4

Головуючий першої інстанції Шликов С.П.

Категорія 27 Доповідач Зайцева С.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Маширо О.П.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Риндіній Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на рішення Київського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», ОСОБА_1 про припинення договору поруки,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, вказавши, що 23 липня 2007 року між ЗАТ «Донгорбанк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 38-07/20, згідно якого останній надані грошові кошти в розмірі 28 545 доларів США для придбання автомобіля , строк погашення до 22 липня 2014 року, зі сплатою відсотків у розмірі 11, 5 % річних за користування кредитом за строковою заборгованістю та 16,5 % річних за користування кредитом за простроченою заборгованістю.

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ «Донгорбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу № 38-07/17 тр від 23 липня 2007 року. В забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 38-07/45пр від 24.12.2007 року , згідно з яким останній зобов'язався відповідати перед кредитором по зобов'язанням ОСОБА_1 за кредитним договором в повному обсязі.

Умови кредитного договору відповідач не виконував, порушив встановлені графіком терміни щодо повернення суми основного боргу за кредитом та сплати відсотків за користування кредитом. Станом на 18 травня 2009 року заборгованість з повернення кредиту відповідно до кредитного договору склала 27 183,22 доларів США. Просили стягнути солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 27 183,22 доларів США; звернути стягнення на автомобіль , стягнути судові витрати.

У вересні 2010 року позовні вимоги уточнили та просили стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 103 099 грн. 75 коп., яка складається із заборгованості по кредиту - 103 027,99 грн., заборгованості по відсоткам - 71,76 грн.

У вересні 2011 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання договору поруки № 38-07/45пр від 24 грудня 2007 року таким, що припинив свою дію, оскільки позивач скрив від суду та не долучив до позовної заяви укладену 06 липня 2009 року з боржником без участі поручителя додаткову угоду до кредитного договору № 38-07/20 від 23 липня 2007 року, згідно якої обсяг відповідальності позичальника збільшився та датою погашення кредиту стала дата підписання цієї додаткової угоди. Обсяг відповідальності боржника ОСОБА_1 перед банком збільшився, на що він як поручитель згоди не давав.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2013 року позов ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 103 099 грн. 75 коп., судові витрати в розмірі 1700 грн. ,витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн., а всього суму в розмірі 105 049 грн. 75 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано договір поруки № 38-07/45пр. від 24 грудня 2007 року, укладений між АТ «Донгорбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 таким, що припинив свою дію.

В апеляційній скарзі ПАТ «ПУМБ» просили рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та задоволення зустрічного позову. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість в сумі 103 027,99 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити , з тих підстав, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «ПУМБ», що діє за довіреністю Денисенко С.О. підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 просила апеляційну скаргу відхилити.

Інші сторони у судове засідання апеляційного суду не з*явилися ,належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи (а.с. 340). Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України їхня неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України ,що міститься в п. 2. постанови «Про судове рішення у цивільній справі «№ 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права,що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції встановив, що 23 липня 2007 року між ЗАТ «Донгорбанк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 38-07/20, згідно якого останній були надані грошові кошти в розмірі 28 545 доларів США на придбання автомобіля марки HYNDAI TUCSON строк погашення до 22 липня 2014 року, зі сплатою відсотків у розмірі 11,5 % річних за користування кредитом за строковою заборгованістю та 16, 5 % річних за користування кредитом за прострочення заборгованості (а.с. 5-8).

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ «Донгорбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу № 38-07/17 тр від 23 липня 2007 року. Предметом застави є автомобіль марки HYNDAI модель TUCSON 2,0 D4АТ4 чорного кольору, рік випуску 2007, об'єм двигуна 1975 см. куб., реєстраційний № НОМЕР_1, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, НОМЕР_3, тип ТЗ - легковий універсал, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане ВРЕВ № 2 м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області. Вартість предмета застави згідно із договором застави визначена у розмірі 144 150 грн. і є початковою ціною для його подальшої реалізації (а.с. 13-20).

В забезпечення виконання кредитного договору 24 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 38-07/45пр., згідно з яким останній зобов'язався відповідати перед кредитором по зобов'язанням ОСОБА_1 за кредитним договором в повному обсязі (а.с. 11-12).

06 липня 2009 року між ЗАТ «Донгорбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 38-07/20 від 23.07.2007 року, відповідно до якого п. 2.1, п. 3.3.5 кредитного договору викладені в новій редакції.

Відповідно до умов п. 2 додаткової угоди до кредитного договору № 38-07/20 від 23.07.2007 року від 06.07.2009 року, кредит видається в доларах США та в гривнях, максимальний ліміт кредитної лінії - 103 027,99 грн., сума кредиту в доларах США - покупка автомобіля марки HYNDAI TUCSON, відсотки за користування кредитом за простроченою заборгованістю в доларах США в розмірі 1,5 відсотків річних; відсотки за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю в доларах США - 16,5 % річних; строк повернення кредиту в доларах США - 06.07.2009 року; сума кредиту в гривнях - 103 027,99 гривень; дата видачі кредиту в гривнях 06.07.2009 року; цільове використання кредиту в гривнях - рефінансування заборгованості по кредиту, наданому на покупку автомобіля марки HYNDAI TUCSON; строк повернення кредиту в гривнях - 06.07.2009 року; відсотки за користування кредитом за строковою заборгованістю в гривнях в розмірі 25% річних; відсотки за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю в гривнях - 30% річних (а.с. 124).

Станом на 21 вересня 2010 року заборгованість з повернення кредиту відповідно до кредитного договору склала 103 099 грн. 75 коп., яка складається з заборгованості по кредиту - 103 027,99 грн., заборгованості по відсоткам - 71,76 грн.(а.с.97-98).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Крім того, п. 3.1.4 Кредитного договору та ст.ст. 651, 1050 ЦК України передбачено, що в разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно графіку, кредитор набуває право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за нами.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог банку та стягуючи з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором ,суд першої інстанції виходив з того, що уклавши 06 липня 2009 року додаткову угоду до кредитного договору № 38-07/20 від 23.07.2007 року , обсяг відповідальності боржника ОСОБА_1 перед банком збільшився, на що поручитель ОСОБА_2 згоди не надав. Кредитор не довів до відома поручителя про зміну умов кредитного договору та не одержав його згоди на продовження договору поруки на нових умовах, пов'язаних зі зміною істотних умов договору кредиту у бік збільшення відповідальності поручителя.

За змістом ч.1.ст.559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов*язання ,здійснені без згоди поручителя ,які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього ,зокрема : підвищення розміру процентів ; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду ,за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами ; установлення (збільшення розміру ) неустойки ; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

У зобов*язаннях ,в яких беруть участь поручителі ,збільшення кредитної процентної ставки ,здійснене за згодою банку та боржника ,але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки ,не дає підстав для покладення на поручителя відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов*язань перед банком.

Тому,суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те ,що додатковою угодою від 06 липня 2009 року до кредитного договору , суттєво змінено умови кредитного договору ,що значною мірою впливає на обсяг відповідальності поручителя.

З матеріалів справи вбачається,що боржнику відкрито мультивалютну кредитну лінію, змінено цільове призначення кредиту ,суттєво змінено строк повернення кредиту з 2014 року на 2009 рік ,встановлено інший розмір процентів за використання кредиту у гривнях -25 % річних за безпідставне користування кредитом по простроченої заборгованості-30% річних. Додаткова угода набрала чинності з дати підписання сторонами 06 липня 2009 року.Згоди поручителя ОСОБА_2 не отримано, саме з дати укладення додаткової угоди порука ОСОБА_2 припинена,а тому відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги у вказаній частині неспроможні та спростовуються матеріалами справи .

Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору поруки таким,що припинив свою дію ,суд першої інстанції не звернув уваги на те,що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов*язання за договором поруки,передбаченого ч.1.ст.559 ЦК України,таке право підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на підставі п.1.ч.2.ст.16 ЦК України ,виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства ,права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав,рівності процесуальних прав і обов*язків сторін (ст.ст.3,12-15,20 ЦК ,ст.ст.3-5,11,15,31 ЦПК України).

За змістом ч.1.ст.559 ЦК України припинення поруки зумовлюють такі зміни умов основного зобов*язання без згоди поручителя,які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього ,зокрема у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення ,розширення змісту основного зобов*язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

Право поручителя підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою ,що припинена ,а не шляхом припинення договору поруки відповідно до п.7.ч.2.ст.16 ЦК України ,оскільки це суперечило б положенням ч.1 ст.559 ЦК України. Доводи апеляційної скарги у вказаній частині заслуговують на увагу.

Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з*ясування судом обставин ,що мають значення для справи , порушення або неправильне застосування норм матеріального права .

Виходячи з викладеного , рішення суду в частині задоволення зустрічного позову не відповідає вимогам закону ,а тому підлягає скасуванню в частині визнання договору поруки № 38-07-45 пр від 24 грудня 2007 року , укладеного між ЗАТ «Донгорбанк» , ОСОБА_2, ОСОБА_1 таким, що припинив свою дію,з ухваленням нового рішення у вказаній частині, про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» - задовольнити частково .Рішення Київського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2013 року скасувати в частині визнання договору поруки № 38-07-45 пр від 24 грудня 2007 року , укладеного між ЗАТ «Донгорбанк» , ОСОБА_2, ОСОБА_1 таким, що припинив свою дію .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», ОСОБА_1 про припинення договору поруки - відмовити .

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням .

Головуючий :

Судді :