У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                   Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах     Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 вересня 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за касаційними скаргами останніх та захисника засудженого ОСОБА_2.-його матері ОСОБА_3 на судові рішення у даній справі.

Вироком Ленінського районного суду м.Вінниці від 24 травня 2007 року

                                          ОСОБА_1,

                               ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                               в силу ст.89 КК України такого, що

                               не має судимості,   

засуджено за ч.3 ст.307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

                               ОСОБА_2,

                                ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

                                останній раз судимого 20 червня 2003 року

                                за ч.6 ст.19, ч.2 ст.142 КК України на 6 років          позбавлення волі з конфіскацією всього майна, 

засуджено за ч.3 ст.307 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

        На підставі ст.71 КК України ОСОБА_2 до призначеного за даним вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 20 червня 2003 року та остаточно визначено 7 років 1 місяць позбавлення волі.        

         Цим же вироком засуджено також ОСОБА_4. та ОСОБА_5., які судові рішення в касаційному порядку не оскаржили та щодо них не надійшло касаційне подання прокурора.

За вироком суду ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнано винними у тому, що вони 12 липня 2006 року, близько 16 години, за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_5.,  за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, згідно розподілених ролей, біля ринку “Юність”, що розташований по проспекту Юності у м.Вінниці, збули ОСОБА_6 1 500 пігулок з психотропною речовиною МДМА за 6 000 доларів США.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 24 січня 2008 року   вирок залишено без зміни.

На судові рішення подані касаційні скарги.

Засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого у зв`язку з суворістю призначеного покарання. З урахуванням наведених доводів, просить пом`якшити призначене йому покарання, застосувавши ст.ст.69,75 КК України.

Засуджений ОСОБА_2. вказує на неправильну кваліфікацію його дій, оскільки участі у збуті пігулок з психотропною речовиною МДМА не брав, а лише знайшов покупця на них. З урахуванням правильної кваліфікації та інших обставин, просить пом`якшити йому основне покарання та виключити додаткове покарання.

 Захисник засудженого ОСОБА_2.-його мати ОСОБА_3.І.   просить змінити судові рішення щодо свого сина, зазначаючи про неправильну кваліфікацію його дій та суворість призначеного покарання. Стверджує, що ОСОБА_2. не брав участі у збуті пігулок з психотропною речовиною МДМА, а є лише одним із співучасників злочину. 

Заслухавши доповідача, захисника засудженого ОСОБА_1.- його сестру ОСОБА_7., думку прокурора про законність та обгрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненні злочину в сфері обігу наркотичних засобів та кваліфікацію їх дій за ч.3 ст.307 КК України суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні та детально викладених у вироку доказів у їх сукупності та взаємозв'язку. А зокрема, вони підтверджуються показаннями засуджених ОСОБА_5., ОСОБА_4. та ОСОБА_2. про обставини збуту 1500 пігулок з психотропною речовиною МДМА; показаннями свідків ОСОБА_6.,ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11 та інших вказаних у вироку свідків; даними протоколів слідчих дій та висновком судово-хімічної експертизи.

Суди як першої, так й апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах засудженого ОСОБА_2. та його захисника ОСОБА_3 про неправильну кваліфікацію дій засудженого. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обгрунтованими.    

       Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2., судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах.

          Що стосується призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Суд врахував  як ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, так і особи винних осіб, інші обставини, в тому числі й ті, про які йдеться у касаційних скаргах. А отже, підстав для пом`якшення призначеного їм покарання , про що йдеться у касаційних скаргах, не має.

          Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів,

                                у х в а л и л а:

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1., ОСОБА_2. та захисника останнього-його матері ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м.Вінниці від 24 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 січня 2008 року залишити без задоволення.

                                    С у д д і:

Жук В.Г.                          Гошовська Т.В.                  Пивовар В.Ф.