ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

04.12.2006                                                                              Справа №  4/348-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом    приватного підприємця   ОСОБА_1 м. Херсон

до регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА  у Херсонській області  м.Херсон      

про      визнання нечинним розпорядження органу владних повноважень

за участю представників сторін:

від  позивача  - приватний  підприємець ОСОБА_1                                                      від  відповідача  - провідний спеціаліст Радіонова Н.І.

                                        в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовною,     в якій просить визнати нечинним розпорядження НОМЕР_1  регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА у Херсонській області, посилаючись  на те, що  відповідач безпідставно  відмовив позивачеві в  видачі ліцензії  на право  здійснення роздрібної  торгівлі алкогольними напоями  з  посиланням  на порушення ст.15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і  обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових виробів”, оскільки ним не   здійснюється   продаж алкогольних  напоїв на території навчального  закладу.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки  вважає, що  він  обґрунтовано  відмовив позивачеві в видачі ліцензії, так як законом заборонено  продаж  алкогольних  напоїв    та тютюнових  виробів у приміщеннях та на території  навчальних закладів, а позивач орендує  приміщення, яке  знаходиться на балансі навчального  закладу -Херсонського  державного  університету.

Справа розглядалася з  перервою, яка  оголошувалася в засіданні суду 28.11.2006 року за клопотанням  позивача, який просив надати  йому час для подачі суду додаткових  доказів в обґрунтування позовних  вимог.

         Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги  підлягають  задоволенню  з  урахуванням  наступного:

Господарським судом Херсонської області 31.10.2006року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою приватного підприємця ОСОБА_1  до регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Херсонської області про визнання нечинним розпорядження  НОМЕР_1   про відмову у видачі ліцензії.

З матеріалів справи вбачається, позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі, громадського харчування на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_2  і торгового патенту НОМЕР_3, виданого 14.01.2006року.

З метою отримання ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями позивачем було подано  відповідачу заяву в порядку, встановленому ч.11-12 ст.15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових виробів».

Розпорядженням НОМЕР_1 відповідач відмовив позивачу у видачі ліцензії.  Підставою  відмови  відповідач зазначив ст.15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і  обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових виробів”, відповідно до якої продаж алкогольних напоїв у приміщеннях та на  території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я забороняється.

Відповідно до  ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної  влади та органи місцевого  самоврядування, їх  посадові особи зобов'язані   діяти лише на підставі, в межах  повноважень  та у спосіб, що  передбачені Конституцією  та законами України.

Згідно з  ч. 6 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995року “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових виробів” (далі - закон №481) роздрібна торгівля алкогольними  напоями  може здійснюватися  суб'єктом підприємницької  діяльності  всіх  форм власності,  в тому числі її  виробниками, за наявності  у них  ліцензії.

Частиною  11 ст. 15 зазначеного  закону  передбачено, що  ліцензія  видається  за заявою  суб'єкту  підприємницької  діяльності, до  якої  додається копія  свідоцтва  про  державну реєстрацію суб'єкта підприємницької  діяльності, засвідчена нотаріально  або  органом, який видав оригінал  документа. Для отримання ліценції на роздрібну торгівлю алкогольними  напоями  додається довідка податкової  служби про  реєстрацію  електронних  контрольно-касових  апаратів (книга обліку  розрахункових  операцій), що  знаходяться в місці торгівлі.

Позивач при  зверненні з заявою   на отримання ліцензії зазначив, що  місце здійснення торгівельної  діяльності -  АДРЕСА_1.

Наданими  до  позовної  заяви, а  також  представленими  позивачем додатково   доказами  підтверджується, що  роздрібна торгівля  алкогольними  напоями  ним буде здійснюватися не  на території навчального  закладу, оскільки  орендоване  ним приміщення знаходиться за межами  території  Херсонського  Державного  університету. Зазначений факт  підтверджується довідкою  проректора університету яка  видавалася відповідачу (арк. спр. 8) та довідкою НОМЕР_4  згідно з  якими  корпус ІНФОРМАЦІЯ_1   ХДУ який розташований  в АДРЕСА_1   і в якому  позивач орендує  нежилі приміщення площею  345,88кв.м.  не  являється навчальним корпусом, розташований за межами  території  навчального  закладу державного  університету. Відповідно до  наданої позивачем копії  свідоцтва про  державну реєстрацію Херсонського  державного  університету його  місцезнаходження - АДРЕСА_2, а не  АДРЕСА_1.

Оглянутим  в засіданні суду 04.11.2006року схематичним  планом   розміщення об'єкту оренди, копія якого  залучена до  матеріалів справи, також  встановлено,  що  навчальний корпус ХДУ знаходиться в АДРЕСА_2, а корпус ІНФОРМАЦІЯ_1  - за межами  території  університету, на  протилежній  стороні за проїздною  частиною   вулиці і має  АДРЕСА_1.

Таким чином, продаж алкогольних  напоїв позивачем  буде здійснюватися  в нежилих  приміщеннях, розміщених  в АДРЕСА_1  за межами  території Херсонського  державного  університету, а не на території  навчального закладу, на якій заборонена  така діяльність, а  тому дія статті 15-3 Закону №481   на  нього  не  розповсюджується.

Посилання відповідача на те, що  позивачем при  подачі заяви  надавалася копія договору оренди  державного  майна НОМЕР_5, згідно з  яким в користування позивача  на умовах  оренди регіональне відділення Фонду державного  майна України в Херсонській області  передало  нежилі приміщення  площею  345,88кв.м. на першому поверсі будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1, що  знаходиться на балансі ХДУ, не  є  підставою  відмови  в видачі  позивачеві ліцензії  на право  здійснення роздрібної  торгівлі алкогольними  напоями, оскільки  в пункті 1.1 зазначеного договору оренди  вказано, що об'єкт  оренди розташований за межами  території університету за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до  вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах  про  протиправність  рішень, дій чи  бездіяльності  суб'єкта владних  повноважень, саме на відповідача, якщо  він заперечує  проти  адміністративного  позову,  покладено обов'язок доказування  щодо правомірності свого  рішення, дій чи бездіяльності. Однак  відповідач не  довів того, що  приймаючи  спірне розпорядження   він  діяв у спосіб,  передбачений законом, а позивач буде здійснювати  продаж  алкогольних  напоїв на території, на якій така діяльність  заборонена законом, посилаючись  на те, що додані до  матеріалів справи документи  позивач йому не подавав.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд  визнає  незаконним  та скасовує  нормативно-правовий акт  а також  акт  індивідуальної  дії, які видані  органом державної  влади, органом влади Автономної  республіки  Крим або  органом місцевого  самоврядування, якщо  він  суперечить  актам  цивільного  законодавства і порушує  цивільні права або  інтереси.

З урахуванням  викладеного, позовні вимоги підлягають  задоволенню, оскільки  відповідач не  довів в засіданнях  суду, що розпорядження  від  11.07.2006року  відповідає вимогам ст.15-3 закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових виробів”, а продаж  алкогольних  напоїв  позивач буде здійснювати  на території  навчального  закладу.         

В засіданні за згодою представників сторін  оголошувалася вступна та резолютивна частина постанови.

Керуючись ст. 162, 163, 167  Кодексу Адміністративного судочинства           України, суд

                                             п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовільнити.

2. Визнати  нечинним  розпорядження   НОМЕР_1  регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів  ДПА України  у Херсонській області.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Суддя                                                                  З.І. Ємленінова

                                                                                Постанова підписана   суддею

                                                                                06.11.2006року.