Справа № 161/288/13-к Провадження №11-кп/773/78/13 Головуючий у 1 інстанції:Борнос А.В.
Категорія:ст. 125 КК України. Доповідач: Матвієнко Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2013 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матвієнко Н.В.,
суддів - Лозовського А.О.,Опейди В.О.,
при секретарі Лінік Т.В.,
з участю прокурора - Плечий О.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду від 17 квітня 2013 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Боремель Демидівського району Рівненської області, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працює охоронцем ПАТ "Електротермометрія", мешканець АДРЕСА_1, несудимий,
- засуджений за ч.1 ст. 125 КК України до 850 гривень штрафу.
За ч. 1 ст. 296 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України.
За ч.1 ст.122 КК України ОСОБА_1 виправдано за недоведеністю вини, на підставі ч. 1 ст. 373 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_1 (обраний згідно норм КПК 1960 року) до набрання вироком в законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди.
Постановлено накладений на земельні ділянки - площею 2,24 га, згідно державного акту серії РВ №054646, площею 0, 5073 га, згідно державного акту серії ЯД №258231, площею 0,1158 га, згідно державного акту серії ЯД №258230, площею 0,1268 га, згідно державного акту серії ЯД №258229, площею 0,6286, згідно державного акту серії ЯД №258232, площею 0,4953 га, згідно державного акту серії ЯД №258233, що знаходяться на території Боремельської сільської ради арешт, зняти.
В С Т А Н О В И Л А:
Даним вироком обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 07.03.2012 року, близько 20 год., біля супермаркету «Пакко», що по вул. Ковельській м. Луцька, під час конфлікту, що раптово виник з потерпілим ОСОБА_3, який знаходився за кермом автомобіля "Фольксваген Т2", умисно наніс останньому один удар кулаком руки по обличчю та в палець правої руки, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.
В апеляції представник потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким визнати винним ОСОБА_1 за ст. ч.1 ст.296 та ч.1 ст.122 КК України. Посилається на те, що під час досудового слідства вина останнього у вчиненні хуліганських дій та нанесенні середньої тяжкості тілесних ушкоджень повністю доведена зібраними доказами, які суд безпідставно не взяв до уваги, виправдавши його за цими статтями. Вважає, що неповно дослідивши усі докази, суд невірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 125 КК України та призначив йому надто м'яке покарання. Крім того, вважає, що заявлений потерпілим цивільний позов підлягає повному задоволенню.
В запереченні на апеляцію обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_4 - без задоволення, оскільки вона є безпідставною та надуманою. Посилається на те, що судом вірно встановлено всі обставини справи, яким дано належну юридичну оцінку і постановлений законний та обґрунтований вирок.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який не підтримав апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які заперечували проти апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при обставинах, викладених у вироку, ґрунтується на доказах досліджених судом в судовому засіданні, яким суд дав правильну юридичну оцінку і вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 125 КК України.
Твердження в апеляції представника потерпілого ОСОБА_4 про безпідставність виправдання ОСОБА_1 за ч.1 ст.296 та ч.1 ст.122 КК України, не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 під час конфлікту з продавцем квітів, яка продала їм неякісні квіти, із-за раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_3, який втрутився у конфлікт та наніс йому удар ногою, спровокувавши дії обвинуваченого, наніс декілька ударів ОСОБА_3
Даний факт визнає сам потерпілий, та це підтверджується показаннями обвинуваченого та свідка ОСОБА_5 - очевидця події.
На підставі повного та всебічного дослідження усіх доказів у даному кримінальному провадженні, суд вірно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад хуліганства, належним чином мотивувавши своє рішення у вироку, з чим апеляційний суд повністю погоджується.
Ретельно суд першої інстанції дослідив також докази по факту спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_3 у виді часткового пошкодження внутрішньо-бокової зв'язки правого колінного суглобу і вірно прийшов до висновку про недоведеність його вини у цьому.
Згідно висновків експертиз таке ушкодження могло утворитись, як внаслідок падіння на слизькій поверхні, про що стверджують обвинувачений та свідок ОСОБА_5, так і при захваті гомілки руками сторонньої особи та витягування особи із автомобіля, як це стверджує сам потерпілий.
Однак, проаналізувавши усі обставини події та докази в сукупності, зокрема погодні умови в день зазначених подій, протокол огляду місця події, згідно якого автомобіль потерпілого знаходився біля бордюри, показання незацікавлених свідків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які прибувши на місце події, передивлялися відеозапис подій, зафіксованих на камерах відео спостереження супермаркету "Пакко", з якого було видно, як потерпілий самостійно вибіг з автомобіля, суд вірно встановив, що достатніх доказів вини ОСОБА_1 в умисному нанесені таких ушкоджень потерпілому не здобуто, що у відповідності до вимог чинного законодавства повинно трактуватися на користь останнього, вірно виправдавши його на підставі ст. 373 КПК України - за недоведеністю вини.
При цьому, суд обґрунтовано відхилив показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки вони є зацікавленими особами. Таке рішення належним чином мотивоване у вироку із зазначенням чому в основу вироку покладено показання одних свідків і відхилено інших, яке сумнівів у колегії суддів не викликає.
Судове слідство у кримінальному провадженні проведено всебічно та повно, з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства, докази судом проаналізовані в сукупності і висновки суду належним чином обґрунтовані.
Щодо розміру грошового відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, визначеного судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що він відповідає вимогам розумності і справедливості, та визначений з врахуванням об'єму обвинувачення, в якому ОСОБА_1 визнаний винним.
З вироку суду та матеріалів справи вбачається, що судом враховано всі обставини вчинення кримінального правопорушення, під час якого потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження, які не потягнули за собою розладу здоров'я і на даний час він будь-яких проблем зі здоров'ям немає, його моральні страждання, а також майновий стан цивільного відповідача.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд дотримався вимог ст.65 КК України та врахував тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії невеликої тяжкості, дані про його особу, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виключно позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей. Судом також враховано пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття.
Врахувавши усі обставини справи в їх сукупності,суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливо без ізоляції від суспільства.
Призначене судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для скасування вироку суду за обставин, зазначених в апеляції, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 17 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий:
Судді: