ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" червня 2013 р. м. Київ К/9991/67981/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Мороза В.Ф.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року у справі за позовом Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання недійсним рішення ,-
в с т а н о в и л а:
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне від 24.11.2011р. №1714 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.11.2011р. Управлінням було складно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №1714, яким до Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі застосовано штраф у сумі 283,52грн. та нараховано пеню у сумі 28,35грн.
Порядок обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування врегульовано Законом №2464-VІ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з п.8 ст.9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Пунктом 10 статті 9 Закону №2464-VІ передбачено, що днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.
Відповідно до п.11 ст.9 Закону №2464-VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
В силу вимог ч.ч.13,14 ст.25 Закону №2464-VІ нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 Інструкції №21-5 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що оскаржуване рішення складено на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VІ, штрафні санкції застосовано та пеню нараховано за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20.09.2011р. по 30.09.2011р., сума боргу становить 2835,17грн.
Тобто, дата виникнення боргу позивача - 20.09.2011р., дата погашення боргу - 30.09.2011р.
Підставою для винесення зазначеного рішення Управління було те, що позивачем помилково перераховано кошти єдиного внеску на неналежний рахунок, що підтверджується листом Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі від 29.09.2011р. №189/11.
Вказаним листом від 29.09.2011р. №189/11 позивач просить відповідача зарахувати на рахунок 37197068001717 кошти в сумі 2950,85грн., які були помилково перераховані на рахунок 37191086001717 платіжним дорученням від 12.09.2011р. №41.
На виконання вимог ст.9 Закону №2464-VІ та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-1, за наслідком розгляду заяви позивача від 29.09.2011р. №189/11, відповідачем складено висновок від 30.09.2011р. №430 про задоволення заяви Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та перерахування коштів у сумі 2950,85грн. на відповідний рахунок.
Згідно з платіжним дорученням від 12.09.2011р. №41 Рівненський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі здійснив перерахування УПФУ в м.Рівне єдиного внеску в сумі 2950,85грн., нарахованого на фонд оплати праці та інші виплати із зарплати за 1-шу половину вересня 2011 року і премії 2011 року. Відповідно до відмітки Управління Державного казначейства у м. Рівне на вказаному платіжному дорученні платіж проведено 15.09.2011р.
Зважаючи на те, що для позивача в силу вимог п.8 ст.9 Закону №2464-VІ базовим звітним періодом є календарний місяць, то у даному випадку вересень - це базовий звітний період, за який нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а 20 число місяця, що настає за базовим звітним періодом, - це 20 жовтня 2011 року. Тобто, позивач зобов'язаний був перерахувати відповідачу єдиний внесок за вересень 2011 року (у тому числі і зазначені у платіжному дорученні від 12.09.2011р. №41 кошти в сумі 2950,85грн) до 20.10.2011р. Відтак, станом на 30.09.2011р. мала місце переплата позивачем єдиного внеску.
Крім того, у вищезазначеному висновку від 30.09.2011р. №430 зазначено про те, що станом на 30.09.2011р. по картці особового рахунку Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі є переплата у сумі 2950,85грн.
На підставі вказаного висновку Управлінням 30.09.2011р. було здійснено зарахування сплачених позивачем згідно з платіжним дорученням від 12.09.2011р. №41 коштів на відповідний рахунок.
Таким чином, сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2950,85грн. була здійснена 15.09.2011р., а перерахування коштів на відповідний рахунок - 30.09.2011р.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності посилань Управління на несвоєчасну сплату позивачем сум єдиного внеску та відсутності підстав для застосування до останнього штрафних санкцій і нарахування пені.
Доводи касаційної скарги зазначеного висновку судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.