УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2/123/438/2013 Головуючий суду першої інстанції:Тихопой О.О.
№ провадження: 22-ц/190/3445/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
"17" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Белинчук Т.Г.
Суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.
При секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП,
за апеляційною скаргою представника Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» - Левченко Т.Г. на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
27 серпня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ВАТ «СК «Астарта» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 7383,92 грн. та моральної шкоди у розмірі 3000 грн. спричиненої внаслідок ДТП.
Свої вимоги мотивує тим, що під час ДТП, яке сталося 04.11.2011 року, був пошкоджений належний йому автомобіль марки «ВАЗ 2103», державний номер НОМЕР_1 через винні дії ОСОБА_7, який керував автомобілем «Сітроєн», державний номер НОМЕР_2, та чия цивільна відповідальність була застрахована в ВАТ «Страхова компанія «Астарта».
Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 жовтня 2012 року позов задоволено частково.( а.с. 39).
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 листопада 2012 року, заяву представника ВАТ СК «Астарта» про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 23 жовтня 2012 року., справа призначена до розгляду у загальному порядку ( а.с. 59)
При новому розгляді рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «СК «Астарта» на користь ОСОБА_6 6873,92 грн. в рахунок страхового відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди і 510 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.( а.с. 119-120).
В апеляційній скарзі представник ВАТ «СК «Астарта» - Левченко Т.Г. ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову до ВАТ «СК «Астарта» відмовити, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що на момент випадку ДТП право власності на автомобіль «ВАЗ 2103» номерний знак НОМЕР_1, було зареєстровано на громадянина ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом о реєстрації транспортного засобу. Таким чином, внаслідок пошкодження вказаного автомобіля матеріальна та моральна шкода була спричинена його власнику, а саме ОСОБА_9 В той час, як ОСОБА_6 був представником ОСОБА_9 та діяв в його інтересах на підставі довіреності. Також вказує, що ОСОБА_6 не був власником пошкодженого автомобіля, то його права та інтереси не порушені і він не може виступати позивачем в цій справі. На підставі викладеного просить суд задовольнити її апеляційну скаргу.
Рішення суду в частині стягнення франшизи, моральної шкоди, судових витрат з ОСОБА_7 не оскаржено, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, керуючись принципом диспозитивністі, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами, не робіть висновків щодо неоскарженої частини.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності в задоволеної частині.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що в наслідок ДТП, яке мало місце 04.11.2011 року, о 09 годин 05 хвилин на пр. Кірова, 66 у м. Сімферополі за участю автомобіля «Сітроєн», державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_7 були спричинені ушкодження автомобілю «ВАЗ 2103», державний номер НОМЕР_1, якій знаходився під керуванням позивача ОСОБА_6
Постановою Київського райсуду м. Сімферополя від 05 грудня 2011 року встановлено, що ОСОБА_7 04.11.2011 року о 09 годин 05 хвилин на пр. Кирова, 66 у м. Сімферополі керуючи автомобілем «Сітроєн» державний номер НОМЕР_2, вибрав швидкість руху без урахування дорожньої обстановки та не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого допустив наїзд на автомобіль «ВАЗ 2103», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, що зупинився попереду у прямому попутному напрямку. У результаті дій ОСОБА_7 відбулося ушкодження обох транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_7 порушив вимоги п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху України. Вказаною постановою ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.( а.с.5).
Позивач ОСОБА_6 під час ДТП керував автомобілем марки «ВАЗ 2103», державний номер НОМЕР_1, на підставі довіреності, яка видана 27.06.2011 року ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_6 ( а.с. 35)
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_7 перед третіми особами була застрахована у ВАТ «Страхова компанія «Астарта» полісом №ВС/8122548 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль «Сітроєн» державний номер НОМЕР_2 (а.с.50).
Згідно з пунктом 1 ст. 22 Закону України № 1961-ІV від 1 липня 2004 року «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 6 Закону 1961-ІV страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 31-0015 від 31.01.2013 року ТОВ «УкравтоТЕХекспертиза» сума матеріальної шкоди, спричиненої власнику КТС «ВАЗ 2103», державний номер НОМЕР_1 у наслідок ДТП 04.11.2011 року складає 7383 грн. 92 коп. ( а.с.78-97).
Відповідно до вимог ст. 12 Закону 1961-ІV страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
У зв'язку з наведеним суд першої інстанції вірно визначив, що з відповідача ВАТ «Страхова компанія «Астарта» на користь позивача належить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 6873 грн. 92 коп. (7383 грн. 92 коп. - 510 грн. = 6873 грн. 92 коп.)
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не є власником пошкодженого автомобіля, а тому його права та інтереси не порушені, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до п.13 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» убачається, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1. Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
При розгляді справи у суді першої інстанції власник автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_9, не залучався до участі у справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості на стадії апеляційного розгляду залучати осіб, до розгляду у справі.
Як пояснив представник ВАТ «СК «Астарта» колегії суддів, власник автомобіля ОСОБА_9 до страхової компанії щодо виплати страхового відшкодування не звертався, також він не звертався і з позовом до суду.
Як встановлено судом позивач ОСОБА_6 на відповідній правовій підставі керував автомобілем ВАЗ2103, а саме на підставі довіреності від 27.06.2011 року ( а.с. 35), а тому відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються і на нього, та він має право вимагати відшкодування шкоди, завданої вказаному автомобілю.
Крім того вказаною довіреністю ОСОБА_9, уповноважив ОСОБА_6 у тому числі отримувати страхове відшкодування ( а.с. 35).
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду в частині стягнення з ВАТ «СК «Астарта» є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
В решті рішення не оскражується, тому колегія суддів не входить в обговорення його законності і обгрунтованості.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» - Левченко Т.Г. відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.