Справа № 1028/69/12 Головуючий у І інстанції Бурзель
Провадження № 11/780/620/13 Доповідач у 2 інстанції Черкасов В.М.
Категорія 19 20.06.2013
УХВАЛА
Іменем України
20 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого, судді : - Левчука О.Д.
суддів : - Черкасова В.М., Рудніченко О.М.
за участю прокурора : - Красківського В.П.
засудженого : - ОСОБА_5
потерпілого : - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Яготинського районного суду Київської області від 29 листопада 2012 року, яким -
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, українець, із середньою освітою, неодружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, раніше судимий: згідно вироку Ватутінського районного суду м. Києва від 13 січня 1998 року за ч. 1 ст. 215- 3, ч. 1 ст. 229-6, ст. 42 КК України 1960 року до 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільнений згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 1998 року на підставі ст. 6 Закону України від 24 липня 1998 року «Про амністію», згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 12 липня 1999 року за ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 196, ст. 42 КК України 1960 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 18 вересня 2001 року по відбуттю покарання; згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2005 року за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно вироку Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 13 грудня 2006 року за ст. ст. 391, 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, згідно вироку Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 25 червня 2008 року за ч. 2 ст.190 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн., згідно вироку Артемівського районного суду м. Луганська від 23 грудня .2008 року за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно вироку Яготинського районного суду Київської області від 25 червня 2009 року за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 05 листопада 2010 року по відбуттю покарання, -
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Вироком також вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, вчиненого за наступних обставин.
Так, 19 січня 2012 року близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_5 проходячи по вул. Толбухіна в м. Яготині Київської області, побачив ОСОБА_6, який знаходився на перехресті вул. Щербакова та вул. Толбухіна в м. Яготині Київської області.
У цей час у ОСОБА_5 виник умисел на викрадення майна, належного ОСОБА_6, тому він підійшов до нього та попросив ОСОБА_6 показати вміст своїх кишень. При цьому ОСОБА_5 висловив надуманий мотив, що він начебто впізнав ОСОБА_6 як особу, яка напередодні приймала участь у його побитті, під час чого у нього було викрадено його власний мобільний телефон. В зв'язку з цим ОСОБА_6 на вимогу ОСОБА_5 дістав з кишені свій мобільний телефон марки Нокіа С-5.
Відразу після цього ОСОБА_5, діючи повторно та продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення майна ОСОБА_6, вихопив з його руки мобільний телефон марки Нокіа С-5 вартістю 1711 грн. 20 коп.. у якому знаходилася карта пам'яті розміром 2 гігабайта та навушники, які входили в комплектацію цього телефону, а також сім карта оператора мобільною зв'язку Лайф вартістю 24 грн.. на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 8 грн..
Таким чином ОСОБА_5 відкрито викрав майно потерпілого ОСОБА_6 після чого зник з місця вчинення злочину, а в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
В результаті злочину потерпілому ОСОБА_6 завдано матеріальної школи на загальну суму 1743 грн. 20 коп.
На вирок суду засуджений ОСОБА_5 подав апеляцію з доповненням, в якій просить вирок суду скасувати та перекваліфікувати його дії із ст. 186 ч.2 КК України на ч.2 ст. 190 КК України, оскільки умислу у нього на заволодіння мобільним телефоном не було, а він лише хотів розібратися з потерпілим, оскільки думав, що то він перед цим побив його та забрав у нього теж мобільний телефон. Просить призначити йому покарання, яке буде відповідати вчиненому злочину. Вважає, що судом належним чином не перевірялися його покази та покази потерпілого. Також, вказує, що потерпілий претензій до нього не має.
В запереченнях на апеляцію засудженого, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим, а призначене покарання таким, яке відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Викладені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_5 є намаганням ухилитися від відповідальності за вчинений злочин.
В апеляції прокурор, не оспорюючи вирок в частині доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, вважає вирок незаконним і таким, що підлягає скасуванню з поверненнями справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі, у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, оскільки суд в порушення вимог ст. 323 КПК України у вироку не навів мотивів з яких не прийняв покази підсудного в частині, що він не мав умислу на вчинення відкритого викрадення чужого майна. Крім того, суд при розгляді справи по суті безпідставно не дослідив покази свідка ОСОБА_7, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав подану ним апеляцію та заперечує проти апеляції прокурора, думку прокурора, який підтримує апеляцію державного обвинувача та заперечує проти апеляції засудженого, пояснення потерпілого, який претензій до засудженого немає, він сам віддав свій телефон засудженому на його вимогу, провівши судові дебати і надавши останнє слово засудженим, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ст.ст. 323, 334 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 367 КПК України (1960 року), підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 КПК України (1960 року), при розгляді справи в апеляційному суді є: істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Згідно ст. 334 КПК України (1960 року) та п. 15 постанови Пленуму ВСУ №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини та мотивів злочину.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону не були дотримані.
Так, визнаючи винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначаючи йому покарання за цією нормою закону, суд взагалі не навів у вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, зазначивши лише те, в чому він обвинувачується органами досудового слідства.
Зазначене порушення є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та тягне за собою скасування вироку.
Відповідно до ст. 374 КПК України (1960 року), апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд, якщо при розгляді справи судом першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключають можливість постановлення вироку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно усунути зазначені недоліки, а також перевірити доводи в апеляції прокурора та покази потерпілого ОСОБА_6, який змінив їх в апеляційному суді, вказавши, що він сам дав телефон засудженому.
Якщо за наслідками нового судового розгляду справи, суд прийде до висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та знайде підтвердження раніше встановлені обставини, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, пунктами 11, 15 розділу ХІ „Перехідні положення" КПК, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково.
Вирок Яготинського районного суду Київської області від 29 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Головуючий:
Судді: