РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/2425/13-ц

30.05.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим в складі:

головуючого судді - Благодатної О.Ю.,

при секретарі - Кривозубової Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про виселення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про виселення, мотивуючи свої вимоги наступним.

Позивачка є власником 48/100 часток приватного житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1; другим співвласником є ОСОБА_4 Позивачка мешкає разом із донькою ОСОБА_5 та онукою ОСОБА_6.Без згоди ОСОБА_1 в домоволодінні оселився чоловік ОСОБА_3, хоча й не є членом родини для позивачки та має своє житло. У зв'язку із конфліктами позивачка була вимушена оселитись у времянці літ «Л» за тією ж адресою, звідки згодом її виселено відповідачами. У зв'язку із цим позивачка вимушена на даний час мешкати за іншою адресою та звернутись до суду із позовом про виселення відповідачів.

Представник позивача ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, підтвердила, що не має змоги користуватись власним житлом, оскільки відповідачі чинять їй перешкоди.

Представник відповідача ОСОБА_8 у судовому засіданні позов не визнала, оскільки вважає, що відсутні підстави для виселення відповідачів. Крім того, літ. «Л» є нежитловим приміщенням, у зв'язку з чим виселіть із нього неможливо.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 у житловому будинку разом із матір'ю. В спірній времянці літ «Л» ані вона, ані її чоловік не мешкають, їх речі там відсутні, оскільки це житло позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що на даний час мешкає у власному житлі за адресою АДРЕСА_2 За адресою АДРЕСА_1 мешкає його дружина ОСОБА_3, яку він відвідує іноді.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні вважав, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки відповідачі чинять перешкоди позивачці у користуванні її власним будинком, ведуть аморальний спосіб життя.

Заслухавши думку сторін, допитав свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню по наступних мотивах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею 48/100 часток приватного житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1; другим співвласником є ОСОБА_4(а.с.3,4,7-9).

Відповідно до Довідки КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя вих. 24990 від 25.12.2012 року за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_10(а.с.5,37,38).

Відповідно до довідки Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС в (у) ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2(а.с.39).

Відповідно до ст.116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною. Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із найманого житла або обмежений у праві користування житлом інакше як з підстав, встановлених законом.

Оскільки виселення є категорією житлового законодавства, предметом доказування є втрата права на житло, або взагалі його відсутність, або інші підстави, передбачені ЖК України.

Як вбачається з матеріалів справи, літ. «Л» за адресою АДРЕСА_1 у розумінні ст.6 ЖК України є нежитловим приміщенням(а.с.7-9).

Відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 в установленому законом порядку, тобто має право користуватись житлом(а.с.37).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2(а.с.39). У судовому засіданні здобуто достатньо доказів вважати, що він взагалі не мешкає у спірній літ. «Л» у АДРЕСА_1, однак, у зв'язку з тим, що він приходить до своєї дружини ОСОБА_3, там можуть бути його речі.

Таким чином, суд вважає, що виселення з нежитлових приміщень відповідно до норм ЖК України неможливе. Позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Окрім того, в судовому засіданні, з урахуванням пояснень свідків ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, не знайшли об'єктивне підтвердження посилання позивачки на аморальний спосіб життя відповідачів або інші підстави для виселення.

Але позивачка є власницею домоволодіння АДРЕСА_1. Тобто відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимогати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Виходячи з цього, суд вважає за необхідним в даному випадку, з урахуванням похилого віку позивачки, захистити права власника саме шляхом усунення перешкод у користуванні її майном, зобов'язавши відповідачів звільнити літ. «Л» за адресою АДРЕСА_1.

Судові витрати відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках на користь позивачки.

На підставі ст.ст.6,9,58,65,98,116 ЖК України,ст.391 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про виселення, задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні нежитловим приміщенням - літньою кухнею літ. "Л", що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 звільнити нежитлове приміщення - літню кухню літ. "Л", що розташована за адресою АДРЕСА_1, та не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні цим приміщенням.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 115 гривень.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК протягом 10 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Суддя: О. Ю. Благодатна