Справа №11/775/1736/2013 Головуючий в 1 інстанції: Іванов. А.Г.
Категорія: ст. 309 ч.1 КК України Доповідач: Чепур О.М.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
21.06.2013р. колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Чепура О.М.
суддів Васильєва О.П., Ржемовського Л.П.
прокурора Єроклінцевої Н.С.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому в місті Донецьку апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Кіровського районного суду м. Донецька, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, не одружений, що має неповнолітню дитину: дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
В С Т А Н О В И Л А :
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 27 вересня 2012 року приблизно о 17 год.50 хв, ОСОБА_2, перебуваючи на 4-м поверсі в під'їзді АДРЕСА_2, на виконання виниклого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, за допомогою заздалегідь приготовленої для зазначеної мети викрутки ушкодив замок на вхідних дверях і в такий спосіб проникнув у тамбур квартир АДРЕСА_2, що є приміщенням, де діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, маючи на меті наживи й незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_6, а саме:
- 1 пари чоловічих кросівок фірми «Нью Белон» вартістю 500 грн.;
-1 пари чоловічих кросівок фірми «Олександрі Дэлакво» вартістю 200 грн.; -1 пари кросівок фірми Coolins вартістю 25 грн.;
- 1 пари кросівок фірми Ds вартістю 475 грн.,
а всього на загальну суму 1200 гривень, після чого з таємно викраденим чужим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись їм на свій розсуд.
Крім того, 24 жовтня 2012 року приблизно о 7 год., ОСОБА_2, перебуваючи на сходовій площадці, розташованої між 7-м і 8-м поверхами першого під'їзду будинку АДРЕСА_3, на виконання виниклого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, за допомогою заздалегідь приготовленої й принесеної із собою із зазначеною метою викрутки, ушкодив замок вхідних дверей і в такий спосіб проникнув в підсобне приміщення, розташоване між 7-м і 8-м поверхами першого під'їзду будинку АДРЕСА_3, де діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті наживи й незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_7, а саме:
- велосипед «LF Максим-18» вартістю 1900 грн.,
- дитячий електромобіль «Джип» вартістю 1 546,60 гривень,
а всього на загальну суму 3446,60 гривень, після чого з таємно викраденим чужим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись їм на свій розсуд.
Крім того, 31 жовтня 2012 року близько о 18 год. ОСОБА_2, перебуваючи на 9-м поверсі першого під'їзду будинку АДРЕСА_4, на виконання виниклого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, пальцями руки віджав ригель замка на вхідних дверях і в такий спосіб проникнув у приміщення тамбура квартир 100, 101, 102 вищевказаного будинку, де діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих спонукань, маючи на меті наживи й незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_8, а саме:
-кроссовки «Адидас» шкіряні, вартістю 308, 82 грн.;
- кроссовки «Адидас», виконані зі шкіри білого кольору, вартістю 150 грн.;
- туфлі з кож. зама темно-синього кольору вартістю 150 грн., а всього на загальну суму 608, 82 гривень.
А також таємно викрав майно, що належить потерпілої ОСОБА_9, а саме:
- чоботи осінні шкіряні чорного кольори, вартістю 750 грн.;
- чоботи осінні чорного кольори, 38 розміру, вартістю 200 грн.;
- туфлі «бательены» з кож. зама чорного кольору, 38-39 розміру вартістю 300 грн.,
а всього майна на загальну суму 1 250 гривень, після чого з таємно викраденим чужим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись їм на свій розсуд.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого у зв'язку із суворістю та постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним за ст..185 ч.3 КК України, та звільнити його від відбування покарання з випробувальним терміном. В обґрунтування апеляції зазначає, що ОСОБА_2 шкода потерпілим відшкодована повністю, він щиро покаявся у вчиненому, має на утриманні малолітню дитину та незадовільний стан здоров'я, що є пом'якшуючими обставинами при визначенні покарання.
Заслухавши доповідача, апелянта, прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, а саме в межах встановлених санкцією ст.185 ч.1 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, з урахуванням того, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин проти власності, також його особу, який за місцем мешкання характеризується посередньо, в силу ст.89 КК не судимий, позитивно характеризується за попереднім місцем роботи, на момент вчинення злочину не працював, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Як пом'якшуючі покарання обставини суд врахував щиросердне каяття ОСОБА_2 в скоєному злочині, стан здоров'я, добровільне відшкодування потерпілим шкоди. Обставин що обтяжують покарання судом не встановлено.
Що стосується доводів апеляції захисника ОСОБА_1, що суд першої інстанції не врахував, як обставину, що пом'якшує покарання наявність у ОСОБА_2 малолітньої дини, то вони також необґрунтовані, оскільки судом першої інстанції перевірені ці дані та встановлено, що дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 на його утриманні не перебуває.
З огляду на викладене, доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про суворість призначеного покарання, є необґрунтованими й не підлягають задоволенню, а призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення, а також попередження нових злочинів, і підстав для його пом'якшення колегією суддів не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.407 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 11.04.2013 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.
Колегія суддів Апеляційного суду
Донецької області