ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

За позовом  Прокурора Саксаганського району м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, Відділу Державних реєстраторів апарату Криворізької міської ради і виконкому, м.Кривий Ріг

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Скіфія", м.Кривий Ріг

про визнання недійсними установчих документів та припинення підприємницької діяльності.

                                                                        Суддя Кожан М.П. 

                Секретар судового засідання Тесля М.М.                                                                                     

Представники сторін:

У судовому засіданні приймав участь прокурор: Кріпак Н.В., довіреність №148 від 19.09.2003р.

від позивача-1:Лобур В.В., довіреність № 31447/л/100 від 25.10.2007р.

від позивача-2: представник не з”явився.

від відповідача представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсними установчі документи -свідоцтво про державну реєстрацію, статут відповідача з моменту їх реєстрації, а також визнати недійсними всі первинні та бухгалтерські документи видані відповідачем (з урахуванням змін до адміністративного позову №3064 від 30.10.07р.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що засновник підприємства ОСОБА_1 ніякого відношення до нього не має і підприємство зареєстровано на підставну особу. Крім того, відповідач за місцем реєстрації не знаходиться.

На адресу суду повернувся поштовий конверт, направлений на адресу відповідача, з відміткою про відсутність відповідача за вказаною адресою.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за адресою, зазначеною у статуті відповідача та реєстраційних документах, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-1, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Скіфія” зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради Запорізької області, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію від 16.02.2005р.

Відповідно до положень  Статуту ТОВ „Торгівельної компанії „Скіфія” засновником та єдиним учасником підприємства є ОСОБА_1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на наступні обставини.

За місцем реєстрації ОСОБА_1 не знаходиться, згідно пояснень, які були відібрані від громадян, які проживають за місцем реєстрації ОСОБА_1, вони не знають таку та ніколи її не бачили. Тобто позивач зазначає, що підприємство було зареєстровано на ОСОБА_1 обманним шляхом і ніякого відношення до нього вона не має.

В силу ст. 62 Конституції України та ст. 71 Кодексу адміністративного  судочинства України суд не приймає зазначені пояснення, як неналежні докази підтвердження обставин незаконної реєстрації  відповідача, приймаючи до уваги також ту обставину, що підписи громадян, які проживають за місцем реєстрації ОСОБА_1 не підтверджено. 

Відповідно до ч. 5. ст.8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якою встановлено вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору, підписи засновників  (учасників) або  уповноважених  осіб  на  установчих документах  повинні  бути  нотаріально посвідчені.

Факт реєстрації відповідача свідчить про відповідність поданих для реєстрації установчих документів вказаній вимозі щодо нотаріального посвідчення підписів засновників на установчих документах.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини,   які  за  законом  повинні  бути  підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватися  ніякими іншими  засобами  доказування,  крім  випадків,  коли  щодо  таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про нотаріат»при посвідченні угод і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України, перевіряється справжність підписів учасників угод та інших осіб, які  звернулись за вчиненням нотаріальної дії.

Нотаріально  посвідчуванні  угоди, а також  заяви  та   інші документи підписуються у присутності нотаріуса чи іншої  посадової особи, яка вчиняє нотаріальну дію.

Позивачем не надано доказів оскарження чи скасування у встановленому законом порядку вказаних нотаріальних дій щодо посвідчення справжності підписів засновника на установчих документах відповідача.

У зв'язку із вказаними обставинами суд прийшов до висновку, що ТОВ „Торгівельна компанія „Скіфія” не зареєстровано на підставну особу, а правомірно зареєстровано на ОСОБА_1, яка підтвердила свої наміри на зайняття підприємницькою діяльністю шляхом підписання статуту ТОВ „Торгівельна компанія „Скіфія”, інших документів, пов'язаних із реєстрацією, про що свідчить видача свідоцтва платника податку на додану вартість, тобто ОСОБА_1 здійснила усі необхідні дії, встановлені законом для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Крім того, засновник відповідача не повідомив суду про здійснення ним дій на припинення діяльності підприємства, яке він заснував, проте діяльності якого він не бажав.

Крім того, щодо відповідності діючому законодавству позовних вимог, викладених у позовній заяві, що розглядається слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»підставами   для   постановлення   судового  рішення  щодо припинення  юридичної  особи,  що  не  пов'язано  з   банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Наданий позивачем витяг з Єдиного державного реєстру від 15.10.2007р. не містить даних, передбачених ч.2 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», що підтверджує наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

За викладених обставин позивачем не доведено наявність обставин, у зв'язку з якими заявлено позов.

Крім того, є безпідставними позовні вимоги визнати недійсними всі первинні та бухгалтерські документи видані відповідачем. Позивачем не надано доказів видання відповідачем вказаних документів та не зазначено обставин їх видачі.

На підставі викладеного у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову  відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Суддя                                                                                                         М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі  08.01.2008р.