ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2013 року Справа № 13б/5014/2050/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Панової І.Ю.,
суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013
у справі господарського суду№ 13б/5014/2050/2012 Луганської області
за заявоюПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
про банкрутство,
за участю представників сторін:
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Желєзнова Г.А. (дов. від 23.10.2012),
встановив:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.08.2012 за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції м. Луганськ порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.09.2012 (суддя Яресько Б.В.) провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 припинено. Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, скасовано арешт накладений на майно боржника.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2012 ухвалу господарського суду Луганської області від 17.09.2012 скасовано, справу направлено для розгляду до господарського суду Луганської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2013 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2012 скасовано, справу передано на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013 (колегія суддів у складі: Богатир К.В. - головуючий, Склярук О.І., Ушенко Л.В.) ухвалу господарського суду Луганської області від 17.09.2012 про припинення провадження у справі залишено без змін.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013 та ухвалу господарського суду Луганської області від 17.09.2012, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1, 6, 7, 8, 11, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 43 ГПК України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України; провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом УІ цього Закону.
Системний аналіз норм Закону про банкрутство свідчить, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 Закону про банкрутство.
Відповідно до приписів абз. 4 ст. 1 Закону суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
При визнанні боржника банкрутом (як за загальною процедурою, так і за процедурою з особливостями, встановленими ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство) в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.
Припиняючи провадження у справі, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Так, вимоги банку до боржника складають 3061434,40 грн., які обґрунтовані на підставі рішень господарського суду Луганської області від 10.03.2009 у справі № 19/10 (стягнуто 1 077 957,35грн.) та від 10.03.2009 р. у справі №19/9 (стягнуто 1983477,07грн.). Крім того, вимоги банку забезпечені заставою транспортного засобу на підставі договору застави від 28.09.2007р. - автобусу "Neoplan", реєстраційний номер НОМЕР_1, заставна вартість - 958812 грн.
За вказаними рішеннями було видано накази, які пред'явлені до виконання до Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції, яким 25.04.2012р. відкриті виконавчі провадження. В рамках виконавчого провадження була здійснена оцінка заставного майна, вартість цього автобусу склала 540 600 грн.
Як було встановлено, ФОП ОСОБА_5 має майно, яке вільне від обтяження, зокрема, вантажний фургон Volkswagen Caddy реєстраційний номер НОМЕР_2 та нерухоме майно, яке обтяжено заставою (квартира за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться в заставі за договором з ЗАТ "ОТП Банк"; квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться в заставі за договором з ВАТ КБ "Надра"), але на цей час не є реалізованим.
Проте, до заяви ініціюючого кредитора у підтвердження факту можливості незадоволення його вимог була надана лише постанови державної виконавчої служби про відкриття щодо боржника виконавчого провадження, за відсутності будь-яких доказів, що підтверджують стан здійснення виконавчого провадження щодо боржника на момент ініціювання справи про банкрутство (зокрема, довідка виконавчої служби про неможливість стягнення коштів або постанова про закінчення виконавчого провадження), а також відомостей про майновий стан боржника.
Крім того, ініціюючим кредитором не доведено, що його вимоги до боржника можуть бути задоволені лише шляхом застосування процедури банкрутства, та те, що кредитор вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх вимог поза межами процедури банкрутства.
Отже, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшли правильного висновку про недоведеність наявності правових підстав для визнання боржника банкрутом у зв'язку з відсутністю належних доказів неоплатності боржника та, відповідно, необхідність припинення провадження у даній справі про банкрутство на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у даній справі.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013 у справі № 13б/5014/2050/2012 залишити без змін.
Головуючий Панова І.Ю.
Судді Білошкап О.В.
Хандурін М.І.