів в сумі 750000 грн., але ці кошти у визначений строк ним були повернуті і на підтвердження даної обставини ОСОБА_3 оригінал розписки був повернутий ОСОБА_4 Також зазначили, що ОСОБА_4 походження розписки наданої позивачем до суду не відоме, а оригінал розписки, яка була написана ним власноручно, знаходиться в нього та був наданий суду для проведення комплексної судової експертизи. Позивач вважає, що розписка, надана позивачем до суду, виконана шляхом імітації почерку з копії розписки, оригінал якої був повернутий йому після виконання грошових зобов'язань в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, матеріали цивільних справи Придніпровського районного суду м.Черкаси № 2-4674/08 та № 2-216/08 суд, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, за яким в цей же день позивач передав у власність відповідачеві грошові кошти в сумі 750000 грн., а відповідач зобов'язався повернути йому грошові кошти в такій же сумі до 20.09.2006 року. На підтвердження факту отримання грошових коштів відповідач власноручно написав і передав позивачу відповідну письмову розписку.

Згідно зі ст.. ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такі самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У ході судового розгляду справи 08.02.2011 року була призначена судово-почеркознавча експертиза з метою з'ясування чи виконаний рукописний текст та підпис в розписці ОСОБА_4 Проведення експертизи було доручено експерту Черкаського відділення КНДІСЕ. Розписка від імені ОСОБА_4 від 28.12.2005 року надана позивачем до суду та була об'єктом дослідження при проведенні судово-почеркознавчої експертизи в Черкаському відділенні КНДІСЕ.

Відповідно до висновків проведеної по справі судово-почеркознавчої експертизи № 322-П від 24 червня 2011 року Черкаського відділення КНДІСЕ, встановлено, що підпис та рукописні записи у розписці від імені ОСОБА_4 від 28.12.2005 року виконані ОСОБА_4

У подальшому відповідачем ОСОБА_4, на підтвердження виконання ним зобов'язань, було надано оригінал розписки від 28.12.2005 року, яка по змісту тексту збігається з розпискою наданою позивачем, але з якої, на думку відповідача, було здійснено перемальовування.

Таким чином, в матеріалах цивільної справи з'явилося дві розписки від 28.12.2005 року від імені ОСОБА_4, одна з яких надана ОСОБА_4, друга - ОСОБА_3

Представником відповідача було подано клопотання про призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи для з'ясування питання чи ОСОБА_4 виконано текст та підпис в розписках від 28.12.2005 року наданих ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Ухвалою суду від 09.04.2012 року було задоволено клопотання представника відповідача про призначення експертизи, проведення якої було доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно з висновками комплексної повторної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.08.2012 року, рукописний текст та підпис в розписці наданій ОСОБА_4 виконані ним же, а рукописний текст та підпис в розписці наданій позивачем ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою шляхом перерисовування на просвіт або з оригіналу розписки, наданої ОСОБА_4, або з будь-якої копії зазначеної розписки.

Встановити, який час минув після виконання текстів та підписів від імені ОСОБА_4 у досліджуваних розписках від 28.12.2005 р., що надані до суду ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також чи відповідає час виконання цих розписок даті, що вказана у них, не надається можливим у зв'язку з відсутністю у Харківському НДІСЕ спеціального обладнання.

Відповідно до ч.6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України.

Згідно з вимогами ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Як вбачається з висновку експерта Черкаського відділення КНДІСЕ № 322-П від 24 червня 2011 року, підпис та рукописні записи у розписці від імені ОСОБА_4 від 28.12.2005 року виконані ОСОБА_4

В судовому засіданні експерт Черкаського відділення КНДІСЕ ОСОБА_5, який проводив експертизу від 24 червня 2011 року пояснив, що такий висновок був ним даний по причині малоінформативності досліджуваного ним підпису ОСОБА_4 та недостатності елементів дослідження, оскільки на момент проведення експертизи він не мав в розпорядженні іншої розписки, яка пізніше була надана ОСОБА_4 Лише за наявності двох однакових документів, в даному випадку розписок, експерт мав би підстави проводити їх порівняння та роботи висновки про техніку їх виготовлення, тобто шляхом наслідування почерку, шляхом перерисовування тощо.

У зв'язку з наведеними обставинами суд не бере до уваги висновок експерта Черкаського відділення КНДІСЕ № 322-П від 24 червня 2011 року, оскільки на час проведення експертизи експерт досліджував текст та підпис у розписці, наданій до суду ОСОБА_3 на основі порівняння з вільними зразками почерку та підпису наданих ОСОБА_4 і встановлення збіжних ознак і не мав на той час в розпорядженні другої розписки, наданої до суду ОСОБА_4, а тому і не міг розглядати ймовірну можливість виконання розписки наданої до суду позивачем шляхом наслідування почерку чи перемальовування її на просвіт.

Суд, зважаючи на висновок комплексної повторної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.08.2012 року, вважає що позивач в судовому засіданні не довів будь-якими належними та допустимими доказами факт неповернення відповідачем зазначених у розписці коштів, заперечення відповідача, з цього приводу позивачем не спростовані.

Відповідно до ст..ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 57 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Частиною першою статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Твердження позивача про підміну у ході судового розгляду справи оригіналу розписки та розписку, яка виготовлена шляхом перерисовування, належними та об»єктивними доказами не доведено. До правоохоронних органів за цим фактом позивач не звертався, вирок суду з цього питання відсутній.

Позивачем до матеріалів справи долучена кесерокопія боргової розписки ОСОБА_4 від 28.12.2005р. (т.1 а.с.5), копія боргової розписки також міститься в матеріалах цивільної справи Придніпровського районного суду м.Черкаси № 2-4674/08 т.1 а.с.26 - подавалася суду ОСОБА_4, т.1 а.с. 198 - подавалася суду ОСОБА_3 Вказані ксерокопії едентичні, що свідчить про їх виготовлення з одного і того ж оригіналу. У той же час, звертає на себе увагу той факт, що ОСОБА_3 на дослідження експерту Черкаського відділення КНІДСЕ поданий оригінал розписки, який не збігається з вище вказаними ксерокопіями, що вбачається з таблиці до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 322-П від 24.06.2011р. (т.1 а.с.43).

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_3 щодо стягнення боргу за договором позики.

Враховуючи висновки суду про недоведеність вимог ОСОБА_3 щодо стягнення суми боргу за договором позики, похідні позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних також задоволенню не підлягають.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого об»єктивного підтвердження, тому позов до задоволення не підлягає.

Судові витрати позивачу не відшкодовуються відповідно до правил ч.1 ст.84, 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.1046, 1049 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий: І.О.Мельник