10.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2013 року Справа № 812/3752/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Жидкова Л.В.;

від відповідача - Богуша В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 21.01.2013 Приватним акціонерним товариством «Криворізьке» отримано повідомлення Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянка №251 про зміну класу професійного ризику виробництва. Згідно даного повідомлення позивачу відповідно до основного виду економічної діяльності - добування кам'яного вугілля КВЕД 05.10. встановлений 67 клас професійного ризику виробництва (раніше був 41), а розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування змінений та з 01.01.2013 становить 49,7% (раніше було 38%). Не погодившись з відповідачем, 12.02.2013 позивач звернувся до нього з листом №65, в якому просив встановити ПАТ «Криворізьке» 41 клас професійного ризику виробництва. 19 лютого 2013 року відповідач повідомив позивача про направлення його листа від 12.02.2013 №65 до Управління виконавчої дирекції Фонду у Луганській області. 01 квітня 2013 року позивач отримав від Управління ВД ФССНВ у Луганській області відповідь, згідно якої дії ВВД ФССНВ ВПЗ в м. Брянці Луганської області, щодо встановлення ПАТ «Криворізьке» 67 класу професійного ризику виробництва визнані такими, що проведені у відповідності до чинних нормативно - правових актів.

Такими дії відповідача позивач вважає неправомірними, у зв'язку з чим просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення позивачу 67 класу професійного ризику виробництва та зобов'язати відповідача відновити раніше встановлений позивачу 41 клас професійного ризику виробництва з 01.01.2013.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У своїх поясненнях додатково зазначив, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2012 №237 «Про затвердження порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видом економічної діяльності», код 05.10 було віднесено як до 41 класику ризику (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля) так і до 67 класику ризику (крім відкритого видовбування кам'яного вугілля). Тобто, до 41 класу ризику віднесені виключно підприємства, які займаються діяльністю в частині відкритого видовбування вугілля, а до 67 класу ризику віднесені всі інші види діяльності. Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 затверджено Методологію основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності ДК 2010, зокрема, у розділі 5 визначено, що код 05.10 «Добування кам'яного вугілля» включає: - добування кам'яного вугілля підземним та відкритим способом, - очищення, сортування, калібрування, підроблення, пресування та інше. Оскільки позивач не відноситься до підприємств, які здійснюють діяльність, яка пов'язана з добуванням кам'яного вугілля відкритим способом, вважає, що рішенням Фонду підприємству було правомірно встановлено 67 клас ризику з 01.01.2013.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що згідно довідки АБ №631789 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач має правовий статус суб'єкта юридичної особи з визначенням видів діяльності за КВЕД - 2010, зокрема, 05.10 - Добування кам'яного вугілля (а.с.13).

Згідно повідомлення ВД ФССНВ в м.Брянці про зміну класу професійного ризику виробництва від 14 січня 2013 року №251 позивача віднесено до 67 класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності КВЕД - 2010, зокрема, 05.10 - Добування кам'яного вугілля (а.с.7).

14 лютого 2013 року Приватне акціонерне товариство «Криворізьке» звернулось до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області з заявою №65 про зміну класу професійного ризику виробництва на 41-й (а.с.8-9).

22 лютого 2013 року ПрАТ «Криворізьке» отримано лист від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області яким повідомлено позивача про направлення його листа від 12.02.2013 №65 до Управління виконавчої дирекції Фонду у Луганській області (а.с.10).

01 квітня 2013 року позивач отримав від Управління виконавчої дирекції Фонду у Луганській області відповідь від 26.03.2013 №03/640, згідно якої дії ВВД ФССНВ ВПЗ в м.Брянці Луганської області, щодо встановлення ПАТ «Криворізьке» 67 класу професійного ризику виробництва визнані такими, що проведені у відповідності до чинних нормативно - правових актів (а.с.11-12).

Відповідно до вимог ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

Наказом Державного комітету по стандартизації, метрології і сертифікації №441 від 22.10.1996 затверджений Державний класифікатор України ДК 009-96.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 №1423 затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 №375 на зміну КВЕД ДК 009:96 було запроваджено класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2005 (далі - КВЕД 2005).

Згідно п.1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року №457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів» з 1 січня 2012 року набрав чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі - КВЕД 2010).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року №237 затверджено Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (далі - Порядок № 237).

Згідно п.1, п.3 Порядку №237 цей Порядок встановлює механізм визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності. Види економічної діяльності визначаються згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим в установленому порядку.

Згідно п.2 Порядку №237 клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).

Розрахункова складова частина страхового внеску - частина ставки страхового внеску з урахуванням значення інтегрального показника професійного ризику виробництва для страхової галузевої сукупності видів економічної діяльності (далі - інтегральний показник) та видатків такої сукупності, пов'язаних із забезпеченням страхування;

Страхова галузева сукупність видів економічної діяльності - види економічної діяльності, об'єднані для визначення класу професійного ризику виробництва у порядку, затвердженому правлінням Фонду.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 №30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 року за №1337, затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (далі - Порядок №30 від 30.11.2010), у п.3.4 якого встановлено, що віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва (додаток до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року №237).

Таким чином, клас професійного ризику виробництва залежить безпосередньо від ступеня ризику провадження господарської діяльності та визначається згідно до Класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 №237.

Як встановлено у судовому засіданні, у зв'язку із запровадженням КВЕД 2010, позивачу за основним видом діяльності було встановлено код 05.10 - «Добування кам'яного вугілля».

Як вбачається із Порядку №237 до 41 класу віднесено: 05.10 «Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля»; до 67 класу віднесено: 05.10 Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля).

Згідно методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України №396 від 23.12.2011, у розділі 05 «Добування кам'яного та бурого вугілля» зазначено, що цей розділ включає підземне та відкрите добування твердого мінерального палива та діяльність, необхідну для одержання продукції, придатної для реалізації (сортування, очищення, пресування та іншої операції, необхідні для транспортування тощо). Клас 05.10 Добування кам'яного вугілля включає: добування кам'яного вугілля підземним або відкритим способом; очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування та інше кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання. Цей клас також включає: одержування кам'яного вугілля з відвалів.

Як було вище зазначено судом, згідно методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності до класу 05.10 «Добування кам'яного вугілля» не включено діяльність, пов'язану із збагаченням кам'яного вугілля.

Згідно перехідної таблиці перекодування видів економічної діяльності підприємств для проведення державних статистичних спостережень (з КВЕД - 2005 на КВЕД-2010), яка розміщена на офіційному сайті Державної служби статистики України код 10.10.1 за КВЕД - 2005 та код 05.10 за КВЕД - 2010 включають такі види діяльності: підземне та відкрите добування кам'яного вугілля (антрациту, вугілля для коксування); збагачення кам'яного вугілля; промивання, дегідратацію, калібрування, сортування, дроблення кам'яного вугілля. Включає також: добування кам'яного вугілля з відвалів.

Як встановлено у судовому засіданні до дії КВЕД 2010, позивача за КВЕД 2005 було віднесено до коду 10.10.1 «Добування та збагачення кам'яного вугілля».

Згідно КВЕД 2005: підклас 10.10.1 «Добування та збагачення кам'яного вугілля» включає: підземне та відкрите добування різних видів кам'яного вугілля: антрациту, вугілля для коксування; збагачення кам'яного вугілля; промивання, калібрування, сортування, подрібнення кам'яного вугілля. Тобто, даний підклас включає, зокрема, такий вид діяльності як збагачення кам'яного вугілля, який є окремим видом діяльності та не пов'язаний з підземним та відкритим добуванням різних видів кам'яного вугілля.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що підклас 10.10.1 включає в себе різні види діяльності, які не пов'язані між собою, а тому такий вид діяльності як збагачення кам'яного вугілля не можливо віднести або до підземного або до відкритого добування різних видів кам'яного вугілля.

Згідно п.1 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.02.2013 №113 Про відновлення чинності національного класифікатору України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» чинність вказаного класифікатору було відновлено до 31.12.2013.

Враховуючи те, що дія КВЕД 2005 відновлена терміном до 31.12.2013, суд вважає за можливим при визначені видів діяльності, які включено до класу 05.10 «Добування кам'яного вугілля» застосувати положення КВЕД 2005.

Таким чином, судом було встановлено, що класу 05.10 «Добування кам'яного вугілля» за КВЕД 2010 віднесені такі види діяльності як: добування кам'яного вугілля підземним або відкритим способом; очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування та інше кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання. Також до даного класу віднесено і збагачення кам'яного вугілля. Тобто, судом встановлено, що позивач за своїм видом діяльності, віднесений до класу 05.10 «Добування кам'яного вугілля» за КВЕД 2010.

Згідно із Порядку № 237 до 41 класу віднесено: 05.10 Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля); до 67 класу віднесено: 05.10 Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля). Тобто, даним порядком чітко визначено, що до 41 класу ризику виключно віднесено Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля), а до 67 класу ризику віднесено інші види діяльності, крім добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля), а саме, добування кам'яного вугілля підземним способом; очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування та інше кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання, а також і збагачення кам'яного вугілля.

Посилання представника позивача на те, що до 67 класу ризику відноситься лише добування кам'яного вугілля підземним способом, у той час як підприємство здійснює діяльність, пов'язану із збагаченням кам'яного вугілля суд вважає помилковим, оскільки 67 клас ризику не обмежується виключно добуванням вугілля підземним способом, а включає в себе всі інші види діяльності: добування кам'яного вугілля підземним способом; очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування та інше кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання, а також і збагачення кам'яного вугілля, окрім добування кам'яного вугілля наземним способом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача є правомірними, оскільки підприємство не здійснює діяльність, яка пов'язана з відкритим видобуванням кам'яного вугілля, а тому за основним видом економічної діяльності (05.10) правомірно віднесено до 67 класу професійного ризику виробництва.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки рішення ухвалено не на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 19 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складання постанови у повному обсязі відкладено на 25 червня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Брянці Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена та підписана у повному обсязі 25 червня 2013 року.

Суддя Д.О. Яковлев