ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 за позовом                     ТзОВ "Укрторг-Лтд" 

вул. М.Раскової, 11,Київ, 02660

 до відповідача             ФО-підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

 Cуддя  Булка Володимир Ігорович  

При секретарі   Кріцак Василь Мирославович

Представники:

Від позивача:  Додатко Р.В., представник, (довіреність № 5 від 14.01.07р.)

Від відповідача: не з"явились

Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 2 743 250,71грн.

        Розгляд справи відкладався і оголошувалась перерва.

  Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві. Позовні вимоги ТзОВ “Укрторг-ЛТД” мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань по сплаті боргу по договору про переведення боргу №1-02/2007 від 22.02.2007 р., згідно якого підприємець ОСОБА_1прийняв на себе заборгованість приватного підприємства „Матімекс” перед ТОВ „Укрторг-ЛТД” в сумі 2743250,71 грн.

Відповідач в засідання суду не з"явився, причину неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи.                             Проте, надіслав суду відзив на позовну заяву (вх. №10331 від 20.10.08) в котрому заперечив проти позову, вказуючи на безпідставність позовних вимог, обґрунтовуючи це фактичною відмовою позивача від договору про переведення боргу та зверненням позивача з вказаними майновими вимогами до  ПП „Матімекс”.

   В засіданні суду  від відповідача поступило клопотання (№ 10597 від 28.10.08) про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

  Від представника позивача поступило письмове заперечення (вх.№ 10634 від 30.10.08р.) на відзиву на позовну заяву, в котрому зазначає, що відзив на позов є необгрунтованим, просить позов задоволити.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

   ТОВ „Укрторг-ЛТД” та ПП „Матімекс” 13.12.05. уклали договір поставки нафтопродуктів №06-11/05. Відповідно до умов  договору ПП „Матімекс” взяло на себе зобов'язання постачати позивачу нафтопродукти, а останній - здійснити попередню оплату за їх поставку.

   В грудні 2005 року ТОВ „Укрторг-ЛТД” оплатило нафтопродукти в розмірі 2 583 280,00 грн. ПП „Матімекс” зобов'язання по поставці нафтопродуктів виконало частково, а саме - поставило нафтопродукти на суму  152 961,13 грн., зобов'язання щодо поставки решти нафтопродуктів відповідно до оплачених рахунків не виконало.

   Як наслідок, ТОВ „Укрторг-ЛТД” звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПП „Матімекс” заборгованості, що виникла на підставі договору поставки нафтопродуктів. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.06 у справі № 17/331 позов задоволено, стягнуто з ПП „Матімекс” 2 718 652,71 грн. заборгованості по договору та неустойку, 24 480,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (всього 2 743 250,71 грн.).

     22.02.07 р. між ТОВ „Укрторг-ЛТД”, підприємцем ОСОБА_1та ПП „Матімекс” укладено договір про переведення боргу №1-02/2007. За вищезазначеним договором ПП „Матімекс” (боржник за договором) передало підприємцю ОСОБА_1(новий боржник) свій борг перед ТОВ „Укрторг-ЛТД” (кредитор) в сумі 2 743 250,71 грн., який виник на підставі договору поставки нафтопродуктів та стягнутий за рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.06 у справі № 17/331, а підприємець ОСОБА_1добровільно прийняв борг та зобов'язався погасити його ТОВ „Укрторг-ЛТД” до 31.12.07. Оскільки заборгованість у встановлений термін підприємцем ОСОБА_1 погашена не була, позивач звернувся до суду з захистом свого порушеного права.

      Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову і виходить з наступних підстав.

     Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

     Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що  підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини. Підставою виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем є договір про переведення боргу №1-02/2007 від 22.02.2007 р., за яким відповідач зобов'язався здійснити сплату боргу в розмірі 2743250,71 грн., що виник у ПП „Матімекс” перед ТОВ „Укрторг-ЛТД” на підставі договору поставки нафтопродуктів №06-11/05 від 13.12.2005 р. Отже, зобов'язання відповідача по сплаті боргу позивачу, випливає з відповідного майнового зобов'язання ПП „Матімекс” перед ТОВ „Укрторг-ЛТД”. Тобто, зобов'язання за договором поставки нафтопродуктів є первинним по відношенню до зобов'язання за договором про переведення боргу.

     З поданих в судовому засіданні представником сторін документів судом встановлено, що на час звернення ТОВ „Укрторг-ЛТД” до господарського суду з позовом у даній справі відносно ПП „Матімекс” відкрите провадження у справі про визнання боржника банкрутом. Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.07 у справі № Б-7/77  ПП „Матімекс” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. На даний час позивач здійснює заходи щодо погашення заборгованості в розмірі 2 743 250,71 грн., що виникла на підставі договору поставки нафтопродуктів, за рахунок боржника ПП „Матімекс”. Це, зокрема, підтверджується, заявою ТОВ „Укрторг-ЛТД” № 24-04/07 від 24.04.07  з вимогами до боржника ПП „Матімекс” в процедурі банкрутства на загальну суму 2 743 250,71 грн.

     Майнові вимоги ТОВ „Укрторг-ЛТД” до ПП „Матімекс” обґрунтовані невиконанням боржником зобов'язань по договору поставки нафтопродуктів №06-11/05 від 13.12.05 і підтверджені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.06 у справі №17/331 про стягнення 2 743 250,71 грн. ПП „Матімекс” в особі призначеного господарським судом ліквідатора вказані майнові вимоги визнало в повному обсязі. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.07 у справі № Б-7/77 затверджено майнові вимоги ТОВ „Укрторг-ЛТД” до ПП „Матімекс” в сумі 2 743 250,71 грн.

     Представник відповідача в судовому засідання також повідомив, що на даний час  процедура банкрутства ПП „Матімекс” триває, що підтверджується ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.08 у справі № Б-7/77, якою процедуру ліквідації банкрута переведено на процедуру розпорядження майном. Ухвала мотивована тим, що ліквідатором виявлені додаткові майнові активи боржника, за рахунок яких можна погасити вимоги кредиторів.

     Представник позивача в судовому засіданні дані обставини не заперечив, а  також підтвердив факт звернення ТОВ „Укрторг-ЛТД” до господарського суду з заявою про визнання позивача кредитором та стягнення з ПП „Матімекс” 2 743 250,71 грн.

     Звернувшись до ПП „Матімекс” з майновими вимогами в квітні 2007 року  (заява № 24-04/07 від 24.04.07) вже після укладення 22.02.07 договору про переведення боргу №1-02/2007 позивач тим самим вчинив дії, якими фактично односторонньо відмовився від договору про переведення боргу і, відповідно, від вимог до підприємця ОСОБА_1 , які випливали з договору поставки нафтопродуктів, що має наслідком розірвання договору про переведення боргу. Відповідно, ПП „Матімекс”, визнаючи майнові вимоги ТОВ „Укрторг-ЛТД” в процедурі банкрутства, прийняло таку відмову позивача від договору про переведення боргу та взяло на себе зобов'язання з погашення заборгованості, що виникла з договору поставки нафтопродуктів. Такі дії сторін в зобов'язанні узгоджуються з положеннями договору про переведення боргу, пунктом 4.2. якого передбачено можливість припинення дії договору за письмовою згодою кредитора.

     Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

     Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

     Звертаючись в процедурі банкрутства з завою з майновими вимогами до ПП „Матімекс”, позивач скористався наданим законом способом захисту цивільного права, порушеного невиконанням зобов'язань по договору поставки нафтопродуктів №06-11/05 від 13.12.2005 р. Порушене право позивача було відновлене господарським судом Івано-Франківської області ухвалою від 14.08.07  у справі № Б-7/77, якою майнові вимоги ТОВ „Укрторг-ЛТД” до ПП „Матімекс” на суму 2 743 250,71 грн. визнані в повному обсязі. Тому підстав для звернення до відповідача з майновими вимогами, що виникли на тій же договірно-правовій підставі, у позивача немає. Посилання представника позивача на ту обставину, що в боржника ПП „Матімекс” недостатньо майнових активів, за рахунок яких можна погасити заборгованість, не можуть братися судом до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами.

  Зважаючи на вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.

    Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України залишити за позивачем.

   Керуючись ст. 124 Конституції України, ч.2 ст.11, 16, ст.509, ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                                    ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                Суддя                                                                     Булка Володимир Ігорович

                                                                                                Рішення підписане 31.10.08.

                                                                                                                                                                                     Виготовлено в АС "Діловодство суду"

                                                                                                                                                                                     Помічник судді Гандера М.В.