ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2602/5126/12

провадження № 2/753/2013/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"05" лютого 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Кириченко Н.О.

при секретарі Осколок А.В.

розглянувши у відкриоому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ " Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства " Райфайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з позовом до відповідачів, в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/3796/74/61279 від 26.09.2007 року в сумі 452992,70 грн.;

- в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу з прилюдних торгів;

- визначити початкову ціну реалізації квартири, не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна під час провдення виконавчих дій;

- у зв"язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки винести рішення про виселення мешканців, які проживають у спірній квартирі.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 26.09.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", назва якого змінена на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/3796/74/61279, відповідно до якого кредитор надає позичальнику споживчий кредит за програмою "Житло в кредит на вторинному ринку" у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 420312 грн. Кредит надається на 180 місяців з 26.09.2007 року по 26.09.2022 року, процентна ставка за користування кредитом складає 12,5% річних. Кредит надавався на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за його користування. Погашення кредиту повинно здійснюватися до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за отриманням кредиту.

Для забезпечення вимог кредитора до кредитного договору було укладено договір іпотеки між банком та ОСОБА_3, за умовами якого іпотекодавець зобов"язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 420312 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. Відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов"язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставлених майнових прав. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1. Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 617000 грн.

Додатково для забезпечення вимог кредитора 26.09.2007 року було укладено договір поруки між банком та ОСОБА_6, відповідно до якого поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі.

14.07.2011 року за заявою позивача було проведено реструктуризацію кредиту, що підтрведжується додатковою угодою до кредитного договору № 014/3796/74/61279 від 26.09.2007 року.

Позичальник з грудня 2010 року не виконує належним чином зобов"язання за договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах і у строки, передбачені договором. Загальна сума заборгованості станом на 08.05.2012 року скаладає 452992,70 грн., з яких заборгованість за кредитом - 398241,02 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 3186,47 грн., заборгованість по відсоткам - 30377,81 грн., пеня за прострочення погашення кредиту - 2136,45 грн., пеня за прострочення погашення відсотків - 22237,42 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на тому, щоб суму боргу за кредитним договором стягнули з поручителя, а також звернули стягнення на предмети іпотеки, який належить боржникові, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі в судовому засіданні визнали про існування у них заборгованості по сплаті кредиту, однак просили суд їх не виселяти, оскільки більша частина кредиту погашена.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26.09.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", назва якого змінена на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/3796/74/61279, відповідно до якого кредитор надає позичальнику споживчий кредит за програмою "Житло в кредит на вторинному ринку" у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 420312 грн. Кредит надається на 180 місяців з 26.09.2007 року по 26.09.2022 року, процентна ставка за користування кредитом складає 12,5% річних (а. с. 11 - 17).

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов"язується здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту, сплату процентів та комісій.

26.09.2007 року до кредитного договору було укладено договір іпотеки між банком та ОСОБА_3 (а. с. 23 - 27).

Предметом даного договору є нерухоме майно: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_3. Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя,що витікають з кредитного договору, укладеного між іпотекодрежателем та боржником. У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов"язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Згідно з п. 5.1 договору іпотеки, у разі порушення основного зобов"язання, умов кредитого договору або умов договору іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначаєтьтся стислий змість порушених зобов"язань, вимога про виконання порушеного зобов"язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель праві почати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також з метою забезпечення виконання умов кредитного договору 26.09.2007 року між банком та ОСОБА_6 укладено договір поруки (а. с. 30 - 32).

Пунктом 2.2 договору поруки передбачено, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов"язання перед банком відповідати по боргових зобов"язаннях боржника, що зазначені в п. 1.3 даного договоруя, які виникають з умов кредитного договору, вказаного в п. 1.2 даного договору, а саме: повернути кредит в розмірі визначеному в п. 1.3 даного договору, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зобов'язання згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. За правилами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Судом встановлено, що кредитор виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_3, щодо надання кредиту, а позичальник порушив порядок та строки виконання зобов'язань за кредитним договором у частині, що стосується щомісячного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

23.03.2011 року на адреси боржника та поручителя були направлені вимоги про дострокове виконання грошових зобов"язань за кредитним договором, які були отримані ними 01.04.2011 року (а. с. 35 -36, 37, 38 - 39, 40), однак залишені без задоволення.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що поручитель поручається перед кредитором боржника за конинання ним свого обов"язку.

Тому суд вважає цілком законними, обгрунтованими, та доведеними позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитом в сумі 398241,02 грн., в тому числі простроченої заборгованості - 3186,47 грн., та заборгованості за відсотками в сумі 30377,81 грн.

Щодо стягнення з поручителя пені за прострочення погашення кредиту та пені за прострочення погашення відсотків, суд вважає дані позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з того, що відповідно до ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік, тому з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягнення нарахована пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків лише за останній рік, тобто 17272,80 грн.

Щодо позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, то суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодерателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року передбачено, що задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Однак, як вбачається з п. 6.5 кредитного договору, у випадку порушення позичальником своїх зобов"язань за договором, в тому числі у випадку невиконання позичальником зобов"язань з дострокового погашення заборгованості відповідно до умов договору, кредитор має право без отримання додаткової письмової згоди позичальника за власним вибором звернути стягення на предмет іпотеки будь-яким способом, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу, або одержати відшкодування з майна позичальника, або звернутися до поручителів/майнових поручителів, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов відповідних договорів, що забезпечують зобов"язання позичальника за договором, тобто даним пунктом договору передбачена алтернатива кредитора щодо вибору способу виконання зобов"язання.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по кредитному договору з поручителя ОСОБА_4 судом задоволені, представник позивача не надав доказів того,що відповідачем ОСОБА_4 рішення суду не буде виконана, а кредитним договором передбачено, що кредитом може за власним вибором звернути стягнення на предмет іпотеки або звернутися до поручителів, тобто використати один вид виконання зобов"язань, а не два одночасно, тому звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягає, так як це буде фактично подвійним стягненням, у зв"язку з цим також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо виселення мешканців квартири.

Відповдіно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача ОСОБА_4 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підлягають стягненню судові витрати в сумі 3219 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, та на підставі ст. ст. 258, 526, 530, 553, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ " Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства " Райфайзен Банк Аваль" в рахунок заборгованості за кредитним договором - 445 891. 63 грн. з яких 398 241.02 грн - заборгованість за кредитом; 30 377.81 грн. заборгованість за відсотками; 17 272.80 грн; - пеня.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ " Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства " Райфайзен Банк Аваль" в рахунок відшкодування судових витрат 3 219 грн.

А всього стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ " Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства " Райфайзен Банк Аваль"- 449 110.63 грн.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя