РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 116/2796/13-ц

Провадження № 2/116/1504/13

14.06.2013 року м.Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Буйлової С.Л.,

при секретарі Аджиєвій А.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - виконавчий комітет Журавлівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим про оспорювання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду до досягнення дитиною повноліття, та стягнення аліментів на її утримання до досягненням дитиною трьох років у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісяця.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що з січня 2011 року позивач знаходяться у цивільному шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 і проживала з ним спільно до грудня 2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_3. Згідно свідоцтва про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження батьком дитини є відповідач у справі - ОСОБА_2 Подружні стосунки між ними припинені, з грудня 2012 року вони проживають окремо. Дитина проживає разом з позивачем ОСОБА_1 та знаходиться на її повному матеріальному забезпеченні. Відповідач регулярної матеріальної допомоги на утримання дитини та неї не надає, домовленість про добровільну сплату аліментів між ними не досягнута. У зв'язку з чим, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

05.06.2013 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа - виконавчий комітет Журавлівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим про оспорювання батьківства.

Позовна заява ОСОБА_2 прийнята судом до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та об'єднана в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що у період з квітня 2011 року по грудень 2012 року він з відповідачем ОСОБА_1 знадився у фактичних шлюбних відносинах, вели спільне господарство. Подружнє життя не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння та різних поглядів на життя. Подружні стосунки між ними припинені з грудня 2012 року та з цього часу вони проживають окремо, відновлення подружніх стосунків неможливе. ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача ОСОБА_1 народилась донька - ОСОБА_3, оскільки на той час сторони проживали разом, позивач вважав цю дитину своєю, та надав згоду записати себе батьком дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження. Проте, у грудні 2012 року позивачу ОСОБА_2 стало відомо, що насправді він не є батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі викладеного позивач ОСОБА_2 просить суд постановити рішення, яким виключити запис про нього як батька з актового запису про народження дитини.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_4, яка діє на підставі договору про надання юридичних послуг, свої позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 заперечували з тих підстав, що ОСОБА_2 на момент реєстрації себе батьком дитини було відомо, що він не є її батьком, однак він надав згоду записати себе батьком дитини, тому відповідно до ч.5 ст. 136 СК України він не має право оспорювати батьківство відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представники - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які діють на підставі договорів про надання правової допомоги, заперечували проти задоволенні первісних позовних вимог з тих підстав, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 не є батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зустрічні позовні вимоги підтримали в повному обсязі по підставах, викладених у зустрічній позовній заяві та просили суд постановити рішення, яким виключити запис про ОСОБА_2 як батька з актового запису про народження дитини.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень допитавши у судовому засіданні свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 06.03.2012 року виконавчим комітетом Журавлівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим. ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Книзі реєстрації народжень 06.03.2012 року зроблено відповідний актовий запис за №10. У графі «батько» записаний - ОСОБА_2, у графі «мати» записана - ОСОБА_1. (а.с.5).

Дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір'ю - позивачем за первісним позовом ОСОБА_1, що не спростовано відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2

Між тим, позивач ОСОБА_1 зазнає матеріальних труднощів, у зв'язку із чим її доходів не вистачає для забезпечення нормального життєвого рівня, виховання та утримання дитини.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 не надає позивачу за первісним позовом ОСОБА_1 регулярної матеріальної допомоги на утримання дитини - доньки ОСОБА_3.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч.2 ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мабть право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої-четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Як убачається з особистих пояснень відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 він є працездатною особою, працює провідником в ЛВЧД -11 «Укрзалізниця».

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги про оспорювання батьківства посилається на те, що у період з квітня 2011 року по грудень 2012 року він з відповідачем ОСОБА_1 знадився у фактичних шлюбних відносинах, вели спільне господарство. Подружнє життя не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння та різних поглядів на життя. Подружні стосунки між ними припинені з грудня 2012 року та з цього часу вони проживають окремо, відновлення подружніх стосунків неможливе. В зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача ОСОБА_1 народилась донька - ОСОБА_3, оскільки на той час сторони проживали разом, позивач вважав цю дитину своєю, та надав згоду записати себе батьком дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

Проте, в судовому засіданні позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 зазначає, що йому у грудні 2012 року стало відомо, що насправді він не є батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що спростовується поясненнями відповідача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 та показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9

А саме, з пояснень ОСОБА_1 убачається, що у період з квітня 2011 року по грудень 2012 року вона з ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах, вели спільне господарство. Однак, не зважаючи на це, у період з квітня по травень 2011 року вона мала стосунки з її колишнім чоловіком, від якого завагітніла, про що повідомила йому, однак він не виявив бажання у подальшому продовжити їх стосунки, тому вона вирішила про все це повідомити ОСОБА_2, а саме про те, що вона вагітна від іншого чоловіка, на що ОСОБА_2 сказав, що він дуже любить іі та буде любити її дитину, після чого вони продовжили проживати разом з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася її донька ОСОБА_3, ОСОБА_2 надав згоду записати себе батьком дитини. У зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, між ними стали виникати суперечності, сварки з різних причин, у зв'язку з чим з грудня 2012 року вони проживають окремо.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що розмовляючи з ОСОБА_1 про те, що знає чи ні ОСОБА_2 про те, що він не є батьком дитини, вона їй повідомила, що він знає, при цьому ОСОБА_2 був присутнім при цій розмові та пояснив, що не зважаючи ні на що, він буде любити дитину як свою.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він є рідним братом ОСОБА_1, за два місяці до пологів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 переїхали жити до будинку їх батьків, тобто проживати вони стали в одному будинку, не одноразово вони розмовляли на тему, що ОСОБА_1 вагітна від іншого чоловіка, однак не зважаючи на те, що ОСОБА_2 знав, що він не є батьком дитини, він завжди казав, що буде любити дитину як свою рідну. Крім того, сам ОСОБА_2 розповідав, що він посварився зі своїми батьками через те, що він не є батьком дитини.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала показання, аналогічні показання свідка ОСОБА_7

Показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9 не були спростовані в судовому засіданні позивачем за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2

Тому, у суду не має підстав ставити під сумнів показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9, оскільки вони послідовні та узгоджуються між собою.

З показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 убачається, лише ставлення позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з ч.ч.1,5 ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

Частина 5 ст.136 СК України є додатковою гарантією для дітей.

Суд приймає також до уваги, що спір щодо батьківства позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 виник саме після пред'явлення позивачем за первісною позовною заявою ОСОБА_1 позову про стягнення аліментів на утримання дитини та на її утримання.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачу за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 під час реєстрації його батьком дитини було відомо, що він не є її батьком, тому відповідно до ч.5 ст.136 СК України він позбавлений права оспорювати своє батьківство.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - виконавчий комітет Журавлівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим про оспорювання батьківства є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.79, 191 СК України, аліменти на дитину та аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Як убачається зі штампу вхідної кореспонденції, позов пред'явлений до суду 14.05.2013 року, таким чином, з оглядом на вищевказану норму матеріального закону, аліменти потрібно стягувати з відповідача з цього часу.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.79, 84, 91, 136, 180, 181, 182, 191 СК України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.05.2013 року до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2, щомісячно, починаючи з 14.05.2013 року до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_4

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 229грн.40коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - виконавчий комітет Журавлівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим про оспорювання батьківства відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.Л. Буйлова