Судове рішення 5002-15/2890-2010 від 26.06.2013

Судове рішення #30565641

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 5002-15/2890-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Балюкової К.Г.,

Черткової І.В.,

прокурора: Джавалах С.М., посвідчення від 12.02.2013 №015173 (Прокуратура міста Сімферополя);

позивача: не з'явився (Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД");

відповідача: Пашиєв Е.У. (Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради);

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Сімферополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя:Іщенко І.А., судді: Гайворонський В.І., Куртлушаєв М.І. ) від 28.02.2013 у справі № 5002-15/2890-2010

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95034)

до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, Сімферополь, 95000)

про спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, в якій просить суд: зобов'язати Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" отримані Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради на виконання нікчемної угоди - договору від 25.03.2008 "Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста", на підставі акту про виконання договору від 24.12.2007, вісім трикімнатних квартир та три двокімнатні квартири, загальною жилою площею 752,30 кв.м., а також на підставі акту про виконання договору від 11.12.2008 одну трикімнатну квартиру та чотири двокімнатних квартири загальною площею 393,77 кв.м., в житлових будинках по вул. Авіаційна в м. Сімферополь; всього - 16 вищевказаних квартир загальною площею 1 146,07 кв.м., а у випадку неможливості такого повернення - відшкодувати позивачу вартість вказаних квартир за цінами, які діють на момент прийняття рішення по даній справі.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2011 по справі №5002-22/2890-2010 позов задоволено, стягнуто з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на користь ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" 7523655,00 грн. відшкодування вартості 16 квартир загальною площею 1146,07 кв.м. в житлових будинках по вул. Авіаційна в м. Сімферополь.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 по справі 5002-22/2890-2010 апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради залишено без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2011 по справі 5002-22/2890-2010 касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 по справі №5002-22/2890-2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

При новому розгляді справи ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" 23.02.2012 уточнив позовні вимоги, які були прийняти судом до розгляду, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача ринкову вартість 13 квартир загальною площею 956, 37 кв.м.:

1) У 107-ми квартирному житловому будинку по вул. Авіаційна (6 черга блок "В") у м. Сімферополі (поштова адреса - м. Сімферополь, вул. Лексіна, 58):

- 3-х кімнатна квартира №75 на 1-му поверсі загальною площею 67,30 кв.м., житловою площею 39,92 кв.м., оздоблення "Бюджет";

- 2-х кімнатна квартира №105 на 9-му поверсі загальною площею 54,31 кв.м., житловою площею 28,34 кв.м., оздоблення "Бюджет".

2) У багатоквартирному житловому будинку по вул. Авіаційна (7 черга блок "Б") у м. Сімферополі (поштова адреса - м. Сімферополь, вул. Лексіна, 60):

- 3-х кімнатна квартира №39 (будівельний №3) на 1-му поверсі загальною площею 119,37 кв.м., житловою площею 62,75 кв.м.;

- 2-х кімнатна квартира №63 (будівельний №27) на 7-му поверсі загальною площею 68,54 кв.м., житловою площею 38,18 кв.м.;

- 2-х кімнатна квартира №66 (будівельний №30) на 8-му поверсі загальною площею 68,66 кв.м., житловою площею 38,16 кв.м.;

- 2-х кімнатна квартира №70 (будівельний №34) на 9-му поверсі загальною площею 68,66 кв.м., житловою площею 38,16 кв.м.;

- 2-х кімнатна квартира №71 (будівельний №35) на 9-му поверсі загальною площею 68,54 кв.м., житловою площею 38,18 кв.м.

3) У багатоквартирному житловому будинку по вул. Авіаційна (7 черга блоки "В, Г") у м. Сімферополі (поштова адреса - м. Сімферополь, вул. Лексіна, 58):

У 7 черзі блок "В":

- 3-х кімнатна квартира №33 на 9-му поверсі загальною площею 76,26 кв.м., житловою площею 44,14 кв.м.;

- 3-x кімнатна квартира № 36 на 9-му поверсі загальною площею 75,53 кв.м., житловою площею 43,96 кв.м.;

У 7 черзі блок "Г":

- 2-х кімнатна квартира №69 на 9-му поверсі загальною площею 67,88 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м.;

- 2-х кімнатна квартира №70 на 9-му поверсі загальною площею 68,47 кв.м., житловою площею 34,80 кв.м.;

- 3-х кімнатна квартира №40 на 1-му поверсі загальною площею 76,19 кв.м., житловою площею 44,20 кв.м.;

- 3-х кімнатна квартира №72 на 9-му поверсі загальною площею 76,66 кв.м., житловою площею 44,20 кв.м.

Суму позову (ринкову вартість вищезазначених квартир) просив визначити на підставі експертного висновку незалежної будівельно-технічної експертизи, яку просив призначити на підставі статті 41 Господарського процесуального кодексу України, оскільки це питання потребує спеціальних знань. На вирішення експерту просимо поставити питання про визначення ринкової вартості зазначених вище 13 квартир на дату оцінки. Проведення експертизи просив доручити судовим експертам Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут обліку та аудиту", який має право на проведення подібних судових експертиз.

24.05.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" було надано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача 2 457 409,00 грн. в якості відшкодування вартості п'яти квартир, переданих у виконання недійсного пункту 2.1.3. договору "Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста" від 25.03.2008 по акту прийому-передачі від 11.12.2008, а саме:

- ринкову вартість квартири №39 по вул. Лексіна, 60 у м. Сімферополі, яка згідно висновку експерта №3808 від 29.12.2010 складає 662 239,00 грн.;

- ринкову вартість квартири № 63 по вул.. Лексіна,60 у м. Сімферополі, яка згідно висновку експерта №3809 від 29.12.2010 складає 462 542,00 грн.;

- ринкову вартість квартири № 66 по вул.. Лексіна,60 у м. Сімферополі, яка згідно висновку експерта № 3810 від 29.12.2010 складає 455 438,00 грн.;

- ринкову вартість квартири № 71 по вул.. Лексіна,60 у м. Сімферополі, яка згідно висновку експерта № 3807 від 29.12.2010 складає 450 595,00 грн.;

- ринкову вартість квартири № 70 по вул.. Лексіна,60 у м. Сімферополі, яка згідно висновку експерта № 3806 від 29.12.2010 складає 458 595,00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року справі №15/2890-2010 (головуючий суддя Іщенко І.А., судді: Гайворонський В.І., Куртлушаєв М.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Консоль ЛТД" до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про спонукання до виконання певних дій, позов задоволено частково.

Провадження по справі в частині стягнення 5066246,00 грн. припинено на підставі частини першої пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнуто з виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" 2457409,00 грн. відшкодування вартості п'яти квартир переданих у виконання недійсного пункту 2.1.3 договору "Про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста" від 25.03.2008 по акту прийому-передачі від 11.12.2008, а саме:

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 21.03.2013 заступник прокурора міста Сімферополя звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові.

В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що, на його думку, оспорюване майно було передано відповідачеві на підставі нікчемного договору, і з огляду на приписи ст. 216 Цивільного кодексу України повинно бути повернуто позивачеві.

У судовому засіданні 06.06.2013 було оголошено перерву до 20.06.2013, а 20.06.2013 - до 17-00 того ж дня.

У судовому засіданні 20.06.2013 прокурор наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача підтримав думку прокурора.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившегося представника позивача.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

На підставі рішення 11 сесії Сімферопольської міської ради 24 скликання від 15.07.2003 року № 177, яким затверджено Положення про порядок формування фонду розвитку інженерної і соціальної інфраструктури Сімферопольської міської ради, 25.03.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про участь в комплексному соціально - економічному розвитку міста, відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є участь в комплексному соціально - економічному розвитку міста, в розвитку об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури на земельній ділянці, наданій рішенням 27 сесії 5 скликання від 27.09.2007 № 378 у короткострокову оренду строком на 5 років, площею 4,9541 га, розташованій по вул. Авіаційна, для будівництва багатоповерхової житлової забудови з об'єктами обслуговування населення та дитячим садочком на 160 місць.

Відповідно до пункту 2.1.1 укладеного між сторонами договору, позивач зобов'язався перерахувати кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста в сумі 1065496,00 грн. до місцевого (міського) бюджету. Кошти перераховуються: до 01.06.2008 року - 319648,00 грн.; суму коштів, що залишилась - 745848,00 грн. перераховувати щомісячно рівними частками до введення об'єкту до експлуатації.

Згідно пункту 2.1.3 позивач зобов'язаний виділити виконавчому комітету загальну житлову площу житла у розмірі 8% для забезпечення житлом загальноміської черги. Квартири передаються за окремим актом прийому - передачі до введення житлового будинку до експлуатації. Набір та поверховість квартир, які передаються виконавчому комітету, визначити до введення об'єкту до експлуатації.

На виконання умов даного договору за актом про виконання договору від 24.12.2007 позивач передав Виконавчому комітету Сімферопольської міської ради 11 квартир в житловому будинку № 56 по вул. Лексіна, в м. Сімферополь; за актом про виконання договору від 22.04.2008 позивач передав Виконавчому комітету Сімферопольської міської ради 2 квартири в житловому будинку № 58 по вул. Лексіна в м. Сімферополі; за актом про виконання договору від 11.12.2008 позивач передав Виконавчому комітету Сімферопольської міської ради 5 квартир в житловому будинку № 60 по вул. Лексіна в м. Сімферополь; за актом про виконання договору від 09.06.2010 позивач передав Виконавчому комітету Сімферопольської міської ради 6 квартир в житловому будинку на об'єкті по вул. Авіаційна (7-а черга Блок "В, Г") в м. Сімферополь.

Але, позивач вважає, що договір про участь в комплексному соціально - економічному розвитку міста від 25.03.2008, є нікчемним, оскільки був підписаний з боку відповідача від імені Сімферопольської міської ради заступником міського голови Черновою М.А. на підставі розпорядження міського голови № 221-р від 12.09.2006, чим, на думку позивача, порушені вимоги підпункту 16 пункту 3 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у зв'язку з чим отримані відповідачем 16 квартир підлягають поверненню позивачу або відповідач зобов'язаний компенсувати їх вартість.

Крім того, позивач вказує на те, що укладений між сторонами правочин є нікчемним з огляду на приписи частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, що, крім того, на думку позивача, підтверджується постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.04.2002 у справі № 2-8/1606-2002.

Також, позивач посилається на те, що оспорюване майно було передано відповідачу за угодою, яка не відповідає приписам частини 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, нормам Закону України "Про планування та забудову територій", тощо, у зв'язку з чим на підставі частини 1, 5 статті 216 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути отримане за нікчемною угодою.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, приписами ст. 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемними, зокрема, є правочини: а) укладені з недодержанням обов'язкової письмової форми, якщо недійсність прямо передбачена законом, наприклад, правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань (стаття 547); б) укладені з недодержанням обов'язкової нотаріальної форми (частина 1 статті 219); в) укладені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення (статті 221); г) укладені недієздатною фізичною особою (стаття 226); д) вчинені без дозволу органу опіки і піклування (частина 1 статті 224); ж) які порушують публічний порядок (стаття 228).

Так, позивач вказує на те, що договір про участь в комплексному соціально - економічному розвитку міста від 25.03.2008 року є нікчемним, тобто, таким, що не відповідає вимогам закону в силу того, що був підписаний з боку відповідача від імені Сімферопольської міської ради заступником міського голови Черновою М.А. на підставі розпорядження міського голови № 221-р від 12.09.2006 року, чим, на думку позивача, порушені вимоги підпункту 16 п. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, у листопаді 2009 року ТОВ фірма "Консоль ЛТД" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання недійсним пункту 2.1.3 договору від 25.03.2008 "Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста", укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" та Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (справа № 2-24/6184-2009).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2010 у справі № 2-24/6184-2009 позов задоволено, визнано недійсним пункт 2.1.3 договору від 25.03.2008 "Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста", укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД" та Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2010 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року у справі № 2-24/6184-2009 скасовано, прийнято нове рішення, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2010 року у справі № 2-24/6184-2009 касаційну скаргу ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" задоволено, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.20101 року у справі № 2-24/6184-2009 скасовано, рішення господарського суду АР Крим від 25.02.2010 року у справі № 2-24/6184-2009 залишено в силі.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України погодилась із доводами господарського суду, викладеними в рішенні від 25.02.2010 у справі № 2-24/6184-2009, де було встановлено, що передбачене умовами договору внесення позивачем у якості пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів житлової площі житла, що вводиться у розмірі 8 %, замість грошових коштів, суперечить нормам Закону України "Про планування і забудову територій".

Згідно частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Пункту 2.1.3Договору передбачав обов'язок позивача виділити виконавчому комітету загальну площу житла у розмірі 8% для забезпечення житлом загальноміської черги.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що на виконання цього договору ним було передано відповідачу за актами від 24.12.2007, 11.12.2008. 16 квартир.

Але ж з вказаних актів вбачається, що на виконання договору від 25.03.2008 позивачем було передано лише 5 квартир за актом від 11.12.2008.

Одинадцять квартир за актом від 24.12.2007 було передано на виконання рішення № 1516 від 15.06.2007.

Вказані квартири не могли бути передані за договором, якого ще не існувало і п.4.2 якого передбачено, що він вступає в силу лише з моменту підписання сторонами.

Відповідно до частии 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а тому висновки суду про відшкодування позивачу вартості 11 квартир, які за договором від 25.03.2008 не передавались, суперечать вказаній нормі закону.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Матеріали справи містять інформацію Управління з питань квартирного обліку та розподілу житла від 05 жовтня 2010 року, що квартири в будинках по вул. Лексіна, № 56 та № 60 в місті Сімферополі були розподілені між фізичними особами.

Судова колегія погоджується із доводом господарського суду Автономної Республіки Крим, що повернення квартир, отриманих відповідачем за оспорюваним договором, в порядку статті 216 Цивільного кодексу України, є неможливим, адже тягне порушення прав та охоронюваних законом інтересів громадян, яким квартири були передані виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради.

Крім того, витребування майна з власності фізичних осіб не є предметом спору у цій справі.

За приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України в разі неможливості повернення одержаного за недійсним правочином, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Скасовуючи рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2011 по справі № 5002-22/2890-2010 та постанову Севастопольського апеляційного суду по справі № 5002-22/2890-2010 від 28.09.2011 суд касаційної інстанції вказав про те, що суди не звернули увагу на абзац 2 пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України у постанові від 06.11.2009 року за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", який передбачає, що норма частини 1 статті 216 Цивільного Кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову.

Втім, позивачем було подана заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2457409,00 грн. в якості відшкодування вартості 5-ти квартир, переданих за актом - приймання передачі від 11.12.2008, а саме:

- ринкова вартість квартири № 39 по вул. Лексіна, 60 у м. Сімферополі, яка згідно висновку експерта №3809 від 29.12.2010 склала 662 239,00 грн

В іншій частині позову позивач просить провадження по справі припинити.

Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Судова колегія погоджується із рішенням суду першої інстанції щодо припинення провадження по справі в частині стягнення з відповідача 5 066 246,00 грн.

Для визначення вартості переданого майна за оспорюваним договором, ухвалою від 24.11.2010 місцевим господарським судом призначено судову оціночну експертизу, проведення якої було доручено Кримському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку судового експерта № 3808 від 29.12.2010 ринкова вартість квартири № 39 по вул. Лексіна, 60 склала 662239,00 грн., згідно висновку № 3809 від 29.12.2010 року ринкова вартість квартири № 63 по вул. Лексіна, 60 склала 462542,00 грн., згідно висновку № 3810 від 29.12.2010 року ринкова вартість квартири № 66 по вул. Лексіна,60 склала 455438,00 грн., згідно висновку експерта № 3807 від 29.12.2010 року ринкова вартість квартири № 71 по вул. Лексіна,60 склала 458595,00 грн., згідно висновку експерта № 3806 від 29.12.2010 року ринкова вартість квартири № 70 по вул. Лексіна, 60 склала 458595,00 грн.

Отже, загальна ринкова вартість 5 - квартир, відповідно яких позивач просить суд стягнути з відповідача у якості відшкодування вартість переданих за оспорюваним договором, складає 2457409,00 грн.

Враховуючи те, що фактичне повернення позивачу переданих квартир в натурі є неможливим, суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, тобто, вартість переданих квартир сукупна ринкова вартість яких визначена судом згідно наданих висновків експертів в рамках судової оціночної експертизи, в сумі 2457409,00 грн., в порядку статті 216 Цивільного кодексу України.

З наведеним висновком суду першої інстанції колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду погоджується.

Відповідно до статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія вважає, що прокурор не довів факту порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.

Посилання прокурора про зниження вартості квартир за наслідками світової фінансової кризи не обґрунтовано та не підтверджено певними доказами.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є повністю обґрунтованим та прийнято без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Викладені в рішенні суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи; інших підстав для скасування (зміни) рішення місцевого господарського суду немає.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Сімферополя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року у справі № 5002-15/2890-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді К.Г. Балюкова

І.В. Черткова

Розсилка:

1. ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95034)

2. Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)

3. Прокурор міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11,м.Сімферополь,95000)

4. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павлічено, 1, Севастоопль, 99011)

5. Прокуратура АРК (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95015)

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація