3

Справа № 347/554/13-к

Провадження № 11-кп/779/53/13

Категорія ч.1 ст.304 КК України

Головуючий у І інстанції Бельмега М.В.

Суддя-доповідач Флісак Р.Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Флісака Р.Й.,

суддів: Іванів О.Й., Кавацюка М.Ф.,

з участю: секретаря Бартків В.М.,

прокурора Соломчака Б.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області на ухвалу Косівського районного суду від 24.04.2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області, затвердженого прокурором прокуратури Косівського району, у кримінальному провадженні № 12012090190000149, про застосування примусових заходів виховного характеру та закрито кримінальне провадження, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючого, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України.

Як встановив суд, кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин: 08.11.2012 року біля 23 год. 30 хв. в с. Соколівка Косівського району неповнолітній ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення з мотоциклом "Viper ZN 150 J", д.н.з. НОМЕР_2., яким керував неповнолітній ОСОБА_3 Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Внаслідок вчиненого ОСОБА_3 була завдана матеріальна шкода, яку ОСОБА_5 повністю відшкодував.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо ОСОБА_2 суд своє рішення мотивував тим, що на момент вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_2 мав 17 років, однак на момент затвердження прокурором клопотання про застосування щодо нього примусових заходів виховного характеру останній досяг повноліття.

В апеляційній скарзі заступник прокурора області, не оспорюючи доведеності вини і кваліфікації дій вважає, що ухвала суду підлягає до скасування з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінально процесуального закону. Зазначає, що суд повинен був керуватись вимогами п.3 ч.3 ст.314 КПК України та повернути клопотання прокурору, оскільки на момент розгляду клопотання в суді ОСОБА_2 досяг повноліття, а не закривати зазначене кримінальне провадження. Просить ухвалу суду скасувати, а клопотання повернути прокурору, як таке, що не відповідає вимогам КПК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні суспільно небезпечного діяння, правильність кваліфікації його дій не оспорюється апелянтом, а тому апеляційному перегляду не підлягають.

Відповідно до вимог ст.105 КК України звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру є специфічним заходом, який застосовується лише щодо неповнолітніх.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і на момент затвердження вищезазначеного клопотання був повнолітнім, а тому застосування примусових заходів виховного характеру щодо особи, яка вже досягла повноліття не ґрунтуються на законі.

Що стосується твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України суду слід було повернути клопотання прокурору як таке, що не відповідає вимогам КПК України, то воно є необгрунтованим. Згідно зазначеної статті клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру прокурору, у випадку його не відповідності вимогам КПК України, розглядається у підготовчому судовому засіданні. Згідно матеріалів справи, у підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження такого клопотання не заявляли та не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до вимог ст.500 КПК України судовий розгляд справи завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру або про відмову у їх застосуванні, що судом і було правильно зроблено.

З огляду на наведене, підстав для скасування ухвали суду відносно ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

В задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Івано-Франківської області відмовити, а ухвалу Косівського районного суду від 24 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Головуючий Р.Й. Флісак

Судді: О.Й. Іванів

М.Ф. Кавацюк