ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 5004/407/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),

суддів:Білошкап О.В.,

Міщенка П.К.,

розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд",

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2013 року,

та ухвалуГосподарського суду Волинської області від 21 лютого 2013 року,

у справі№ 5004/407/12,

за заявоюУправління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі (м. Ковель),

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" (м. Ковель),

про визнання банкрутом,-

представники учасників судового провадження не з'явились;

в с т а н о в и в :

У квітні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області (далі за текстом - УПФ України в м. Ковелі) звернулось до Господарського суду Волинської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" (далі за текстом - ТзОВ "Ковельрембуд"), в порядку ст. ст. 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.04.2012 року за заявою УПФ України в м. Ковелі порушено провадження у справі № 08/5004/304/12 про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд", інше.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.05.2012 року у справі № 5004/407/12 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в загальному розмірі 515 465 грн. 68 коп.; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Ковельрембуд"; розпорядником майна ТзОВ "Ковельрембуд" призначено арбітражного керуючого Василюка І.М.; зобов'язано ініціюючого кредитора у десятиденний термін подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд"; крім того, зобов'язано розпорядника майна за результатами розгляду грошових вимог кредиторів подати місцевому господарському суду належним чином оформлений реєстр вимог кредиторів. Ухвалу місцевого господарського суду в частині призначення розпорядником майна боржника Василюка І.М. мотивовано, зокрема, здійсненням арбітражним керуючим Василюком І.М. відповідної діяльності з липня 2004 року, наявність досвіду виконання функцій розпорядника майна, невиявлення порушень в процесі перевірок арбітражного керуючого, освіта, досвід та організаційно-технічні можливості арбітражного керуючого, тощо. Відповідні заяви арбітражних керуючих Рабана М.Т. та Люлько С.П. місцевим господарським судом відхилені.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року у справі № 5004/407/12 апеляційну скаргу УПФ України в м. Ковелі задоволено; ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.05.2012 року у справі № 5004/407/12 в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Василюка І.М. - скасовано; розпорядником майна боржника ТзОВ "Ковельрембуд" призначено арбітражного керуючого Рабана М.Т.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2012 року у справі № 5004/407/12 касаційну скаргу арбітражного керуючого Василюка І.М. залишено без задоволення; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року у справі № 5004/407/12 Господарського суду Волинської області залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.08.2012 року у справі № 5004/407/12 було зобов'язано арбітражного керуючого Василюка І.М. передати розпоряднику майна ТзОВ "Ковельрембуд" Рабану М.Т. усі без виключення документи та матеріали, що стосуються справи про банкрутство товариства, заяви кредиторів про визнання грошових вимог до ТзОВ "Ковельрембуд", матеріали, сформовані та зібрані арбітражним керуючим, в процесі здійснення процедури розпорядження майном ТзОВ "Ковельрембуд" та виконання функцій розпорядника майном. Цією ж ухвалою було зобов'язано розпорядника майном Рабана М.Т. за результатами розгляду грошових вимог кредиторів подати суду належним чином оформлений реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Ковельрембуд" та документи в його обґрунтування.

Ухвалою Господарського суду міста Волинської області від 21.02.2013 року у справі № 5004/407/12 (суддя - Войцехівський В.А.) затверджено Реєстр вимог кредиторів боржника - ТзОВ "Ковельрембуд", згідно з яким визнані вимоги кредиторів:

- Ковельського міськрайонного центру зайнятості: 11 953 грн. 36 коп. - вимоги другої черги; 173 грн. 52 коп. - вимоги шостої черги;

- Ковельської районної виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: 1 176 грн. 08 коп. - вимоги другої черги;

- Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Нововолинської філії ПАТ "Волиньобленерго": 3 842 грн. 69 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі: 765 147 грн. 03 коп. - вимоги другої черги, 29 грн. 31 коп. - вимоги шостої черги;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс": 934 504 грн. 88 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Євробуд": 218 840 грн. 63 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Фізичної особи Качалая Володимира Никоновича: 150 000 грн. 00 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Приватного підприємства "Захід": 2 125 061 грн. 93 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій": 1 167 236 грн. 37 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Фізичної особи Антонової Ольги Володимирівни: 211 640 грн. 50 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби: 534 914 грн. 37 коп. - вимоги третьої черги, 45 316 грн. 43 коп. - вимоги шостої черги;

- Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції: 17 581 340 грн. 02 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Ковелі Волинської області: 21 909 грн. 38 коп. - вимоги другої черги, 1 210 грн. 44 коп. - вимоги шостої черги;

- Фізичної особи Богдан Надії Олексіївни: 50 214 грн. 00 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд": 765 041 грн. 36 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк": 20 803 714 грн. 55 коп. - вимоги першої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги, 2 637 138 грн. 07 коп. - вимоги шостої черги;

- Фізичної особи Бойко Ірини Володимирівни: 278 298 грн. 00 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Фізичної особи Бойко Ганни Володимирівни: 278 048 грн. 00 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Фізичної особи Грицая Віктора Євгенійовича: 337 726 грн. 68 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Фізичної особи Стадніцького Олександра Петровича: 280 980 грн. 00 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги. В задоволенні заяви Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" про визнання грошових вимог до боржника на суму 83 968 грн. 14 коп. з врахуванням 1 113 грн. 00 коп. - понесених судових витрат відмовлено. Встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, котрі заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними. Зобов'язано розпорядника майна Рабана М.Т. вжити заходів, передбачених ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спрямованих на проведення зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів ТзОВ "Ковельрембуд", а також визначення подальшої процедури банкрутства товариства.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року у справі № 5004/407/12 (головуючий суддя - Тимошенко О.М., судді: Коломис В.В., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу боржника - ТзОВ "Ковельрембуд" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Волинської області від 21.02.2013 року у справі № 5004/407/12 залишено без змін. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ТзОВ "Ковельрембуд" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року та пп. 14, 15, 16 п. 1 ухвали Господарського суду міста Волинської області від 21.02.2013 року у справі № 5004/407/12, прийняти нове судове рішення, яким вимоги Фізичної особи Богдан Н.О. визнати у розмірі 11 766 грн. 00 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги; вимоги АТВТ "Волиньрембуд" визнати у розмірі 205 041 грн. 36 коп. - вимоги четвертої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги; вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" визнати у розмірі 15 706 763 грн. 57 коп. - вимоги першої черги, 1 113 грн. 00 коп. - вимоги першої черги, 5 096 950 грн. 98 коп. - вимоги четвертої черги, 734 253 грн. 31 коп. - вимоги шостої черги. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2013 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Ковельрембуд" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

За Розпорядженням Заступника Секретаря судової палати від 12.06.2013 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.В., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

В силу ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Частинами 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, станом на момент спірних правовідносин) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.04.2012 року за заявою управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі було порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд".

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд" було опубліковане в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" № 92 (5342) від 22.05.2012 року.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредиторами боржника у встановленому законодавством порядку на адресу місцевого господарського суду, після опублікування відповідного оголошення у офіційному друкованому органі, було направлено заяви про визнання грошових вимог до боржника.

Зокрема, до ТзОВ "Ковельрембуд" були заявлені вимоги наступними кредиторами: 1) Ковельський міськрайонний центр зайнятості на суму 19721 грн. 81 коп.; 2) Ковельська районна виконавча дирекція Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 1176 грн. 08 коп.; 3) ПАТ "Волиньобленерго" в особі Нововолинської філії ПАТ "Волиньобленерго" на суму 4955 грн. 69 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 4) УПФ України в м. Ковелі та Ковельському районі згідно заяви від 07.06.2012 року збільшило грошові вимоги до боржника на суму 249710 грн. 66 коп., що з врахуванням визнаної судом згідно ухвали від 10.05.2012 року суми 515465 грн. 68 коп. в склало 765176 грн. 34 коп.; 5) ТзОВ "Теплолюкс" на суму 935617 грн. 88 грн. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 6) ТзОВ ВКФ "Євробуд" на суму 219953 грн. 63 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 7) фізична особа Качалай В.Н. на суму 151113 грн. 00 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 8) ПП "Захід" на суму 2126174 грн. 93 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 9) ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" на суму 1168349 грн. 37 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 10) фізична особа Антонова О.В. на суму 212753 грн. 35 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 11) Ковельська ОДПІ Волинської області ДПС на суму 580230 грн. 80 коп.; 12) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції на суму 17775437 грн. 64 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 13) відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Ковелі Волинської області на суму 23119 грн. 82 коп.; 14) фізична особа Богдан Н.О. на суму 51327 грн. 00 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 15) АТВТ "Волиньрембуд" на суму 766154 грн. 36 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 16) ПАТ "Кредитпромбанк" на суму 26052886 грн. 97 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 17) фізична особа Бойко І.В. на суму 279411 грн. 00 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 18) фізична особа Бойко Г.В. на суму 279 161 грн. з врахуванням 1113 грн. понесених судових витрат; 19) фізична особа Грицай В.Є. на суму 338839 грн. 68 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 20) фізична особа Стадніцький О.П. на суму 282093 грн. 00 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат; 21) підприємство теплових мереж "Ковельтепло" на суму 83968 грн. 14 коп. з врахуванням 1113 грн. 00 коп. понесених судових витрат.

Подані грошові вимоги кредиторів було розглянуто розпорядником майна, яким в подальшому подано господарському суду для розгляду та затвердження відповідний Реєстр вимог кредиторів, складений на підставі вимог кредиторів, засвідчених та заявлених у відповідних заявах про визнання грошових вимог до боржника.

Додатково розпорядником майна було включено до Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Ковельрембуд" вимоги кредиторів-банківських установ, забезпечених заставою, в силу укладених між ними та боржником кредитних та забезпечувальних їх договорів, а також надано суду першої інстанції відомості про майно боржника, що є предметом застави.

За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд першої інстанції дійшов висновку про визнання грошових вимог та затвердження Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Ковельрембуд", що відображено у відповідній ухвалі від 21.02.2013 року.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що у поданій касаційній скарзі ТзОВ "Ковельрембуд" ставить питання про перегляд в касаційному порядку постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року та ухвали Господарського суду Волинської області від 21.02.2013 року виключно в частині вимог фізичної особи Богдан Н.О., АТ ВТ "Волиньрембуд" та ПАТ "Кредитпромбанк". Відтак, колегія суддів не вправі надавати юридичну оцінку законності і обґрунтованості прийнятих судових рішень в іншій частині, оскільки касаційна інстанція не вправі виходити за межі дійсних вимог касаційної скарги, на відміну від апеляційної інстанції, яка не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

В силу названої норми, під грошовим зобов'язанням слід розуміти - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд розглядає вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, незалежно від того чи визнані вимоги кредитора боржником разом з розпорядником майна, чи ні, чи були стосовно них рішення судів, чи визнані вони в претензійному порядку, господарський суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника, і за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог кожного кредитора судом виноситься ухвала (Рекомендації Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04.06.2004 року).

При цьому, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, самі повинні довести свої грошові вимоги виключно відповідними документами (рішеннями суду, відповідями на претензію, договорами, первинними бухгалтерськими документами, актами звірок, накладними та ін.), тобто, грошові зобов'язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю.

Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.

Перевіривши правомірність визнання господарськими судами першої та апеляційної інстанцій вимог фізичної особи Богдан Н.О. до ТзОВ "Ковельрембуд" (про перегляд яких заявлено у касаційній скарзі), колегія суддів касаційної інстанції дійшла наступних висновків.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду вимог фізичної особи Богдан Н.О. встановлено наступні обставини.

20.06.2012 року до Господарського суду Волинської області від фізичної особи Богдан Н.О. надійшла Заява з майновими вимогами до боржника на суму 50 214 грн. 00 коп. В обґрунтування поданої Заяви фізична особа Богдан Н.О. послалась на умови укладеного 20.11.2007 року з ТзОВ "Ковельрембуд" Договору про пайову участь у будівництві житла № 5/1. Фізична особа Богдан Н.О. вказує, що ТзОВ "Ковельрембуд" (забудовником) було збудовано та передано пайовику (їй) квартиру загальною площею 63,7 м2, що на 2,22 м2 менше запроектованої та передбаченої Договором площі. У зв'язку з тим, що пайовиком було сплачено забудовнику на 50 214 грн. 00 коп. більше, ніж передбачено Договором, та з посиланням на п. 3.8. Договору (яким передбачено, що сторони проводять корегування по розрахунках у відповідності до загальної площі житла) та ст. 1212 ЦК України, фізична особа Богдан Н.О. просила визнати її кредитором ТзОВ "Ковельрембуд" на суму 50 214 грн. 00 коп.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 20.11.2007 року між ТзОВ "Ковельрембуд" (забудовник) та фізичною особою Богдан Н.О. (пайовик) було укладено Договір про пайову участь в будівництві житла № 5/1, за умов якого забудовник зобов'язався у період з жовтня 2006 року по липень 2009 року включно побудувати з власних матеріалів та передати пайовику житло: двохкімнатну квартиру № 75 на восьмому поверсі в п'ятому під'їзді 109-ти квартирного житлового будинку № 10 по вул. Мечникова, загальною проектною площею 65,92 м2. В свою чергу, пайовик зобов'язався прийняти і оплатити вартість квартири на умовах, передбачених Договором: розрахункова вартість одного метра квадратного складає 3 500 грн. 00 коп., загальна вартість - 230 720 грн. 00 коп. Порядок платежів: перший внесок (30%) - 69 216 грн. 00 коп., наступні внески щомісячно рівними частинами в сумі 8 500 грн. 21 коп. (впродовж 19-ти місяців).

Умовами п. 3.7. Договору сторони Договору передбачили право пайовика здійснити оплату вартості житла одноразово. При цьому, подальші зміни вартості квадратного метра будівництва житла не застосовуються. Сторони Договору погоджують, що ціна за один метр квадратний житла може коригуватись на неоплачену суму залежно від зміни комерційної ціни забудовника, про що забудовник не зобов'язаний повідомляти (п. 3.5. Договору).

На виконання Договору, в рахунок оплати житла, фізична особа Богдан Н.О. здійснила платежі на загальну суму 273164 грн. 00 коп., в тому числі 44457 грн. 00 коп. (згідно платіжної квитанції № 97231 від 27.11.2007 року), 10000 грн. 00 коп. (згідно платіжної квитанції № 105476 від 24.12.2007 року), 93733 грн. 00 коп. (згідно платіжної квитанції № 110856 від 14.01.2008 року), 77000 грн. 00 коп. (згідно прибуткового касового ордеру № 14 від 06.03.2009 року) та 47974 грн. 00 коп. (згідно прибуткового касового ордеру № 15 від 26.03.2009 року).

В свою чергу ТзОВ "Ковельрембуд" фактично збудовано та передано фізичній особі Богдан Н.О. житло площею 63,7 м2, що на 2,22 м2 менше, ніж передбачено Договором.

Встановивши наведені обставини, господарські суд першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Заява фізичної особи Богдан Н.О. на суму 51 327 грн. 00 коп., з врахуванням 1113 грн. 00 коп. - понесених судових витрат, подана з дотриманням строку, встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заборгованість ТзОВ "Ковельрембуд" перед фізичною особою Богдан Н.О. підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підлягає до визнання з наступною черговістю їх задоволення: - 50 214 грн. 00 коп. боргових зобов'язань за Договором пайової участі в будівництві житла - вимоги четвертої черги; - 1113 грн. 00 коп. - понесених судових витрат - вимоги першої черги.

ТзОВ "Ковельрембуд" з таким висновком місцевого та апеляційного господарських судів не погодилось, визнаючи грошові вимоги фізичної особи Богдан Н.О. на суму 11766 грн. 00 коп., посилаючись, при цьому, на зміну ТзОВ "Ковельрембуд" вартості ціни одного метра квадратного житла з прийняттям щодо цього відповідних рішень, що відповідає положенням укладеного між сторонами Договору.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що визнаючи грошові вимоги фізичної особи Богдан Н.О., місцевий та апеляційний господарські суди, всупереч ст. ст. 34, 35, 43 ГПК України, не дослідили питання того, яким чином переплата фізичної особи Богдан Н.О. за 2,22 м2 квартири склала 50 214 грн. 00 коп. (яка вартість 1 м2 житла, про стягнення якої заявлено фізичною особою Богдан Н.О., згідно якого розрахунку вартість 2,22 м2 (отриманої пайовиком за Договором квартири) склала 50 214 грн. 00 коп., тощо). Поряд з цим, господарськими судами попередніх інстанцій, під час вирішення питання про визнання вимог фізичної особи Богдан Н.О. не надано оцінки п. 3.5. Договору, враховуючи, що сплата пайовиком платежів в оплату житла, як було встановлено вище, за Договором не була одноразовою та здійснювалась в період з 27.11.2007 року по 26.03.2009 року.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено питання того, коли саме (дата, до чи після порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд") фізична особа Богдан Н.О. звернулась до ТзОВ "Ковельрембуд" з Вимогою про повернення надміру сплачених коштів у сумі 50 214 грн. 00 коп., як різницю у оплаченій та фактичній площі квартири, отриманої пайовиком за Договором. А також, чи містить укладений між фізичною особою Богдан Н.О. та ТзОВ "Ковельрембуд" Договір умови та порядок корегування у розрахунках по відношенню до загальної площі житла, зокрема, яким чином має відбуватись таке корегування та з якого моменту у ТзОВ "Ковельрембуд" виникає відповідний обов'язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання господарським судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанцій дійшла висновку про скасування прийнятих місцевим та апеляційним господарськими судами ухвали та постанови в частині вимог фізичної особи Богдан Н.О., з направленням справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Перевіривши правомірність визначення місцевим та апеляційним господарськими судами грошових вимог АТ ВТ "Волиньрембуд" до ТзОВ "Ковельрембуд" (про перегляд яких заявлено у касаційній скарзі), колегія суддів касаційної інстанції дійшла наступних висновків.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду вимог АТ ВТ "Волиньрембуд" встановлено наступні обставини.

20.06.2012 року до Господарського суду Волинської області надійшла Заява АТ ВТ "Волиньрембуд" на суму 766 154 грн. 36 коп. (з врахуванням 1 113 грн. 00 коп. - понесених судових витрат), в обґрунтування якої АТ ВТ "Волиньрембуд" посилається на рішення Господарського суду Волинської області від 12.01.2010 року у справі № 04/155-49.1 (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 року), рішення Господарського суду Волинської області від 05.05.2010 року у справі № 5/51-38, а також укладений між кредитором та боржником Договір про викуп сукупних валових активів (цілісного майнового комплексу) від 09.04.2002 року з Додатковою угодою № 1 від 08.12.2006 року до цього Договору, якою сторони в двосторонньому порядку погодили форму проведення розрахунків за Договором шляхом передачі покупцю 20 простих векселів, які, в подальшому, були передані за Актом приймання-передачі векселів від 08.12.2006 року.

Встановивши наведені вище обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про визнання заявлених АТ ВТ "Волиньрембуд" повністю.

ТзОВ "Ковельрембуд" з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій не погодилось, оскільки вважає, що термін виконання зобов'язання за векселями ще не настав, а відтак, заявлені на підставі цих векселів вимоги АТ ВТ "Волиньрембуд" не є конкурсними.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про визнання заявлених АТ ВТ "Волиньрембуд" вимог та встановленою черговістю їх задоволення.

При цьому, зважаючи на доводи касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, у відповідності з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Враховуючи, що, як встановленого місцевим та апеляційним господарськими судами, векселі були складені 08.12.2006 року, тобто - до порушення провадження у справі про банкрутство, відтак АТ ВТ "Волиньрембуд" є конкурсним кредитором за вимогами до боржника емітованим ним векселів. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 25.03.2003 року у справі № 6340/2-24.

Перевіривши правомірність визначення місцевим та апеляційним господарськими судами грошових вимог ПАТ "Кредитпромбанк" до ТзОВ "Ковельрембуд" (про перегляд яких заявлено у касаційній скарзі), колегія суддів касаційної інстанції дійшла наступних висновків.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду вимог ПАТ "Кредитпромбанк" встановлено наступні обставини.

25.06.2012 року до Господарського суду Волинської області надійшла Заява ПАТ "Кредитпромбанк" на загальну суму 26 052 886 грн. 97 коп. (з урахуванням 1 113 грн. 00 коп. - понесених судових витрат), а обґрунтування якої ПАТ "Кредитпромбанк" посилається на Кредитний договір № 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року з Додатковими угодами до нього, Іпотечний договір № 08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007 року та Іпотечний договір № 08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007 року, Договір застави № 08/01/З01/07-КЛТ від 04.01.2007 року; Кредитний договір № 08/05/08-КЛТ від 23.04.2008 року з Додатковими угодами до нього та Іпотечний договір № 08/05/і03/08-КЛТ від 23.04.2008 року до нього; Генеральний договір на забудову № ФБ11.0202/08 від 23.04.2008 року та Іпотечний договір № ІП11.0202/08 від 23.04.2008 року.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що, станом на 04.04.2012 року (дата порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд") заборгованість боржника перед ПАТ "Кредитпромбанк" становила:

- згідно Кредитного договору № 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року з додатковими угодами до нього (виконання зобов'язання за яким забезпечено Іпотечним договором № 08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007 року та Іпотечним договором № 08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007 року, Договором застави № 08/01/З01/07-КЛТ від 04.01.2007 року): 13 637 979 грн. 23 коп. - заборгованість по сплаті кредиту, 2 484 621 грн. 60 коп. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами. За несвоєчасне повернення кредиту, ТзОВ "Ковельрембуд" було нараховано пеню на суму 2 872 135 грн. 95 коп. (за період прострочення платежів з 01.01.2010 року по 04.04.2012 року включно), а також пеню на суму 571 740 грн. 34 коп. - за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами (за період з 26.01.2010 року по 04.04.2012 року включно);

- згідно Кредитного договору № 08/05/08-КЛТ від 23.04.2008 року з Додатковими угодами до нього (виконання зобов'язання за яким забезпечено Іпотечним договором № 08/05/і03/08-КЛТ від 23.04.2008 року): 3 999 407 грн. 60 коп. - заборгованість по сплаті кредиту, 221 775 грн. 39 коп. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами. За несвоєчасне повернення кредиту ТзОВ "Ковельрембуд" нараховано пеню на суму 1 428 871 грн. 13 коп. (за період прострочення платежів з 01.01.2010 року по 04.04.2012 року включно), а також пеню на суму 79 542 грн. 68 коп. - за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами (за період з 01.01.2010 року по 04.04.2012 року включно);

- згідно Генерального договору на забудову № ФБ11.0202/08 від 23.04.2008 року (виконання зобов'язання за яким забезпечено Іпотечним договором № ІП11.0202/08 від 23.04.2008 року): 459 930 грн. 73 коп. - основна заборгованість, 295 769 грн. 32 коп. - штрафні санкції у розмірі 1,0% від кошторисної вартості об'єкту будівництва.

Встановивши наведені вище обставини, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що сума заборгованості ТзОВ "Ковельрембуд" перед ПАТ "Кредитпромбанк" складає 20 803 714 грн. 55 коп. (13 637 979 грн. 23 коп. + 2 484 621 грн. 60 коп. + 3 999 407 грн. 60 коп. + 221 775 грн. 39 коп. + 459 930 грн. 73 коп.); сума визнаних господарськими судами попередніх інстанцій штрафних санкцій складає 2 637 138 грн. 07 коп. (1 826 267 грн. 43 коп. + 515 101 грн. 32 коп. + 295 769 грн. 32 коп.).

Встановивши наведені вище обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про визнання заявлених ПАТ "Кредитпромбанк" вимог, з віднесенням їх до вимог першої та шостої черг.

ТзОВ "Ковельрембуд" з таким висновком місцевого та апеляційного господарських судів не погодилось, заперечуючи проти встановленої господарськими судами черговості та розмірів задоволення цих вимог.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлено ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, згідно з пп. а) п. 1, п. п. 4), 6) ч. 1 названої статті Закону, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що ТзОВ "Ковельрембуд" не погоджується з розміром та черговістю визнаних господарськими судами вимог ПАТ "Кредитпромбанк", для віднесення тих чи інших вимог до першої, четвертої чи шостої черг задоволення, господарському суду необхідно встановити які зобов'язання були взяті сторонами за укладеними договорами, наявність заборгованості (посилаючись на наявність якої заявлені вимоги), її дійсний розмір та чи забезпечена така заборгованість (у встановленому розмірі) заставою.

Однак, всупереч вимог ст. 43 ГПК України, як вбачається зі змісту оскаржуваних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів, господарські суди попередніх інстанцій обмежились лише встановленням обставин щодо укладення між ТзОВ "Ковельрембуд" та ПАТ "Кредитпромбанк" Кредитних договорів та Генерального договору на забудову, а також договорів, укладених з метою забезпечення виконання зобов'язань за цими договорами.

Однак, всупереч ст. 43 ГПК України, господарськими судами попередніх інстанцій умови укладених між ТзОВ "Ковельрембуд" та ПАТ "Кедитпромбанк" Договорів не встановлювались, зокрема, не встановлювалось, які саме зобов'язання взяли на себе сторони за Кредитними договорами та Генеральним договором на забудову, а також те, які саме зобов'язання та у якому розмірі забезпечені заставою, згідно укладених цими сторонами договорів, в той час як встановлення цих обставин є підґрунтям для подальших висновків щодо обґрунтованості заявлених ПАТ "Кредитпромбанк" вимог, їх розміру та черговості задоволення.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, визнаючи вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" до ТзОВ "Ковельрембуд" щодо процентів, пені та штрафних санкцій (без вказівки про періоди, за які ці суми нараховано у визнаних господарськими судами розмірах), господарські суди попередніх інстанцій не встановлювали, якими саме умовами цих Договорів встановлено розмір та порядок нарахування процентів, пені та штрафних санкцій.

Господарський суд касаційної інстанції, з огляду на ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, розглядає касаційну скаргу за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням та використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведене, відповідно до ст. 1119 ГПК України, є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду та ухвали господарського суду першої інстанції в частині вимог ПАТ "Кредитпромбанк" до ТзОВ "Ковельрембуд" та направлення справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про скасування прийнятих місцевим та апеляційним господарськими судами ухвали та постанови частково - в частині грошових вимог фізичної особи Богдан Н.О. та грошових вимог ПАТ "Кредипромбанк", з направленням справи в цих частинах на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, в іншій оскаржуваній частині (в частині грошових вимог АТ ВТ "Волиньрембуд") - ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів мають бути залишені без змін, у зв'язку з чим, подана ТзОВ "Ковельрембуд" касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2013 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2013 року у справі № 5004/407/12 скасувати в частині грошових вимог фізичної особи Богдан Н.О. та в частині грошових вимог ПАТ "Кредитпромбанк", з направленням справи в цих частинах на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

3. В частині вимог АТ ВТ "Волиньрембуд" постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2013 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.02.2013 року у справі № 5004/407/12 - залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук

судді:О.В. Білошкап

П.К. Міщенко