Справа № 2-809/09

Провадження № 22ц/782/785/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Оробцової Р.І.

суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.О.

при секретарі : Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційним скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 жовтня 2012 року

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Жовтневий ВДВС Луганського МУЮ про переведення прав та обов'язків співвласника - боржника, -

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, який згодом уточнив, в обґрунтування позову вказав, що рішенням Жовтневого райсуду м. Луганська від 16.02.2006 року по справі №2-638/06 з ОСОБА_2 на користь позивача було стягнуто суму боргу в розмірі 65 421 грн. 74 коп..

Рішенням Жовтневого райсуду м. Луганська від 14.06.2006 року з ОСОБА_2 на користь позивача було стягнуто суму боргу в розмірі 53 896 грн. 96 коп.

25.07.2006 року Жовтневим ВДВС Луганського МУЮ було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-638/06 про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 65 421 грн. 74 коп.,

25.08.2006 року Жовтневим ВДВС Луганського МУЮ було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-4298/06 про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 53 896 грн. 96 коп..

Таким чином, ОСОБА_2 зобов'язана сплатити на користь позивача загальну суму боргу у розмірі 119317 грн. 79 коп.. Відповідачка ОСОБА_2 відмовляється сплатити позивачеві зазначену суму. Майна достатнього для покриття суми боргу у ОСОБА_2 крім її часток у праві спільної власності на об'єкти нерухомості немає, а решта відповідачів відмовляються на вимогу позивача провести виділ частки ОСОБА_2 з права спільної власності на квартиру АДРЕСА_1, провести виділ частки частку ОСОБА_2 в праві власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2

Тому позивач просив суд визнати спільною сумісною власністю домоволодіння АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах; виділити в натурі 1\2 частку ОСОБА_2 в праві власності на домоволодіння АДРЕСА_2 згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи у житловому будинку приміщення 1-4; 1-5; 1-6; усього площею 37,00 кв. м., а також літню кухню літер «Б»; льох літер «Г»; душ літер «Д»; 1\2 частини паркана літер «N», 1\2 частини воріт літер № 1; 1\2 частину замощення літер №3; що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 789 м 2; визнати право власності на 1/2 частку ОСОБА_2 в праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_2; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частку ОСОБА_2 в праві власності на домоволодіння АДРЕСА_2 в рахунок погашення боргу в розмірі 98726,00 грн. у житловому будинку приміщення 1-4; 1-5; 1-6; усього площею 37,00 м2, а також літню кухню літер «Б»; льох літер «Г»; душ літер «Д»; 1\2 частини паркана літер «N», 1\2 частини воріт літер № 1; 1\2 частину замощення літер №3; що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 789 м2 .

Та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 застосувати переведення права власності 1/9 частини квартири АДРЕСА_1 з компенсацією ОСОБА_3 на залишок суми боргу ОСОБА_2 у розмірі 246,88 грн.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволено, визнано спільною сумісною власністю на домоволодіння АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах, виділено в натурі 1\2 частку ОСОБА_2 в праві власності на домоволодіння АДРЕСА_2, згідно судової будівельно-технічної експертизи: у житловому будинку приміщення 1-4; 1-5; 1-6; усього площею 37,00 кв. м., а також літню кухню літер «Б»; льох літер «Г»; душ літер «Д»; 1 \2 частини паркана літер «N», 1 \2 частини воріт літер № 1; 1\2 частину замощення літер №3; що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 789 м2, визнано право власності на 1/2 частку ОСОБА_2 в праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_2, визнано за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частку ОСОБА_2 в праві власності на домоволодіння АДРЕСА_2 в рахунок погашення боргу в розмірі 98726,00 грн. у житловому будинку приміщення 1-4; 1-5; 1-6; усього площею 37,00 м2, а також літню кухню літер «Б»; льох літер «Г»; душ літер «Д»; 1\2 частини паркана літер «N» 1\2 частини воріт літер № 1; 1\2 частину замощення літер №3; що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 789 м2., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 застосовано переведення права власності 1/10 частини квартири АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму заборгованості 1836 грн. 79 коп.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2, вважає ухвалене рішення незаконним, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права, необґрунтованим, бо судом всебічно нез'ясовані обставини, що є порушенням вимог ст.. 213, 214 ЦПК України, рішення суду порушує права власності інших співмешканців, які мають переважне право на купівлю цієї частки, вважає, що при виділенні її частки в натурі із спільного сумісного майна подружжя та звернення стягнення на нього, необхідно було спочатку оформити належним чином її право власності, зробивши відповідний запис у реєстрі прав власності, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апелянт ОСОБА_1 з рішенням суду не згоден, так як суд виніс рішення в його відсутність не повідомивши про дату слухання справи, вирішив питання про його права та обов'язки, лишив змоги користатися наданими законом процесуальними правами - не визнавати позов, доказувати його необґрунтованість, ухвалюючи рішення суд не дав апелянту змоги довести, що домоволодіння являється його особистою власністю, придбаним за його особистий кошт та до складу спільної сумісної власності не входить, рішення порушує право ОСОБА_1 як співвласника майна на переважне право купівлі частки, а тому просить рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 жовтня 2012 року - скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_2 і відповідача ОСОБА_1, розглянувши справу у межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи, оскільки судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 16.02.2006 року по справі з ОСОБА_2 на користь позивача було стягнуто суму боргу в розмірі 65 421 грн. 74 коп., /а. с. 7/.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 14.06.2006 року по справі з ОСОБА_2 на користь позивача було стягнуто суму боргу в розмірі 53896 грн. 96 коп. /а. с. 6/.

25.07.2006 року Жовтневим ВДВС Луганського МУЮ було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-638/06 про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 65 421 грн. 74 коп. /а. с.10/.

25.08.2006 року Жовтневим ВДВС Луганського МУЮ було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-4298/06 про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 53896 грн. 96 коп. /а. с. 9/.

Таким чином, ОСОБА_2 зобов'язана сплатити на користь позивача загальну суму боргу у розмірі 119317 грн. 79 коп.

Відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 належить на праві власності у рівних долях квартира АДРЕСА_1, тобто відповідачці ОСОБА_2 належить 1\2 частка у праві спільної часткової власності на дану квартиру, що підтверджено довідкою МКП БТІ від 22.11.2004 року №15/43-1867 /а. с.11/.

Відповідач ОСОБА_1, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2002 року придбав у власність домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 /а. с. 11/.

У власності відповідача ОСОБА_1 знаходяться придбані у шлюбі з ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2.

Майна достатнього для покриття суми боргу у ОСОБА_2 крім її часток у праві спільної власності на об'єкти нерухомості не має, що підтверджується також актом опису та арешту майна від 26.01.2007 року, згідно якого було арештовано майно на суму 3530,00 грн. /а. с.13-14/.

Відповідачі відмовляються на вимогу позивача провести виділ частки ОСОБА_2 з права спільної власності на квартиру АДРЕСА_1, вказуючи на те, що виділ в натурі не можливий. Крім того, ОСОБА_2 відмовляється продати свою частку в праві власності на квартиру. Також, відповідач ОСОБА_1 заперечує проти виділу частки ОСОБА_2 в праві спільної власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та на автомобілі.

Як вбачається з ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. ст. 60, 61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

На підставі ст. 73 СК України за зобов'язанням одного з подружжя стягнення може бути накладено на його частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. В ст. 70 СК України закріплюється, що у разі поділу майна, що є об'єктом права сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

На підставі ст. 366 ЦК України, кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших Співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав то обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1674/23 від 14.11.2008 року дійсна ринкова вартість 1\2 частки домоволодіння АДРЕСА_2 на дату оцінки 16.10.2008 року складає для співвласника №1 - 98 416,00 грн.., а для співвласника №2 - 98 726,00 грн.. Розділ в натурі жилого будинку на дві частини в наближеної відповідності з ідеальними долями співвласників технічно можливий .

Домоволодіння АДРЕСА_2 придбано відповідачем ОСОБА_1 у березні 2002 року під час перебування в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. Тому, майно, яке набуто подружжям за час шлюбу, а саме: домоволодіння АДРЕСА_2, належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності в рівних частках.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1673/23 від 12.11.2008 року дійсна ринкова вартість 1\2 частки в праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 складає на дату оцінки 16.10.2008 року - 46 887,00 грн. З технічної точки зору, відповідно до п.2.22 державних будівельних норм України ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Загальні положення»АДРЕСА_1 не підлягає розділу в натурі на дві частини із-за неможливості обладнання в неї відокремлених входів-виходів і мінімального складу приміщень, необхідних для проживання.

Залишок боргу з урахуванням переведення права власності на ОСОБА_3 1\2 частини домоволодіння АДРЕСА_2, складає 119317 грн. 79 коп. - 98726,00 грн.=20591 грн.79 коп., який можливо покрити за рахунок частки власності по квартирі АДРЕСА_1 відповідача ОСОБА_2 сорозмірній залишку заборгованості, що становить 1\10 частини квартири, і залишок боргу в розмірі 1836 грн. 79 коп., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ст.. 365 ЦК України суд постановляє рішення про закінчення права особи на частку в спільному майні при умові попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не вніс повністю вартість 1\9 частки квартири АДРЕСА_1, що зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2, а заборгованість для переведенню права власності відповідає 1\10 частки, що і підлягає задоволенню, стягнувши з відповідача залишок заборгованості в розмірі 1836 грн.79 коп.

Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційних скарг не вказують на обставини, які б вказали на підстави скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового про відмову в задоволенні позову. Апелянт ОСОБА_1 вказав в апеляційній скарзі, що не мав можливості захистити свої інтереси в суді першої інстанції, оскільки не приймав участь у справі, проте в судовому засіданні апеляційної інстанції не висловив намірів чи бажання про придбання частки боржника або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника. Не висловив бажання провести виділ частки ОСОБА_2 з права спільної власності на квартиру АДРЕСА_1, провести виділ частки частку ОСОБА_2 в праві власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2.

А також апелянти не оспорювали право ОСОБА_2 на частку власності у спільному майні. В судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт міг представити заперечення і обґрунтування своєї позиції, проте він не скористався своїм правом.

Зважаючи на викладене, доводи апелянтів про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.. Луганська від 12 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :