ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2006 р.                                                            Справа № 40/372-06

вх. № 12371/4-40

Суддя господарського суду Хотенець П.В. 

при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - Полтєва Л.О., ліцензія № 630108 від 18 .12.2006 року  відповідача - Пєліхов О.І. дов. від 23.10.2006 року

розглянувши справу за позовом Державного підприємства навчально-дослідного господарства "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва, с. Рогань  

до  Сірійсько-Іорданського Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кузал", м. Харків  

про стягнення 4404,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення 4404,68 грн. боргу за договором оренди № 14 від 15 липня 2005 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує.

У судовому засіданні 28 листопада 2006 року було оголошено перерву до 01 грудня 2006 року до 12 годин з метою виготовлення повного тексту судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем 15 липня 2005 року було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 14.

Пунктом. 3.1. договору встановлений строк оренди – до 23 травня 2006 року.  

Як встановлено судом термін дії договору сторонами подовжений не був. Такими чином, 23 травня 2006 року згідно договору закінчився строк платного використання відповідачем об'єктів оренди.

Згідно статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень № 14 від 15 липня 2005 року плата за користування переданими в оренду 13 приміщеннями була встановлена в розмірі 558,77 грн.  

Статтею 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

Відсутність акту передачі орендованих приміщень з оренди, на яку посилається позивач, згідно діючого законодавства не є підставою для нарахування плати за користування приміщеннями.

Таким чином, судом встановлена відсутність у відповідача обов'язку зі сплати плати за користування приміщеннями, нарахованої позивачем згідно договору, умови якого не діяли у період, за який така плата нарахована.

Нарахування та вимоги позивача про оплату комунальних послуг за червень, липень, серпень 2006 року також є безпідставними, зважаючи на відсутність підстав та відповідного розрахунку.

Договором оренди нежилого приміщення № 14 від 15 липня 2005 року не передбачено такої умови як часткова оплата з боку відповідача охоронника та технічного робітника. Інших обґрунтувань такої вимоги позивачем не надано.

Таким чином, відсутні правові підстави та розрахунки, відповідно до яких позивач вимагає сплатити йому за послуги охоронця та технічного робітника.

Згідно розрахунків, проведених судом на підставі наданих матеріалів, за період дії договору оренди № 14, відповідачу виставлено рахунків за комунальні послуги на загальну суму 3 879,51 грн. Відповідачем сплачено 3 887,19 грн., тобто на 7,68 грн. більше ніж вимагав позивач.

За таких обставин, твердження про недоплачені комунальні послуги за березень 2006 року є безпідставною, та відповідна вимога не підлягає задоволенню.

Таким чином, у господарського суду відсутні підстави для задоволення  заявленого позову.

          Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -          

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                            Хотенець П.В.

Помічник судді                                  Кобиченко Н.М.