АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-сс/793/214/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ст.ст. 181, 183, 193
КПК України ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3, ОСОБА_4
з участю
прокурораОСОБА_5
при секретарі Бєлан О.В.
слідчого Павленко Р.І.
адвоката ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.06.2013 року, відносно
ОСОБА_7, 21.11.1987 року
народження, проживаючого за адресою: провул. Яковлева,
13, с. Громи, Уманського району Черкаської області,
громадянина України, одруженого
якою відмовлено в продовженні строку тримання під вартою та задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну міри запобіжного заходу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 91 760 грн.
в с т а н о в и л а :
Органами досудового слідства ОСОБА_7 підозрюється в тому, що працюючи згідно наказу начальника УМВС України в Черкаській області № 39 о/с від 12.02.2013 начальником сектору карного розшуку Уманського РВ УМВС України в Черкаській області, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, в силу займаної посади, як представник влади, що займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділений спеціальними владними повноваженнями при проведенні оперативно-розшукової діяльності та дізнання, являючись службовою особою, порушуючи вимоги Конституції України, Закону України "Про міліцію", Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінального процесуального кодексу України та свої функціональні обов’язки, всупереч інтересам служби, дискредитуючи МВС України як державний орган виконавчої влади, явно виходячи за межі наданих йому влади та службових повноважень, 07.03.2013 в період часу близько з 14 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, знаходячись при виконанні своїх службових обов'язків у приміщенні Уманського районного відділу внутрішніх справ, який розташований по вул. Леніна, 27, м. Умань, Черкаської області, перевищуючи владу та надані йому службові повноваження, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень і які ніхто не має права вчиняти, а саме ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, і діючи в особистих інтересах із кар'єрних спонукань, переслідуючи мету отримати визнавальні показання про причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, у тому числі й шляхом порушення конституційних прав і свобод громадян, та вимог законодавства, вчинив перевищення влади і службових повноважень та насильницькі дії стосовно ОСОБА_8.
Так, 07.03.2013 близько 14 години 30 хвилин за викликом оперуповноваженого СКР Уманського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_9, до службового кабінету № 19 Уманського РВ УМВС України в Черкаській області, прибув ОСОБА_8 для надання показань у кримінальному провадженні за фактом крадіжки грошових коштів з бухгалтерії ТОВ «Енерго», що розташоване на 210 км. автодороги Київ-Одеса.
Під час дачі показань, до кабінету № 19 зайшов начальник сектору карного розшуку Уманського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_7, який запропонував ОСОБА_8 надати визнавальні показання з приводу крадіжки.
У цей час, ОСОБА_7, перебуваючи у вказаному службовому кабінеті, діючи умисно, явно перевищуючи владу та надані йому службові повноваження, не маючи жодних підстав, передбачених чинним законодавством України, в порушення своїх функціональних обов’язків, ст. ст.12, 14 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-12 та Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР, затверджених постановою ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 27.02.1991 № 49, згідно яких "працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі; застосування сили та спеціальних засобів повинно передувати попередження про намір їх застосувати; без попередження фізична сила, спеціальні засоби можуть застосовуватись, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції», достовірно знаючи, що ОСОБА_8 не є підозрюваним чи затриманим в порядку ст.ст. 207, 208, 209 КПК України, умисно наніс чисельні удари руками по обличчю, голові та грудній клітині ОСОБА_8, спричиняючи йому фізичну біль.
В подальшому, в кабінеті № 23 вказаного райвідділу, коли ОСОБА_8 повідомив, що будь-яких злочинів не вчиняв та відмовився від підписання документів з визнавальними показаннями, ОСОБА_7, безпідставно та незаконно, із застосуванням сили та проти його волі застосував до ОСОБА_8 спеціальні засоби - наручники, скувавши ними руки потерпілого.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_7, взяв принесений ним поліетиленовий пакет і надів його потерпілому на голову, завдаючи ОСОБА_8 особливу фізичну біль, страждання та мучення. При цьому, ОСОБА_7 руками затягнув пакет на шиї потерпілого, перекриваючи йому доступ повітря до дихальних шляхів, внаслідок чого останній неодноразово втрачав свідомість. Потім ОСОБА_7 взяв потерпілого за куртку і піднявши його штовхнув, в результаті чого ОСОБА_8 вдарився головою об стіну.
Після цього, давши змогу потерпілому піднятись, ОСОБА_7, діючи умисно, взяв зі столу товсту книгу синього кольору з написом «кодекс» і наніс нею чисельні удари по голові та в область лівого вуха ОСОБА_8, спричиняючи йому фізичну біль.
Упродовж всього часу перебування ОСОБА_8 в службових кабінетах № № 19, 23 Уманського РВ УМВС - з 14 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, ОСОБА_7, перевищуючи владу, явно виходячи за межі своїх службових повноважень, діючи цілеспрямовано, вчинив дії, які ніхто не має права вчиняти, шляхом застосування фізичного насильства, що виразилось у незаконному застосуванні до ОСОБА_8 наручників, нанесенні йому ударів по голові, обличчю і грудній клітині, а також надіванні на голову поліетиленового пакета та перекриванні доступу повітря в дихальні шляхи, внаслідок чого у своїй сукупності заподіяв потерпілому ОСОБА_8 фізичну біль, мучення, моральні страждання, а також тілесні ушкодження, у вигляді синця на нижній повіці правого ока, забою обох вушних раковин, травматичної перфорації барабанної перетинки лівого вуха, яка ускладнилась розвитком лівобічного гострого посттравматичного перфоративного отиту та забою грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 125 від 15.03.2013 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Перевищуючи надану владу та службові повноваження, ОСОБА_7, крім заподіяної істотної шкоди охоронюваним ст. ст. 28, 29 Конституції України правам та інтересам громадянина ОСОБА_8 на повагу до його гідності, свободу та особисту недоторканість, також заподіяв істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронного органу - Міністерства внутрішніх справ України - міліції, як державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян і державним інтересам, яке супроводжувалося насильством, застосуванням спеціальних засобів та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.
Він же, 07.03.2013 в період часу близько з 14 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, знаходячись у приміщенні Уманського районного відділу внутрішніх справ, який розташований по вул. Леніна, 27, м. Умань, Черкаської області, перебуваючи при виконанні своїх службових обов'язків начальника сектору карного розшуку Уманського РВ УМВС України в Черкаській області, всупереч вимогам Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, від 10.12.1984, ратифікованої Україною 21.01.1987, відповідно до якої забороняється будь-якій особі навмисно заподіювати сильний біль, фізичне чи моральне страждання, з ціллю отримання визнання у вчиненні правопорушень, а також залякування і примушення її вчинити будь-які дії проти її волі, в тому числі коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами; порушуючи вимоги ст. ст. 28, 29 Конституції України, умисно, переслідуючи мету отримати визнавальні показання про причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину скоїв дії, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, які ніхто не має права вчиняти, а саме: ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, у тому числі й шляхом порушення вимог законодавства, конституційних прав і свобод громадян, вчинив катування ОСОБА_8.
Так, 07.03.2013 близько 14 години 30 хвилин за викликом оперуповноваженого СКР Уманського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_9, до службового кабінету № 19 Уманського РВ УМВС України в Черкаській області, прибув ОСОБА_8 для надання показань у кримінальному провадженні за фактом крадіжки грошових коштів з бухгалтерії ТОВ «Енерго», що розташоване на 210 км. автодороги Київ-Одеса.
Під час дачі показання, до кабінету № 19 зайшов начальник сектору карного розшуку Уманського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_7, який запропонував ОСОБА_8 надати визнавальні показання з приводу крадіжки.
У цей час, ОСОБА_7, перебуваючи у вказаному службовому кабінеті, діючи умисно, наніс чисельні удари руками по обличчю, голові та грудній клітині ОСОБА_8, спричиняючи йому фізичну біль.
В подальшому, в кабінеті № 23 вказаного райвідділу, коли ОСОБА_8 повідомив, що будь - яких злочинів не вчиняв та відмовився від підписання документів з визнавальними показаннями, ОСОБА_7, не маючи жодних підстав, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 не є підозрюваним чи затриманим в порядку ст. ст. 207, 208, 209 КПК України, безпідставно та незаконно, із застосуванням сили та проти його волі з ціллю дискримінації його, застосував до ОСОБА_8 спеціальні засоби - наручники, скувавши ними руки потерпілого.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_7, взяв принесений ним поліетиленовий пакет і надів його потерпілому на голову, завдаючи ОСОБА_8 особливу фізичну біль, страждання та мучення. При цьому, ОСОБА_7 руками затягнув пакет на шиї потерпілого, перекриваючи йому доступ повітря до дихальних шляхів, внаслідок чого останній неодноразово втрачав свідомість. Потім ОСОБА_7 взяв потерпілого за куртку і піднявши його штовхнув, в результаті чого ОСОБА_8 вдарився головою об стіну.
Після цього, давши змогу потерпілому піднятись, ОСОБА_7, діючи умисно, взявши зі столу товсту книгу синього кольору з написом «кодекс» наніс нею чисельні удари по голові та в область лівого вуха ОСОБА_8, спричиняючи йому фізичну біль.
Упродовж всього часу перебування ОСОБА_8 в службових кабінетах № № 19, 23 Уманського РВ УМВС - з 14 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, ОСОБА_7, перевищуючи владу, явно виходячи за межі своїх службових повноважень, діючи цілеспрямовано, вчинив дії, які ніхто не має права вчиняти, шляхом застосування фізичного насильства, що виразилось у незаконному застосуванні до ОСОБА_8 наручників, нанесенні йому ударів по голові, обличчю і грудній клітині, а також надіванні на голову поліетиленового пакета та перекриванні доступу повітря в дихальні шляхи, внаслідок чого у своїй сукупності заподіяв потерпілому ОСОБА_8 фізичну біль, мучення, моральні страждання, а також тілесні ушкодження, у вигляді синця на нижній повіці правого ока, забою обох вушних раковин, травматичної перфорації барабанної перетинки лівого вуха, яка ускладнилась розвитком лівобічного гострого посттравматичного перфоративного отиту та забою грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 125 від 15.03.2013 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України - катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного і морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання.
31.05.2013 року слідчий в ОВС СВ СУ прокуратури Черкаської області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7
31.05.2013 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.06.2013 року клопотання слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Черкаської області ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу об’єднані в одне провадження.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.06.2013 року в задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Черкаської області ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 відмовлено, та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 91 760 грн.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.06.2013 року прокурор, який брав участь у розгляді клопотання судом першої інстанції подав апеляцію, в якій просив ухвалу слідчого судді від 04.06.2013 р., якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 та задоволення клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на заставу скасувати, та винести нову ухвалу, якою продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 до 4-х місяців, посилаючись на те, що ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.06.2013 року є незаконною і підлягає скасуванню, внаслідок невідповідності висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам справи.
Підозрюваним ОСОБА_7 25.06.2013 року подано до апеляційного суду заперечення на апеляцію прокурора про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного в якому він спростовує те, що з його боку та з боку його захисника вчинявся тиск на потерпілого, оскільки ці дані не підтверджуються матеріалами справи, а є лише припущеннями. Також вказує на те, що він з часу звільнення його з-під варти і по сьогоднішній день, з’являється до органу досудового розслідування та суду за кожним викликом і у нього немає наміру переховуватися від органів досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і з наведених у ній мотивів, просив ухвалу слідчого судді скасувати, пояснення слідчого, захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7, які просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає виходячи з наступного.
Фактичною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність сукупності неспростовних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (ОСОБА_10, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Висновок слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7А та застосування до останнього запобіжного заходу у виді застави є обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
На підставі ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.
Відповідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, всі вищенаведені обставини були в достатній мірі враховані слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Відповідно ст. 199 КПК України ч.3 клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України повинна містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На думку колегії суддів слідчий суддя виконав вказані вимоги кримінального процесуального закону та при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 вірно врахував те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання (довідка-характеристика від 13.05.2013 року, а.с.121), має на утриманні дружину, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_1, незадовільний стан здоров’я (довідка «Уманської міської лікарні» від 30.05.2013 року, а.с. 80), слідчим суддею також враховано те, що за час досудового розслідування проведені фактично всі необхідні слідчі дії, а слідчі та процесуальні дії, необхідність яких слідчий вважає за потрібне провести та які зазначені в постанові про продовження строку досудового слідства до чотирьох місяців, то на жодну із слідчих та процесуальних дій ОСОБА_7 не має можливості впливати та перешкоджати їх проведенню.
Доводи апелянта про те, що підозрюваний ОСОБА_7, перебуваючи на посаді начальника СКР Уманського РВ УМВС України в Черкаській області може впливати на показання свідків у кримінальному провадженні, які є його підлеглими та інших об’єктивно не підтверджуються матеріалами справи, та окрім того, відповідно до ухвали від 12.06.2013 року слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси відсторонено підозрюваного ОСОБА_7 від посади начальника сектору карного розшуку Уманського РВ УМВС України в Черкаській області, строком на два місяці.
Крім того, у клопотанні слідчий та в апеляції прокурор не навели обґрунтування того, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_7 під вартою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляції прокурора, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.06.2013 року, відносно ОСОБА_7 якою відмовлено в продовженні строку тримання під вартою та задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну міри запобіжного заходу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 91 760 грн. залишити – без змін.
Головуючий /підпис/
Судді / підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя Р.Д. Шкреба