ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

21.10.2008

Справа №2-8/3665-2007

За позовом – ДП „Лівадія”, смт Лівадія, м. Ялта

До відповідачів –1.          ПП „АБМ”, м. Ялта

2.          Ялтинської міської ради, м. Ялта

Про визнання недійсним договору та рішення

Суддя Чумаченко С.А.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Ващишен С.В. по дов. від 03.04.07р.

Від відповідачів -

1.          Лазарєв С.О. по дов. від 12.02.08р.

2.          Матвийц О.П. по дов.

Сутність спору:  ДП „Лівадія” звернулися до відповідачів, просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянці площею 0,375га від 28.04.05р., яка розташована за адресою м. Ялта, на перетині вулиць Большевистской, Южнобережне шосе і вулиць Кірова укладений між Ялтинською міською радою і ПП „АБМ”.

Представник позивача представив суду доповнення до позовних вимог, просить суд визнати недійсним рішення Ялтинської міської ради від 11 січня 2005 року №243 «Про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ПП „АБМ” земельної ділянки для будівництва та обслуговування мотелю з земель що знаходяться в ведені Ялтинської міської ради».

Представник відповідача ПП „АБМ” представив суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник Ялтинської міської ради представив суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Справа слуханням відкладалася у порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Ялтинською міською радою 26-ї сесії 4-го скликання №243  11.01.05р.  прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ПП «АБМ» земельної ділянки для будівництва та обслуговування мотелю з земель, що знаходяться в ведені Ялтинської міської ради».

На підставі рішення Ялтинської міської ради від 11.01.05р. №243 між Ялтинською міською радою та ПП «АБМ» укладений договір оренди земельної ділянки від 28.04.05р.

Позивач мотивує свою позовну заяву, тим що при прийнятті оспорюваного рішення та при укладенні договору оренди, не прийнято  до уваги що вказана земельна ділянка знаходиться у власності ДП «Лівадія».

Представник відповідача, ПП «АБМ», представив   суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що державний акт на право постійного користування землею, який виданий с\з «Лівадія», не зареєстрований у Ялтинському відділу «Центр державного земельного кадастру при Держкомземе України».

Представник Ялтинської міської ради представив суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, у зв’язку з тим, що в порушення ст.125 Земельного кодексу України, державний акт на право постійного користування землею, який виданий с\з «Лівадія», не зареєстрований у Ялтинському відділу «Центр державного земельного кадастру при Держкомземе України».

Суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню за наступними підставами.

По перше, відповідно до ст.3 Кодексу Адміністративного судочинства України, справа    адміністративної  юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осію із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ((нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з між   суб'єктами  владних  повноважень  з  приводу реалізації їхньої компетенції у сфері  управління,  у  тому  числі делегованих  повноважень,  а також спори,  які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів спори  за  зверненням  суб'єкта  владних   повноважень   у випадках, встановлених законом; спори  щодо правовідносин,  пов'язаних з виборчим процесом  чи процесом референдуму.

Згідно до п.2 ст.4 КАС України юрисдикція   адміністративних  судів  поширюється  на  всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Справою адміністративної   юрисдикції   може   бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один  суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів,  а ці  суб'єкти  відповідно  зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку,  якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює  вказані  владні  управлінські функції щодо іншого суб'єкта,  який є учасником спору,  такий спір не має встановлених нормами  КАС України ознак  справи адміністративної    юрисдикції,    і,   відповідно,   не   повинен вирішуватись адміністративним судом.

Так, відповідачем у даній позовній заяві дійсно зазначений суб’єкт владних повноважень, але даний спір не має публічно-правового характеру, оскільки предметом спору у даній справі є відновлення порушеного права позивача.   

Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

11.01.05р. Ялтинською міською радою 26-ї сесії 4-го скликання за №243  прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ПП «АБМ» земельної ділянки для будівництва та обслуговування мотелю з земель, що знаходяться в ведені Ялтинської міської ради».

Відповідно до п.1 рішення від 11.01.05р. вирішено затвердити проект землеустрою по відводу земельної ділянки ПП «АБМ» для будівництва та обслуговування мотелю за адресою м. Ялта, на перетині вул. Большевистской, Южнобережне шосе і вулиць Кірова (на південному схилі балки).

Пунктом 2 рішення від 11.01.05р. вирішено передати ПП «АБМ» в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 0111900000:01:016:0035) площею 0,3750га, з земель що знаходиться в ведені Ялтинської міської ради, не передані у власність та не надані в користування у мережах населених пунктів, у тому числі угіддя – 0,3750га – чагарники, для будівництва та обслуговування мотелю за адресою  м. Ялта, на перетині вул. Большевистской, Южнобережне шосе і вулиць Кірова (на південному схилі балки).

На підставі рішення Ялтинської міської ради від 11.01.05р. №243 між Ялтинською міською радою та ПП «АБМ» укладений договір оренди земельної ділянки від 28.04.05р.

Договір оренди земельної ділянки від 28.04.05р., зареєстрований в КРФ ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України, про що зроблена запись в реєстрі земель 07 листопада 2005 року за №040502100125.  

Відповідно до п.1.1 Договору від 28.04.05р. Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку «землі інший комерційної діяльності» код – 1.11.6, розташований за адресою м. Ялта, на перетині вул. Большевистской, Южнобережне шосе і вулиць Кірова (на південному схилі балки) (кадастровий номер 0111900000:01:016:0035).

Згідно до п.2.1 договору в оренду надається в оренду земельна ділянка загальною площею 0,375га у тому числі угіддя – 0,3750га – чагарники.

Пунктом 3. Договір передбачено, що договір укладений строком на 49 років.  

Позивач мотивує свою позовну заяву, тим що при прийнятті оспорюваного рішення, не прийнято  до уваги що вказана земельна ділянка знаходиться у власності ДП «Лівадія», про що виданий Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КМ №002302.

Відповідно до ст.25 Земельного кодексу України право   власності  та  право  постійного  користування  на земельну  ділянку  виникає  після  одержання  її   власником   або користувачем  документа,  що  посвідчує  право  власності чи право постійного користування  земельною  ділянкою,  та  його  державної реєстрації.

Наказом Державного комітету по земельних ресурсах N 43 від 04.05.99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, затверджена Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі.

Відповідно до п.3.2 Інструкції державна  реєстрація державних актів на право власності на  земельну  ділянку,  на право постійного користування земельною ділянкою,   договорів   оренди   землі  здійснюється  структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Згідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій  державній реєстрації підлягають речові права

на нерухоме майно,  що знаходиться на території України,  фізичних та юридичних осіб,  держави,  територіальних громад,  іноземців та осіб  без  громадянства,  іноземних  юридичних  осіб,  міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право постійного користування земельною ділянкою.

Як встановлено судом, Державний акт  на право постійного користування землею ІІ-КМ №002302, виданий ДП «Лівадія» на підставі рішення Ялтинської міської ради від 09.12.99р. №39, в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею не зареєстрований.

Відповідно до ч. 2 Роз’яснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного  законодавства  та/або  визначеній  законом компетенції  органу,  який видав цей акт. Обов'язковою  умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта  прав та охоронюваних   законом   інтересів підприємства   чи   організації  -  позивача  у  справі. Якщо  за результатами   розгляду   справи   факту   такого   порушення   не встановлено,  у  господарського  суду  немає  правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відноситься розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності; рішення інших питань у сфері земельних відносин відповідно до закону.

Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із земель запасу під забудову проводиться за проектами відводу в порядку, встановленому статтями 118,123, 124 Земельного кодексу України.

Також відповідно до ч.6 ст.123 Земельного кодексу України проект   відведення   земельної  ділянки  погоджується  із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним  органами, органами  архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку  державної землевпорядної   експертизи   по   об'єктах,  які  їй  підлягають, подається до відповідної державної  адміністрації  або  сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах  своїх  повноважень,  визначених  цим  Кодексом,   приймають рішення про надання земельної ділянки.

Таким чином, Ялтинська міська рада, при прийнятті рішення від 11 січня 2005 року 26-сесії 4-го скликання №243 «Про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ПП «АБМ» земельної ділянки для будівництва та обслуговування мотелю з земель, що знаходяться в ведені Ялтинської міської ради», діяла в межах своїх повноважень та керувалася нормами Земельного кодексу України.

Тобто, позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Ялтинської міської ради від 11 січня 2005 року №243 не підлягають задоволенню.

Як вище встановлено судом Ялтинська міська рада при прийнятті рішення від 11 січня 2005 року 26-сесії 4-го скликання №243, на підставі якого 28.04.05р. був укладений договір між Ялтинською міською радою та ПП «АБМ» про оренди земельної ділянки, діяла в межах своїх повноважень та керувалася нормами Земельного кодексу України.

Договір оренди земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, укладався між Ялтинською міською радою та ПП «АБМ»  на підставі рішення Ялтинської міської ради від 11 січня 2005 року 26-сесії 4-го скликання №243.

Як встановлено раніше, позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Ялтинської міської ради від 11 січня 2005 року №243 не підлягають задоволенню, отже, суд вважає що позовні вимоги ДП «Лівадія», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянці площею 0,375га від 28.04.05р., не підлягають задоволенню.

Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та
ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов’язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача, в іншу чергу відповідач надав докази якими підтвердив обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Позивачем не представлено суду доказів права користування земельною ділянкою, отже його право, як користувача, може бути порушено тільки після належного оформлення прав на спірну земельну ділянку.

В судовому засіданні 21.10.2008 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підписано 24.10.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРIШИВ:

В задоволені позовних вимог відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.