Справа № 1316/4946/12 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/783/3154/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.
Категорія: 21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Мацея М.М.,
суддів: Монастирецького Д.І., Тропак О.В.,
секретаря: Дідуся О.Р.,
з участю: представника Банку Єзерського Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", третя особа - ОСОБА_4 про припинення поруки майнового поручителя за іпотечним договором, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржила позивачка ОСОБА_3
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність, порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Зазначає, що відповідно до іпотечного договору від 04 вересня 2007 року виступає майновим поручителем за ОСОБА_4 Вказує, що до кредитного договору вносились зміни, банк ці зміни з позивачкою не погоджував та не надсилав, а ОСОБА_4 таких додаткових угод не надав. Тому відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності - порука припиняється.
Позивачка ОСОБА_3 і третя особа ОСОБА_4 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що стверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.78, 79). Згідно з ч.5 ст.76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки цій особі.
Клопотань про відкладення розгляду справи не поступило, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Банку Єзерського Д.Р. на заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 04 вересня 2007 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», було укладено кредитний договір № 60407Z48, згідно якого ОСОБА_4 отримав 70 000,00 швейцарських франків з строком погашення кредиту до 2027 року, зі сплатою процентів за користування кредитом.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04.09.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», було укладено іпотечний договір № 60407Z47. Відповідно до положень п.1.3 іпотечного договору позивачка передала в іпотеку належне їй на праві власності майно, а саме 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельну ділянку під цим будинком, кадастровий номер 4623610100:01:007:009 та виступила майновим поручителем на виконання зобов'язань за кредитним договором № 60407Z48 від 04.09.2007 року.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що збільшення обсягу відповідальності боржника за кредитним договором не збільшує обсягу відповідальності майнового поручителя за договором іпотеки і укладення додаткових угод не передбачає, як одну із основних передумов, отримання згоди майнового поручителя на їх укладення, окрім того, положення про договір поруки не поширюються на відносини, що випливають з іпотечного договору.
Додаткові угоди до кредитного договору жодним чином не змінюють прав, обов'язків та обсягу відповідальності позивачки, яка не є стороною кредитного договору, оскільки умови іпотечного договору залишилися незмінними.
З висновками районного суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені відповідно до чинного законодавства при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи.
Згідно п.1.6 іпотечного договору у випадках невиконання або неналежного виконання боржником положень кредитного договору та або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до вимог ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Статтею 17 ЗУ «Про іпотеку» передбачені підстави для припинення іпотеки, а саме, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізація предмета іпотеки відповідно до цього закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрата) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється, а також інші підстави передбачені цим законом.
Зазначені позивачкою підстави, на які вона посилалася, обґрунтовуючи необхідність визнання іпотечного договору таким, що припинив свою дію, у ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» не передбачені.
Стаття 559 ЦК України, на порушення вимог якої посилалася позивачка, є нормою, яка не регулює правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору іпотеки, оскільки вона стосується правовідносин, що виникають внаслідок договору поруки.
Так, згідно з п.23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про заставу», ст.ст. 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем; відповідно до статті 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті) 553-559 ЦК України), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки не відповідає перед заставо/іпотекодержателем та виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
У відповідності до положень ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.
Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. Рішення відповідає вимогам закону і зібраним доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому не заслуговують на увагу.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому , відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Мацей М.М.
Судді: Монастирецький Д.І.
Тропак О.В.