Справа № 603/476/13-а

Провадження № 2-а/603/52/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

при секретарі Пшеничняк В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Монастириська адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного Фонду України в Монастириському районі Тернопільської області

про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області щодо виплати та призначення пенсії на пільгових умовах неправомірними та зобов’язання призначення та виплати пенсії на пільгових умовах.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1, звернувся до Монастириського районного суду Тернопільської області з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі неправомірними та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі нарахувати та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно чинного законодавства.

Свої вимоги мотивує тим, що у вересні 2009 року йому призначено пенсію по віку на пільгових умовах. В травні 2012 року виплату пенсії зупинено в зв’язку з тим, що довідка, яка уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії видана ТзОВ «Горожанка» від 10.03.2004 року №31, містить недостовірну інформацію. Пенсія йому була призначена по списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області вважає, що його робота і пенсія відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

08.04.2013 року він звернувся до відповідача із заявою про перегляд свого рішення й призначення і виплату йому пенсії за віком по Списку №2, однак йому було дано відповідь про необхідність подання довідки, які уточнюють особливий характер роботи для зарахування періодів роботи із шкідливими умовами праці, у яких має бути зазначено періоди роботи, що зараховуються до стажу професії або посади, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи, а також безпосередню зайнятість упродовж повного робочого дня на посадах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку, крім цього повинна була бути проведена атестація місць за умовами праці, а тому такі дії вважає неправомірними.

Зазначену відповідь, котрою фактично відмовлено позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах вважає протиправною та просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах згідно чинного законодавства.

18.06.2013 року позивач уточнив прохальну частину адміністративного позову й просив вимоги в частині забов’язання вчинити дії читати у такій редакції, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із врахуванням п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 17 травня 2013 року.

Позивача ОСОБА_1 та його представник заявлені позовні вимоги із врахуванням уточнень підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у адміністративному позові й просили про їх задоволення.

Представник відповідача позов не визнала, зіславшись на доводи викладені в запереченні на позов.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Як встановлено у судовому засіданні позивачу із 2009 року уже було призначено пенсію за віком при неповному пільговому стажі за Списком № 1. Однак, відповідно до рішення відповідача із травня 2012 року виплата зазначеної пільгової пенсії позивачу була припинена з підстав того, що позивачу зазначена пенсія була призначена помилково, оскільки правових підстав на пільгову пенсію за Списком № 1 він не має, а має право на пільгову пенсію за Списком № 2.

Як встановлено у судовому засіданні, 08 квітня 2013 року на адресу Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області надійшла заява від ОСОБА_1 із проханням переглянути раніше призначену йому пільгову пенсію за віком застосувавши Список № 2, оскільки право на таку пенсію, він згідно результатів проведених перевірок має, і у відповідача є усі наявні для цього відомості.

Позивачу була надана відповідь на його звернення 16 квітня 2013 року №1540/09 (а.с. 10-11).

Зі змісту зазначеної відповіді вбачається, що позивача було проінформовано про необхідність подання до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі кілька документів для вирішення питання щодо можливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зокрема: довідки які уточнюють особливий характер роботи для зарахування періодів роботи із шкідливими умовами праці, у яких мало бути відображено: періоди роботи, що зараховується до стажу, професію або посаду; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи; а також про безпосередню зайнятість упродовж повного робочого дня на посадах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку. Також відповідач просив підтвердити період роботи після 21 серпня 1992 року на атестованому робочому місці.

Як встановлено у судовому засіданні, що ОСОБА_1 згідно даних трудової книжки (книжки колгоспника) працював з 01 січня 1986 року до дати з якої необхідно було проводити атестацію робочого місця, тобто до 21 серпня 1992 року й після цього до 2000 року на посаді акумуляторщика в Колгоспі «Перше травня» пізніше реорганізованого у селянську спілку селян «Горожанка», а пізніше у ТОВ «Горожанка».

Окрім цього, відомості зазначені у трудовій книжці підтверджуються довідкою що уточнює особливий характер роботи чи умови праці необхідні для призначення пільгової пенсії ТОВ «Горожанка» № 31 від березня 2004 року у якій вказано, що ОСОБА_1 працював повний робочий день з 1 січня 1986 року по 21 серпня1992 року тобто 6 років 4 місяця 26 днів на посаді – акумуляторщика. Підставою для таких даних були книги трудового стажу за 1986-1992 роки та розрахункові книги по оплаті праці з колгоспниками за 1986-1992 роки.

Також, як слідує із довідки характеристики виконуваної роботи виданої ТОВ «Горожанка» ОСОБА_1, останній дійсно працював з 02.03.1986 року по 25.12.2000 року на посаді акумуляторщика та у його обов’язки входило розроблення, дефектовка і ремонт усіх видів стартерних акумуляторних батарей, перевірка і ремонт свинцевих пластин, пайка акумуляторних блоків, виготовлення й концентрація електроліту, заливка в акумуляторні батареї, зарядка з періодичною розрядкою до необхідної гусини. На протязі усього робочого періоду займався формуванням та складанням свинцевих кислотних акумуляторів та інших хімічних джерел струму із застосуванням речовин 1-2 класів або канцерогенів. Зазначена довідка була видана на основі технологічного процесу, відомостей про нарахування заробітної плати за 1986-2000 роки та наказів за 1986- 2000 роки.

Копії вищевказаних довідок долучені до матеріалів справи, а їх оригінали разом із копіями аркушів трудової книжки містяться у пенсійній справі позивача.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" документом, що посвідчує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За таких обставин суд вважає, що позивачем доведено факт того, що останній працював певний період на посаді акумуляторщика, оскільки відомості у трудовій книжці це підтверджують. З огляду на зазначене суд вважає, що підстав вимагати ще додаткові довідки для підтвердження права на пільгову пенсію при наявності таких довідок у в матеріалах пенсійної справи у відповідача не було.

Окрім цього зазначені вище довідки жодних неточностей не містять, оскільки конкретно підтверджують період та час роботи, посаду яку займав позивач, та обов’язки які він виконував.

Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Чоловікам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно списків № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383.

Згідно підпункту 3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

За Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, до таких, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах було віднесено посади «XXXII. ОБЩИЕ ПРОФЕССИИ Аккумуляторщики (зарядчики) и аккумуляторщики-слесари, занятые на зарядке аккумуляторов».

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 до Списку № 2 розділу 23200000 XXXIII Загальні професії, до таких посад, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, було віднесено посаду « 23200000-10047 Аккумуляторщик».

З огляду на зазначені вище та встановлені в суді обставини та з врахуванням приписів вищевказаних положень законодавства суд приходить до переконання, що позивач має право на застосування пільгової пенсії за віком відповідно до Списку № 2 розділу 23200000 XXXIII затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10.

Відповідач у запереченні на адміністративний позов та у судовому засіданні обґрунтовував свою позицію неналежно поданою позивачем заявою до пенсійного фонду, оскільки заява не відповідала встановленій формі.

Разом з тим, суд не може погодитися із такими доводами, оскільки позивач звертався до відповідача не із заявою про призначення чи про перерахунок пенсії, а із заявою про перегляд попередньо помилково встановленої йому пільгової пенсії за Списком № 1 на пільгову пенсію за Списком № 2, на яку позивач відповідно до листа від 16.04.2013 року № 1540/09 та із врахуванням Рішення відповідача від 26.04.2012 року № 1 має право.

Такий висновок також підтверджується даними пенсійної справи заведеної на ОСОБА_1 оглянутої у судовому засіданні.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача про те, що лист Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області від 16.04.2013 року №1540/09 носить інформаційний характер, який роз’яснює позивачу, які документи йому потрібно подати до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області для вирішення питання щодо можливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки відповідач необґрунтовано усунувся від розгляду його звернення, так як усі необхідні документи були наявні у пенсійні справі заведеній на ім’я позивача й інших документів із даними відмінними від попередніх ОСОБА_1 представити відповідачу не міг.

Окрім цього, як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб – підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Горожанка» не знято із реєстрації, однак реєстратору не відомо жодних відомостей про ім’я, по батькові, дату обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, оскільки такі дані відсутні.

За таких обставин позивач позбавлений можливості отримати відповідні відомості, оскільки відсутні посадові особи, які можуть надати та належним чином підписати й скріпити відповідною печаткою ці відомості. Водночас про ці обставини відповідачу було відомо, оскільки саме на запит Управління пенсійного фонду в Монастириському районі Тернопільської області Державний реєстратор надавав Витяг із Єдиного державного реєстру.

Суд не бере до уваги посилання відповідача щодо необхідності представлення довідок про атестацію робочого місця після 21.08.1991 року, оскільки сам позивач не ставить питання щодо безпідставного не проведення керівництвом суб’єкта господарювання такої атестації. Також суд виходить з того, що стаж 6 років 4 місяці й 24 дні дає правові підстави на призначення позивачу пенсії за віком при неповному пільговому стажі. Зазначений факт не оспорюється відповідачем.

Окрім цього суд також враховує те, що атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Оскільки всупереч вимогам наведених нормативних актів адміністрація підприємства де працював позивач покладених на неї обов'язків не виконала й усунути цей недолік неможливо, а робота акумуляторщиком повний робочий день за всіх умов визнавалась шкідливою, то суд вважає, що порушення порядку атестації робочих місць у процесі де роль працівника є пасивною, само по собі не може звузити право на його соціальний захист.

За таких обставин не проведення атестації робочого місця не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки позивач просить в уточненні до адміністративного позову призначити та виплачувати пенсію з дати звернення до суду, суд враховуючи принцип дизпозитивності адміністративного процесу зобов’язує відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із 17 травня 2013 року – дати звернення до Монастириського районного суду Тернопільської області..

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 71, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із врахуванням п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 17 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

          На постанову суду може бути подана скарга до Львівського апеляційного суду через Монастириський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо постанову було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя

ОСОБА_2