Категорія 46 Головуючий в 1 інстанції Ларіонова Н.М.

Доповідач Ларіна Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Зінов'євої А.Г.

суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.

при секретарі Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2013 року про закриття провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку, заінтересована особа - ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2013 року закрито провадження по скарзі ОСОБА_1 в частині оскарження постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку Озеранської І.А. від 26 березня 2013 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 340,00 грн.

Зазначену ухвалу оскаржила ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просила ухвалу про закриття провадження по скарзі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що постановляючи ухвалу про закриття провадження в частині оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу суд виходив з того, що скарга в цій частині підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, однак такий висновок є безпідставним, оскільки штраф, накладений на апелянта є не адміністративним стягненням, а санкцією за невиконання вимог державного виконавця, тому положення адміністративного законодавства на вказані постанови не поширюється. Вважає непереконливим і посилання суду на роз'яснення Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13 грудня 2010 року „Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", оскільки в ній йдеться про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про накладення штрафу.

Заявник в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник ВДВС в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату час та місце слухання справи повідомлений належним чином - телефонограмою № 838 журналі № 2 від 31 травня 2013 року, клопотання про відкладення справи до суду не заявлено, тому на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто за відсутністю представника ВДВС.

Третя особа в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити, ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

В ухвалі Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2013 року про закриття провадження по скарзі зазначено, що заявник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову про накладання штрафу, винесену старшим державним виконавцем ВДВС Куйбишевського РУЮ м. Донецька Озеранською І.А. від 26 березня 2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що скарга мотивована тим, що на виконанні у ВДВС Куйбишевського РУЮ м. Донецька перебуває виконавчий лист, виданий за рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та визначення місця мешкання дитини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкування з дитиною та її вихованні, визначення часу та способу участі у вихованні дитини та спілкуванні із нею.

Закриваючи провадження по справі в частині оскарження постанови від 26 березня 2013 року про накладення штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку судового контролю, передбаченого ст. 383 ЦПК України.

З зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 13 жовтня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчому провадженні щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Доводи апеляційної скарги щодо помилкового застосування судом зазначених положень Пленуму, апеляційний суд приймає критично, оскільки з заяви вбачається оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу, які за діючим процесуальним законодавством відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

З огляду на викладене, судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч.1 п. 1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2013 року про закриття провадження залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді: