Справа № 369/1596/13-ц Головуючий у І інстанції Нікушин В.В.

Провадження № 22-ц/780/2805/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.

Категорія 36 13.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

06 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Гуля В.В.,

при секретарі : Власенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Київської міської ради про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 до нотаріальної контори.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відкрити провадження по даній справі неможливо.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини повернуто позивачу для подання до належного суду.

Роз'яснено позивачу його право подачі позовної заяви в порядку ст.113 Цивільного процесуального кодексу України, тобто за місцезнаходженням відповідача.

Не погодившись з висновками наведеними в ухвалі суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити по справі нову ухвалу, якою направити питання до суду на новий розгляд.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції базував свої висновки наступними обставинами.

Відповідно ч.2 ст.109 Цивільного процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходження відповідача Територіальної громади в особі Київської міської ради за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 36, що територіально не відноситься до Києво-Святошинського району Київської області.

Таким чином, виходячи із предмету спірних правовідносин та загальних правил підсудності, даний спір непідсудний Києво-Святошинському районному суду Київської області, оскільки має розглядатись за правилами територіальної підсудності в порядку ч.2 ст.109 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням відповідача.

Разом з тим, з такою позицією суду не може погодитись колегія суддів.

У лютому ОСОБА_2 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 за правилами виключної підсудності.

Так, відповідно до ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням цього майна або його основної частини.

Апелянтом було наголошено та привернуто увагу суду першої інстанції, що позивач має намір прийняти спадщину після померлої ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки та садового будинку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

У зв»язку з тим, що предметом позову є нерухоме майно у вигляді земельної ділянки та садового будинку, що знаходяться на території Києво-Святошинського району, даний позов пред»являється за правилами виключної підсудності до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Крім того, виходячи із судової практики, викладеної відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 року, судам було роз'яснено, що на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач має намір прийняти спадщину після померлої ОСОБА_4 у вигляді земельної ділянки та садового будинку, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 виходячи із роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, даний позов правомірно пред'явлено за правилами виключної підсудності до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, оскільки не застосував ст. 114 ЦПК України, яка безумовно підлягала застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального бо процесуального права.

Згідно ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керучись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області 21 лютого 2013 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає

Головуючий

Судді