Справа № 11сс/775/485/2013 р. Головуючий 1 інстанції: Якубенко О.Б.
Категорія ст.186 ч.2 КПК України Доповідач: Музикант С.Л.
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Музиканта С.Л.
суддів апеляційного суду Кулагіної В.Г., Легостаєва О.А.
секретаря Шатохіної А.А.
за участю підозрюваного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 04 червня 2013 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Докучаєвська Донецької області, громадянина України, що має середню освіту, не працюючого, раніше судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваємого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
03.06.2013 року слідчим Куйбишевського РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120113050840001509, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 травня 2013 року приблизно о 23 годині ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №1 по вул. Словацькій в м. Донецьку, діючи умисно повторно, керуючись корисливим наміром з метою відкритого викрадення чужого майна звернення його в свою власність, усвідомлюючи, що його дії носять явний характер і оточуючих, та нехтуючи даними обставинами, шляхом ривка з шиї ОСОБА_2 зірвав золотий ланцюжок 585 проби вагою 6,76гр. з золотим хрестиком 585 проби вагою 2 грами з розп'яттям Ісуса Христа загальною вартістю 2700грн., після чого, ігноруючи вимоги ОСОБА_2 про повернення майна, зник з викраденим майном з місця скоєння злочину та розпорядився ним власний розсуд, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2 був заподіяний матеріальний збитої вказаному розмірі.
Ухвалою слідчого судді від 04 червня 2013 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 серпня 2013 року, а також визначено заставу у межах 50 мінімальних заробітних плат.
На вказану ухвалу слідчого судді підозрюваним ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу якою застосувати до нього міру запобіжного заходу не пов'язану з арештом. В обґрунтування своїх доводів вказує про недоведеність наявності достатніх доказів для обґрунтованої підозри, звертає увагу про численні порушення норм КПК України з боку працівників міліції під час досудового слідства.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, ознайомившись з витребуваними матеріалами, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, за таких підстав.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншою підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд першої інстанції при застосуванні запобіжного заходу належним чином врахував положення ст. ст. 177, 178 КПК України - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, яка повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами: протоколами допитів потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_4, протоколом пред'явлення особи для впізнання.
Беручи до уваги, що підозрюваній особі ОСОБА_1 пред'явлена підозра у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, суд правильно дійшов висновку про відсутність перешкод для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обираючи відносно ОСОБА_1 такий запобіжний захід, як тримання під вартою, слідчий суддя виходив з тяжкості інкримінованого підозрюваному злочину та з огляду на забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного. Крім того, судом встановлена та врахована наявність ризиків, передбачених п.п.1. З ст. 177 КПК України, що обґрунтовує застосування до ОСОБА_1 саме такої міри запобіжного заходу.
Враховуючи майновий стан ОСОБА_1 наявність доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість кримінального правопорушення, у якому йому пред'явлена підозра, яке згідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного: те, що він ніде не працює, може вчинити інші кримінальні правопорушення, не має стійких та визначених соціальних зв'язків, буде переховуватися від органів досудового розслідування вважаю, відношення підозрюваної особи до фактичних обставин по справі, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку про можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування вимог ст. 182 ч.5 п. З КПК України, а саме застави у межах 50 мінімальних заробітних плат.
За таких обставин, колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області вважає, що ухвала слідчого судді винесена законно та обґрунтовано, з додержанням вимог передбачених КПК України, та не знаходить підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176 - 178, 183, КПК України, ст. ст. 405, 407 КПК України колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 04 червня 2013 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: