Справа № 432/725/13-к
Провадження № 11кп/782/766/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» червня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого-судді: Руденка В.В.
суддів : Мариніна О.В., Каткова І.А.
з участю секретаря: Сотніковой О.А.
прокурора : Мазепіной М.В.
обвинуваченого : ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальне провадження за апеляційною скаргою, яка подана захисником ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Стахановського міського суду Луганської області від 31 травня 2013 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Молодогвардійськ Луганської області, громадянин України, з середньою освітою, який не працює, перебуває у цивільному шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, які записані в свідоцтві про народження на прізвище співмешканки, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
-28.09.2001 р. Краснодонським м/с. за ст.ст. 141 ч.2, 42,140 ч.2,69 та 185 ч.2, 15-185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений УДЗ 17.06.2002 р.;
- 07.04.2006 р. Краснодонським м/с за ч.3 ст.185, ст.304 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнений УДЗ 28.12.2007 року;
- 16.12.2010 р. Краснодонським м/с за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, з випробувальним строком 3 роки, -
визнаний винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та йому призначено покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців, без позбавлення права керування транспортними засобами. Відповідно до ч.1 ст.71,ст.72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за вироком Краснодонського міського суду Луганської області від 16.12.2010 року у вигляді 4-х (чотирьох) років 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі і остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 3 (місяці), без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, понесені при проведенні авто-техничної експертизи № 41/6 від 24.01.2013 року в сумі - 588 гривень та стягнуто на користь 1-ї міської лікарні м.Стаханова витрати на лікування потерпілої ОСОБА_3 у сумі - 1266 гривень 86 коп.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
21 листопада 2012 року, у першій половині дня, ОСОБА_1, керуючи невстановленим мопедом, не переконавшись, що початок його руху буде безпечним іншим учасникам руху, почав рух від продуктового магазину, розташованого у будинку №10 по вул.Мануфактурній. Проїхавши 10-11 м. водій ОСОБА_1, не впорався з керуванням, втратив рівновагу та падаючи, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка слідувала у попутному ОСОБА_1 напрямку, заподіявши їй тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи, за своїм характером і в своїй сукупності, відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до вимог Правил дорожнього руху України та згідно з висновком авто-технічної експертизи водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній ситуації обвинувачений ОСОБА_1 - водій мопеда перед початком руху слідувало керуватися технічними вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України, він володів технічної можливістю запобігти даної дорожньої-транспортної пригоди, діючи згідно з технічними вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого не було поміх технічного характеру; з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_1, не відповідають технічним вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України та перебували у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
На вирок суду подана апеляційна скарга адвокатом ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, в якій він вказує, що вирок стосовно ОСОБА_1 є необґрунтованим по наступним підставам. Апелянт, не оспорюючи доведеність вини свого підзахисного та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України, вважає, що суд не в повній мірі при призначені покарання обвинуваченому, врахував повне визнання вини ОСОБА_1, його співпрацю в розкритті злочину, як на досудовому слідстві, так і в суді, щире каяття, знаходження на його утриманні трьох малолітніх дітей та дружини, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х літнього віку, ту обставину, що ОСОБА_1 являється сиротою та, що обвинувачений надавав допомогу потерпілій як відразу після ДТП, так і потім, добровільно надав доньки потерпілої - ОСОБА_4 матеріальну допомогу, а також те, що відсутність претензій потерпілої до ОСОБА_1 яка просила строго не наказувати і те, що скоєний злочин ОСОБА_1 є ненавмисним. Апелянт просить змінити вирок суду першої інстанції, знизити міру покарання обвинуваченому та розглянути питання про призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без мін вирок суду, вислухавши обвинуваченого, який підтримав доводи апеляційної скарги свого захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України при обставинах, встановлених вироком суду, а також правова кваліфікація, основані на зібраних по справі та перевірених судом доказах, являється обґрунтованими та не оскаржуються учасниками процесу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні вироку та при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке скоєне в період випробувального строку, особу винного, якій раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, права керування транспортними засобами не має. Також суд першої інстанції врахував обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування завданого збитку та обставини, які обтяжують покарання, а саме: рецидив злочинів та назначив покарання у вигляді реального позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта відносно суворості призначеного покарання, а вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Порушень матеріального чи процесуального права, які тягнуть за собою скасування чи зміну вироку суд першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Стахановського міського суду Луганської області від 31 травня 2013 року - залишити без змін.
Повний текст ухвали апеляційного суду складено та оголошено учасникам судового провадження 25 червня 2013 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її оголошення, але на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
______________ _____________ ____________
/В.В. Руденко/ / О.В. Маринін / / І.А. Катков /