ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за позовом               ПП ОСОБА_1

                                 АДРЕСА_1

                                 (АДРЕСА_2 )

до відповідача         ПП ОСОБА_2

                                  АДРЕСА_2

Cуддя  Булка Володимир Ігорович  

При секретарі   Кріцак Василь Мирославович

Представники:

Від позивача:  ОСОБА_3., представник, довіреність № б/н від 12.06.08р.

Від відповідача:  ОСОБА_2 ., представник, доручення №82 від 03.09.08р. (паспорт серія - НОМЕР_1 від 30.03.2007р.)

Від відповідача:  ОСОБА_4., адвокат, посвідчення НОМЕР_2 від 20.12.04р.

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки відповідно до ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлений позов про стягнення 4 551,36грн. основного боргу, 1 457,17грн. пені,                                                      237,54грн. 3% річних, 1 711,31грн. інфляційних витрат, 136,54грн. штрафу                            (всього 8 093,72грн.).

        В судовому засіданні 30.09.2008р. оголошувалась перерва до 08.10.2008р.

        Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

     Представник відповідача заперечив проти позову. Свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву  (вх.№83368 від 01.09.08).

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між    ПП ОСОБА_1. та   ПП ОСОБА_2. укладено договір купівлі-продажу  № 306 від 01.08.2006р.

    Відповідно до п.1.1 договору, продавець,  ПП ОСОБА_1., зобов"язався продати, а покупець,  ПП ОСОБА_2 ., -  прийняти та оплатити товар на умовах договору.

      Як стверджує позивач, на виконання умов договору ним продано  ПП ОСОБА_2 . товар загальною вартістю 16 670,66грн. та надана відповідачу відстрочка платежу за проданий товар до 5-ти банківських днів (як вказано п.4.1. договору).     Відповідач провів розрахунок за отриманий товар в розмірі 12 119,30грн., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків. Тобто, станом на дату пред"явлення позову до суду, відповідач має  заборгованість перед позивачем 4 551,36грн. за отриманий товар.

       Відповідач вимоги позивача не визнає, вважає заявлені вимоги безпідставними та вказує на те, що між ним та позивачем не укладався договір купівлі-продажу № 306 від 01.08.06, і як наслідок даний договір представником відповідача не підписувався. Однак, погоджується з тим, що протягом 2006 року йому  поставлявся  товар позивачем (а саме торговим агентом ОСОБА_5.), але за нього відповідач сплатив в повному обсязі.   Даний факт про сплату підтверджує журнал прийому товарів, в якому вказується, що проводилась взаємозвірка поставлених товарів та взаєморозрахунків, що стверджується підписом торгового агента ОСОБА_5. Отже, за поставлений товар відповідач розрахувався з позивачем у повному обсязі.

    При дослідженні договору купівлі-продажу  № 306 від 01.08.2006р., суд вказує на те, що договір не був скріплений  печаткою  відповідача, що є обов"язковим для укладення договору у письмовій формі.

     Пунктом 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

    Відповідно до ч.1.п.1.ст.208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

     З огляду на ч.2.ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

   З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5. перебував з позивачем у трудових відносинах, відповідно мав повноваження не тільки на видачу товару, а й на отримання готівкою його вартості для наступної здачі до каси за прихідними касовими ордерами.

      Відповідно до п.3.1 ст.З Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320 (із змінами та доповненнями), чинного станом на вересень місяць 2006 року, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

    Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

  Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

    Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України (п.3.3 ст.З вказаного вище Положення).

     Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.ЗЗ ГПК України).

     Зважаючи на вищевикдадене, суд приходить до висновку, що  відповідач своєчасно і в повному обсязі розраховувався за  весь поставлений  товар, про що зазначено в журналі прийому товарів  в якому вказується, що проводилась взаємозвірка поставлених товарів та взаєморозрахунків, що стверджується підписом торгового агента ОСОБА_5 .  Невидача кредитором чи його повноважним представником (в даному випадку ОСОБА_5 ) належного документу, що підтверджує факт оплати відповідачем вартості отриманого товару, не може бути підставою для стягнення  коштів. Тому, у зв"язку з відсутністю заборгованості, безпідставною є вимога щодо сплати пені за прострочку виконання рішення.

      За таких підстав, позовні вимоги  є необгрунтованими, не доведеними в судовому засіданні, не грунтуються на доказах, а тому задоволенню не підлягають.            

    Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

      Суддя                                                            Булка Володимир Ігорович

                                                                         Рішення підписане _____________.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді  М.В.Гандера