Головуючий у 1 інстанції Моцний В.В.

Категорія 45 Доповідач Корчиста О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

22 березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої: Прокопчук Л.М.

суддів: Могутової Н.Г., Корчистої О.І.

при секретарі Щебетун В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 31 липня 2012 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Старобешівської селищної Ради Старобешівського району Донецької області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення селищної ради та відновлення межі земельної ділянки,

встановив:

Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 31 липня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Старобешівської селищної Ради Старобешівського району Донецької області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення селищної ради та відновлення межі земельної ділянки відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що під час розгляду справи ним (апелянтом) змінено позовні вимоги, згідно яких він просив визнати незаконним державний акт на право власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_3 Вважає, що суд залишив поза увагою його прохання про дослідження доказів на місці знаходження земельних ділянок.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач та його представник ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги, рішення суду просили скасувати.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_5 не погодився з доводами апеляційної скарги, рішення суду просив залишити без змін.

Відповідач Старобешівська селищна Рада Старобешівського району Донецької області в засідання апеляційного суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що підставі договору купівлі-продажу жилого будинку серія ВВО № 437351, який був посвідчений 28.10.2004 року приватним нотаріусом Старобешівського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_1 набув право власності на буд. АДРЕСА_1, але цим договором право позивача на земельну ділянку за адресою: смт. Старобешеве, вул. Перемоги, 62 Старобешівського району Донецької області не підтверджено.

Рішенням Старобешівської селищної ради Донецької області № 4/24-262 від 17.11.2006 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розміром 0,08 га. При передачі земельної ділянки у приватну власність Старобешівським районним відділом ДРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» була проведена кадастрова зйомка, згідно з якою розмір земельної ділянки для обслуговування буд. АДРЕСА_1 склав - 0,682 га.

На підставі договору дарування від 27.02.1998 року, укладеного між ОСОБА_7 та його сином ОСОБА_8, буд. АДРЕСА_2 належали ОСОБА_8, який згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 25.05.2005 року, передав їх у власність ОСОБА_3

Державний акт про право власності на земельну ділянку розміром 0,1431 га був виданий на підставі рішення Старобешівської селищної ради від 04.11.1997 року попередньому власнику цього будинку ОСОБА_7

Згідно ст. 126 ЗК України (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно ч. 2 ст.152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку на підставі державного акту на право приватної власності на землю, тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Старобешівської селищної ради Старобешівського району Донецької області від 04.11.1997 року про передачу у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки розміром 0,1431 га відсутні.

Такі висновки суду відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам по справі.

Колегія суддів також зазначає, що з огляду на те, що позивачем не надано суду доказів порушення з боку відповідачів його права користування земельною ділянкою, не підлягають і задоволенню вимоги позивача щодо відновлення межі земельної ділянки.

Тому доводи апеляційної скарги в цій частині відповідно до положень ч.2 ст.308 ЦПК України не є підставою для скасування рішення суду.

Таким чином, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом під час розгляду справи не розглянуто його змінені позовні вимоги, згідно яких він просив визнати незаконним державний акт на право власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_3 не заслуговують на увагу суду, оскільки в матеріалах справи така заява відсутня.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у рішенні, яке ґрунтується на нормах діючого законодавства та постановлене в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, а також, те, що апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 31 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді