5
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2013 року Справа № 812/5136/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Яковлева Д.О.
при секретарі Житній Ю.С.,
в присутності сторін: від позивача - Шкоди Н.О.;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
03 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме: у рекламі про зниження цін на продукцію магазину «Блеск» відсутня інформація про дату початку та закінчення знижок. За результатами розгляду справи Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області прийнято рішення від 22.04.2013 №00030 про накладення на відповідача штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення законодавства про рекламу, який добровільно та у встановлені строки відповідачем не сплачений, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про його стягнення у судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
На адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведеного Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області контролю за розповсюдженням реклами у місті Луганськ, встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу», а саме: у рекламі про зниження цін на продукцію магазину «Блеск» ФОП ОСОБА_2 відсутня інформація про дату початку та закінчення зниження цін та співвідношення знижок до попередньої ціни. Про що складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 26.03.2013 №30 (а.с.7).
26 березня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області прийнято рішення №30 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.8).
29 березня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області ОСОБА_2 направлено лист №611/1-5/4 з запрошенням прибути до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області 22.04.2013 року і представити необхідні документи для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, який повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.9,20).
22 квітня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області складено протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №30 щодо недотримання вимог ч.5 ст.8 та ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу» (а.с.10).
22 квітня 2013 року за результатами розгляду справи Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №00030, згідно з яким встановлено наявні ознаки порушень законодавства України про рекламу щодо неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами про знижки цін на продукцію магазину «Блеск» ФОП ОСОБА_2 (а.с.12).
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція).
Відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкцій, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно з ч.4 ст.27 Закону України «Про рекламу», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у ст.26 цього закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6 ст.27 Закону України «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно розрахунку штрафних санкцій сума штрафу склала 1700,00 грн.
26 квітня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області направлено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №00030 від 22.04.3013 за вихідним №862/2-5/4, (а.с.12-зворотній бік,13), яке повернулось на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.20). Відомостей щодо оскарження зазначеного рішення суду не надано.
Відповідно до п.20 Порядку накладення штрафів, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується у судовому порядку відповідно до законодавства.
Доказів сплати штрафу або оскарження рішення в адміністративному або у судовому порядку суду не надані.
В зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже оскільки сума штрафу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1700,00 грн.
Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що Інспекція є бюджетною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 1700,00 грн. Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 114,70 грн.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 21 червня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 1 700,00 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 штраф відповідно до рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.04.2013 №00030 у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) до Державного бюджету Артемівського району м. Луганська, УДКС у Луганській області, МФО 804013, р/р 31118106700003, і.к. 37991503, код платежу 21081100, символ 106.
Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області судовий збір у сумі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 21 червня 2013 року.
Суддя Д.О. Яковлев