Справа №22-ц/775/6092/ 2013 Головуючий у 1 інстанції Ліпчанський С.М.
Категорія: 30 Доповідач Лісовий О.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЛІСОВОГО О.О.
Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., КАНУРНОЇ О.Д.
При секретарі ЗАБАВІНІЙ М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 8 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Мар»їнського районного суду Донецької області від 8 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 11 258 грн., у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. та судові витрати - судовий збір у розмірі 202,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 250 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить розглянути його справу по суті, посилаючись на те, що суд при ухваленні рішення порушив норми діючого матеріального та процесуального законодавства, протокол про порушення ПДР на нього був складений неправомірно, суд першої інстанції не врахував, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху скасована апеляційним судом, суд у порушення вимог діючого законодавства не вирішив питання про те, що позивач повинен передати відповідачу замінені деталі, згідно акту виконаних робіт ПП «Альянс» з додатками копій чеків на нові придбані запчастини для пошкодженого автомобіля.
Позивач ОСОБА_3 звернувшись до суду із вказаним позовом зазначив, що 15 квітня 2011 року о 14 годині 10 хвилин внаслідок ДТП, що сталася за вини водія ОСОБА_1, який керуючи автомобілем марки «ЛАНОС» рухаючись по проспекту Маяковського в м. Курахово не обрав безпечну дистанцію та наїхав на транспортний засіб - автомобіль «НІССАН - Алмера», який знаходився без руху та належав позивачу.
Внаслідок наїзду автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту якого становить 36 710 грн.
Страховою компанією йому було сплачено страхове відшкодування у розмірі 25 643,30 грн.
Різниця між заподіяною шкодою та сплаченим страховим відшкодуванням становить 11 258 грн., тому позивач просив стягнути вказану різницю з відповідача.
Оскільки у припаркованому автомобілі позивача знаходився маленький онук, який під час ДТП злякався та в подальшому не міг спокійно спати, що змусило позивача звертатися за медичною допомогою, просив також відшкодувати у зв'язку з цим і моральну шкоду.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що винним у скоєнні ДТП, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача є відповідач ОСОБА_1, який керуючи автомобілем порушив вимоги п.13.1. Правил дорожнього руху.
Заслухавши доповідача, представника відповідача - ОСОБА_4, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, представника позивача, яка просила рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про вину саме відповідача у скоєнні ДТП, внаслідок якої автомобіль позивача отримав механічні ушкодження.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що вина його у скоєнні ДТП не доказана, так як постановою апеляційного суду Донецької області від 1 серпня 2011 року скасована постанова Мар»їнського районного суду від 4 травня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, не є підставою для скасування рішення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки із постанови апеляційного суду /а.с.66 - 67/ вбачається, що постанова суду першої інстанції про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасована з підстав, оскільки сплинули строки притягнення винного до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, із змісту мотивувальної частини постанови апеляційного суду від 1.08.2011 року вбачається, що вина відповідача ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначені вище протокол про адміністративне правопорушення та схема до протоколу ніким не скасовані, тому апеляційний суд критично відноситься до довідки відділу ДАІ /а.с.72/ наданої відповідачем до апеляційного суду разом із апеляційною скаргою про те, що порушення п.13.1 ПДР водієм ОСОБА_1 співробітником ВДАІ застосовано не вірно та про те, що сам позивач порушив п. 15.9 ПДР України.
Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати /страхового відшкодування/ для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою /страховим відшкодуванням/.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту виконаних робіт ПП «Альянс» /а.с.7-8/ та страхового акту /а.с.11/, вартість відновлювального ремонту позивача становить 36 710 грн., останньому сплачено страхове відшкодування у розмірі 25 643,30 грн., таким чином суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача різницю, яка становить 11 258 грн
Із Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 з подальшими змінами, вбачається, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції не обговорив вказане питання, про що зазначено в апеляційній скарзі, однак дана обставина не може бути підставою для скасування рішення, оскільки в матеріалах справи на час її розгляду відсутні дані про проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача, відповідач в подальшому не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про витребування майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність.
Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що позивачу завдана моральна шкода, оскільки в його автомобілі під час ДТП знаходився малолітній онук, розмір моральної шкоди суд визначив з урахуванням розумності та справедливості.
Таким чином рішення суду законне і обгрунтоване, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції.
У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 8 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді