АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
№ 33/796/858/2013 Постанова винесена суддею Трубніковим А.В.
Категорія: ст. 173 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., з участю ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Черкаси, громадянки України, студентки КНУ ім.Т.Г.Шевченка, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року
в с т а н о в и в:
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
Згідно з постановою, ОСОБА_3 14 травня 2013 року об 11 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Хрещатик, 4, перебуваючи у приміщенні інформаційної агенції «УНІАН», заважала проведенню прес-конференції народного депутата України ОСОБА_5, кинувши в його сторону гамівну сорочку, при цьому вигукуючи образливі висловлювання у його сторону, на прохання припинити протиправну поведінку не реагувала, чим порушила громадський порядок. Своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4, не погоджуючись із рішенням суду, просить його скасувати та закрити провадження в справі.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, захисник стверджує, що внаслідок неналежного дослідження і оцінки наявних у справі доказів, судом невірно кваліфіковано дії ОСОБА_3 за ст. 173 КУпАП та фактично накладено адміністративне стягнення, не з огляду на вчинення нею адміністративного правопорушення, а у зв'язку з висловленням особистої громадянської позиції.
Як вважає захисник, суд не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_3 про те, що вона, перебуваючи у приміщенні інформаційної агенції «УНІАН», під час проведення прес-конференції народного депутата України ОСОБА_5 підійшла до останнього і запропонувала йому приміряти гамівну сорочку, висловивши власний погляд, що вона йому до лиця, лише з урахуванням її особистого ставлення до політичної діяльності зазначеного представника влади, при цьому жодних образливих висловлювань в сторону ОСОБА_5 не допускала і будь-яких протиправних дій не вчиняла.
Водночас, суд не врахував, що право ОСОБА_3 на свободу вираження поглядів гарантовано як законодавством України, так і міжнародними договорами, які є частиною національного законодавства, а тому конкретні дії ОСОБА_3 в даному випадку не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Крім того, як стверджує захисник, пояснення ОСОБА_3 щодо фактичних обставин події, яка відбувалася 14 травня 2013 року, підтверджується як поясненнями свідків, так і заявою ОСОБА_5 та відеоматеріалом, який був переглянутий під час судового розгляду справи.
Крім того, захисник звертає увагу, що адміністративний матеріал, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації про свідків правопорушення, в той час як в матеріалах справи знаходяться письмові пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, до того ж деякі матеріал справи є нечитабельними, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом, але такі порушення залишилися поза увагою суду, що свідчить про недотримання вимог ст. 278 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4, котрі підтримали апеляційну скаргу захисника та просили постанову судді скасувати і закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставлення до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Однією з форм цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій манері. Для таких дій характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Водночас елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердженням шляхом ігнорування гідності інших людей.
Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суддя повно, всебічно та об'єктивно дослідив їх, заслухав пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3, перебуваючи у громадському місці, усвідомлюючи, що її дії мають протиправний характер та передбачаючи, що в результаті їх здійснення буде порушений громадський порядок і прагнучи цього, з мотивів задоволення індивідуальних потреб шляхом ігнорування гідності іншої людини, висловила образи в бік народного депутата ОСОБА_5 під час перебування 14 травня 2013 року на прес-конференції у приміщенні інформаційної агенції «УНІАН», тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Такі висновки суду ґрунтуються на даних, наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, котрі, зокрема, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 14 травня 2013 року, заяві ОСОБА_5 від 14 травня 2013 року, поясненнях очевидців подій, рапортах співробітників Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, не заслуговують на увагу, оскільки в цьому протоколі наявні всі необхідні для вирішенні справи відомості, а відсутність даних про свідків події не свідчить про його неналежність як доказу.
Між тим, письмові пояснення свідків, які знаходяться в матеріалах справи, повністю узгоджуються з даними відеозапису прес-конференції, а відтак є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП.
Крім того, відеозапис події, яка відбувалися за участю ОСОБА_3 14 травня 2013 року на прес-конференції у приміщенні інформаційної агенції «УНІАН», котрий був предметом дослідження місцевого суду, спростовує твердження захисника в апеляційній скарзі, що в такий спосіб ОСОБА_3 висловила лише своє особисте ставлення до політичної діяльності народного депутата України ОСОБА_5, тобто реалізувала право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів, гарантоване ст. 34 Конституції України.
Так, на відеозапису прес-конференції, яка відбувалася 14 травня 2013 року в приміщенні інформаційної агенції «УНІАН» за участю народного депутата ОСОБА_5 і не стосувалася саме його політичної діяльності, зафіксовані фактичні дії ОСОБА_3, котра, перервавши цю прес-конференцію, неодноразово наполегливо пропонувала в образливій формі приміряти ОСОБА_5 гамівну сорочку, а також кинула цю сорочку в бік останнього та в подальшому покинула прес-конференцію лише після неодноразово висловленого до неї прохання припинити свої дії.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_3 в громадському місці вчинила саме хуліганські дії, зокрема, такі, котрі зневажають честь і гідність іншої людини, а відтак доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не заслуговують на увагу.
З урахуванням викладеного, вважаю, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, суддя місцевого суду, у відповідності з вимогами ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення, належним чином перевірив доводи, що були висунуті ОСОБА_3 на спростування даних, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, винісши відповідну постанову, зміст якої відповідає ст. 283 КУпАП. Виходячи з характеру вчиненого правопорушення та даних про особу ОСОБА_3 суддя місцевого суду обґрунтовано визначив і вид та розмір адміністративного стягнення.
Таким чином, прихожу до висновку, що постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року, як законна та обґрунтована, повинна бути залишена без зміни, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 - без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн. - залишити без зміни, а подану захисником апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Павленко О.П.