ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року справа № 919/517/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)

до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99038)

про зобов'язання звільнити нерухоме майно,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Сарахман С.О. - начальник відділу правового забезпечення та аналізу використання комунальної власності Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, довіреність від 30.05.2013,

відповідач - не з'явився

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача звільнити (виселитися) нерухоме майно у житловому будинку літ. „А" - вбудовані нежитлові приміщення у цокольному поверсі: V (1,2,3,4,5,6,7), загальною площею 121,80 кв.м, з двома входами та двома ганками, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичним невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 115-09 оренди нерухомого майна від 26.02.2010 в частині своєчасної та повної оплати орендної плати, що призвело до розірвання договору та вимоги про зобов'язання звільнити орендоване нерухоме майно.

Ухвалою суду від 15.05.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/517/13. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.05.2013.

Ухвалою суду від 22.05.2013 у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання розгляд справи був відкладений на 11.06.2013.

Представник позивача у засіданні суду 11.06.2013 надав клопотання від 11.06.2013 про долучення до матеріалів справи, зокрема, довідки від 11.06.2013, в якій позивач повідомив суд про те, що станом на 11.06.2013 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не оплатив у встановлені договором № 115-09 оренди нерухомого майна від 26.02.2010 строки 3 136,30 грн. орендної плати, 33,59 грн. пені, 14 179,36 грн. неустойки, а також 10 000,00 грн. штрафу за рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.11.2011 у справі № 5020-1287/2011.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у засідання суду 11.06.2013 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, вимоги ухвал суду від 15.05.2013 та від 22.05.2013 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією, однак копія ухвали суду від 15.05.2013 про порушення провадження у справі, яка надсилалась на адресу відповідача, була повернена на адресу суду 10.06.2013 з відміткою поштового відділення „за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зі статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це їх право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2010 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір № 115-09 оренди нерухомого майна (далі - договір).

Сторони домовились, що цей договір діє з моменту його підписання, нотаріального посвідчення, державної реєстрації та діє до 07.10.2014 (пункт 7.1 договору).

Договір посвідчений нотаріально, вчинена державна реєстрація правочину.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору з метою ефективного використання комунального майна та досягнення щонайвищих результатів господарської діяльності орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в оренду нерухоме майно: в житловому будинку літ. "А" вбудовані нежитлові приміщення у цокольному поверху: V (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7), загальною площею 121,80 кв.м, з двома входами та двома ганками, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, яке знаходиться на балансі РЕП-2 (далі - об'єкт оренди), вартість якого складає, згідно незалежної оцінки станом на 30.06.2009 - 143 300,00 грн.

Пунктом 1.2 договору передбачалось, що об'єкт оренди буде використовуватись для розміщення магазину непродтоварів і продтоварів (з підакцизною групою).

Згідно з пунктом 2.5 договору вступ орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням акта прийому-передачі об'єкта оренди (додаток № 2 до договору).

Орендодавець зобов'язувався передати об'єкт оренди орендарю на умовах розділу 2 цього договору (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 договору).

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна від 26.02.2010, підписаним між сторонами договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір орендної плати визначений відповідно з Методикою, затвердженою рішенням Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 та складає 25 794,00 грн. на рік.

З лютого 2010 року орендна плата складає 2 288,37 грн. (без урахування ПДВ) за місяць оренди з урахуванням індексів інфляції станом на лютий 2010 року і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Орендна плата сплачується орендарем щомісяця (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру щомісячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Згідно з підпунктом 4.4.3 пункту 4.4 договору орендар зобов'язувався своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкта оренди, у тому числі оплату комунальних і експлуатаційних послуг.

Відповідно до пункту 8.5 договору, у разі порушення терміну внесення орендної плати, визначеного пунктом 3.2 цього договору, орендар сплачує на користь орендодавця понад збитки пеню у розмірі 200% від облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який буде нараховуватися пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 8.6 договору встановлено, що у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати продовжуватиметься більш ніж 30 календарних днів, орендодавець має право вимагати, а орендар зобов'язаний оплатити на користь орендодавця понад збитків 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 8.7 договору, у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати продовжуватиметься більше 60 календарних днів, орендар сплачує на користь орендодавця понад збитки штраф у сумі рівної триразовому розміру річної орендної плати за договором.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.

Відповідач, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати систематично не виконував, що підтверджується, зокрема, вищевказаною довідкою позивача про існування заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за даним договором, рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.11.2011 у справі № 5020-1287/2011, яке набрало законної сили, за яким з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 стягнуто на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради штраф за неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна № 115-09 від 26.02.2010 у розмірі 15 263,23 грн.

Рішенням суду від 10.11.2011 у справі № 5020-1287/2011 встановлено наявність факту несплати відповідачем орендної плати у період з лютого 2011 року по липень 2011 року, тобто у термін понад три місяці.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 26.02.2010 між сторонами укладено договір № 115-09 оренди нерухомого майна, який за своєю правовою природою та ознаками є договором оренди комунального майна.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно з положеннями частини першої статті 283 Господарського кодексу України та частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною третьою статті 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" на орендаря покладений обов'язок вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

При цьому, за змістом статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна № 115-09 від 26.02.2010, є підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо своєчасного і в повному обсязі внесення орендної плати за користування об'єктом оренди.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 8.2 договору у разі невиконання або неналежного виконання орендарем умов цього договору, у тому числі зобов'язань, визначених, зокрема, підпунктом 4.4.3 пункту 4.4 договору, орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від договору в повному обсязі із звільненням його від відповідальності або відмовитися від ухвалення подальшого виконання орендарем зобов'язань за договором.

Положеннями пункту 8.3 договору передбачено, що одностороння відмова від цього договору здійснюється орендодавцем шляхом направлення орендарю письмового повідомлення про це. При цьому реєстр відправлення кореспонденції визнається сторонами як належний доказ направлення повідомлення про відмову від договору.

Позивачем 05.03.2013 на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було направлено повідомлення № 01-15/701 від 04.03.2013, в якому Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, у зв'язку з систематичним порушенням відповідачем умов договору, посилаючись на вищевказаний договір, повідомив відповідача про відмову позивача у повному обсязі від договору № 115-09 оренди нерухомого майна від 26.02.2010, який є новою редакцією договору № 115-09 оренди нерухомого майна від 30.10.2009, укладеного між сторонами у даній справі.

У зв'язку з односторонньою відмовою від договору позивач просив фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 погасити наявну заборгованість, звільнити та повернути об'єкт оренди у встановленому порядку.

Доказ направлення відповідачеві даного повідомлення (опис вкладення до цінного листа від 05.03.2013) міститься у матеріалах справи.

За даними позивача, вищевказане повідомлення відповідач залишив без відповіді та виконання.

Згідно з пунктом 8.4 договору у разі односторонньої відмови від цього договору, договір вважається розірваним, а об'єкт оренди повинен бути звільнений і повернений орендодавцю в термін, визначений підпунктом 4.4.14 договору.

За таких обставин договір № 115-09 оренди нерухомого майна від 26.02.2010 вважається розірваним.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно з частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Частиною першою статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Орендар зобов'язаний повернути (звільнити) об'єкт оренди при припиненні дії договору в належному стані протягом 30 календарних днів з дати припинення договору (підпункт 4.4.14 пункту 4.4 договору).

Відповідно до пункту 2.7 договору об'єкт оренди повинен бути повернений в стані, в якому він був отриманий, з урахуванням нормального зносу. Прийом-передача об'єкта оренди після припинення дії договору здійснюється комісією, яка складається з представників орендодавця (позивача), орендаря (відповідача) і балансоутримувача. Передача майна орендарем та прийом його орендодавцем оформлюється актом прийому-передачі об'єкта оренди, який підписується представниками сторін та балансоутримувачем.

Об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди.

З урахуванням наведеного, суд вважає позов Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради таким, що підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення з повідомленням представника позивача про складення повного рішення 17.06.2013.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99038, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити (виселитися) нерухоме майно у житловому будинку літ. „А" - вбудовані нежитлові приміщення у цокольному поверсі: V (1,2,3,4,5,6,7), загальною площею 121,80 кв.м, з двома входами та двома ганками, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Макарова, буд. 31.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99038, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, на п/р № 37188003000416 в ГУ ДКСУ в місті Севастополі, МФО 824509, код платежу 22080400) 1 147,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 17.06.2013.

Суддя С. М. Альошина