Справа № 22-Ц-2432/2007 Головуючий в 1 інстанції Рудніченко О.М.
Категорія 01,39 Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Юрловської Т.В.,
суддів Суханової Є.М., Данілова О.М.
при секретарі Терех Т.В.
розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 вересня 2006 року у справі за позовомОСОБА_1 до Державного підприємства "Державне підприємство з реконструкції та будівництва Національної академії ДПС України" про стягнення суми в розмірі 2811,61 гривні та середнього заробітку у вихідної допомоги.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ДП " Державне підприємство з реконструкції та будівництва Національної академії ДПС України " на його користь вихідну допомогу в розмірі 1311 гривень 61 копійку, середній заробіток за період затримки у виплаті вихідної допомоги з 07 липня 2006 року по 02 серпня 2006 року та моральну шкоду в розмірі 1500 гривень.
Свої вимоги обгрунтував тим, що наказом № 2 від 26 квітня 2006 року Національної академії дежавної податкової служби України "Про ліквідацію державних підприємств" було прийнято рішення про ліквідацію ДП " Державне підприємство з реконструкції та будівництва Національної академії ДПС України ", в якому позивач працював з 2001 року столяром. Про звільнення, у відповідності з ч. 1 ст. 40 КЗпП України, через 2 місяці, тобто 06 липня 2006 року, його було повідомлено попередженням від 06 травня 2006 року. Зазначає, що на сьогоднішній день він не отримав вихідної допомоги в розмірі 1311 гривень 61 копійку, тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
2
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Державне підприємство з реконструкції та будівництва Національної академії ДПС України" на користьОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 1311,61 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове рішення, яким стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду.
Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що суд ухвалюючи рішення порушив норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не встановила.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач наказом № 1 - від 01 квітня 2004 року був прийнятий на посаду столяра до відповідача. Відповідно до наказу № 2 від 26 квітня 2006 року Національної академії державної податкової служби України "Про ліквідацію державних підприємств" було прийнято рішення про ліквідацію ДП " Державне підприємство з реконструкції та будівництва Національної академії ДПС України ".
06 травня 2006 року ОСОБА_1 був попереджений про наступне звільнення (а.с. 4) та наказом № 49 - к від 06 липня 2006 року був звільнений у зв'язку з ліквідацією ДП " Державне підприємство з реконструкції та будівництва Національної академії ДПС України " на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України, позивачу була нарахована наступна заборгованість : по заробітній платі з компенсацією за невикористану відпустку суму 236,89 грн. та вихідну допомогу в розмірі 1311,61 грн.
Посилання позивача на те, що вихідна допомога йому не виплачена з вини відповідача спростовуються матеріалами справи, зокрема повідомленням голови ліквідаційної комісії ДП " Державне підприємство з реконструкції та будівництва Національної академії ДПС України "від 5 липня 2006 року про визнання ОСОБА_1кредитором першої черги.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України немає, оскільки не встановлено, що затримка відбулась з вини відповідача.
Оскільки рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
3
Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить.
Керуючись ст. ст. 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити,
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Верховного Суду України.