донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.10.2008 р.                                                                          справа №17/82

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В :

Статутне територіально-галузеве об’єднання «Південна залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень м.Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області про стягнення 11340грн.00коп. штрафу за неправильно зазначення у залізничних накладних №№ 50001646, 50001647 коду вантажоодержувача.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, та надав до позовної заяви копії залізничних накладних №№ 50001646, 50001647, копію акту загальної форми ГУ-23 №5456 від 25.12.2007р., копію телеграми №1149 від 25.12.2007р., копію претензії № 07-11/456 від 09.04.2008р., копію відповіді на претензію № 09-23/08-12 від 08.05.2008р.  

Господарський суд Донецької області рішенням від 27.08.2008р. позовні вимоги задовольнив повністю, визнавши вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення у накладній коду одержувача вантажу доведеними матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. у справі № 17/82 скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити позивачеві у задоволенні його вимог.

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд не в повній мірі дослідив істотні обставини справи, а саме: не дослідив чи являється Південна залізниця стороною за договором перевезення, і належним позивачем за вимогою про стягнення штрафу за неналежне виконання договору перевезення. На думку заявника скарги належним позивачем за даною вимогою являється ДП «Донецька залізниця», оскільки саме з цим підприємством у відповідача укладений договір перевезення.

Статутне територіально-галузеве об’єднання «Південна залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень м.Харків вважає рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. у справі №17/82 законним, обґрунтованим, винесеним у відповідності до норм чинного законодавства, та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та                   ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Дане клопотання судовою колегією задоволено.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно пункту 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, (затв. наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28.09.2004р. № 856, зареєстров. в Міністерстві юстиції України 15.10.2004р. за № 1316/9915), порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, у яких у графі «Найменування вантажу»вказується «Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)».

В п. 1.6 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. № 04-5/225 наведено про те, що порожні власні вагони мають статус «вантажу», які залізниця зобов’язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Згідно ст.6 Статуту залізниць України, накладна –основний перевізний документ встановленою форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Відкрите акціонерне товариство «МК «Азовсталь»22.12.2007р. за залізничною накладною № 50001646 одержувачу ДП «Укрспецвагон»на станцію призначення Лозова Південної залізниці зі станції Сартана Донецької залізниці відправило порожні вагони №№ 58872607, 58866211, 59579243, 59842096, 58864786 власності ТОВ «Металургтранс»до ремонту і за накладною № 50001647 –вагони №№ 59568808, 59810994.

Відправником в накладних №№ 50001646, 50001647 вказаний код одержувача вантажу - 3667.

Станцією призначення Лозова Південної залізниці було виявлено, що в залізничних накладних №№ 50001646, 50001647 неправильно зазначений код одержувача вантажу 3667, тоді як правильний код одержувача вантажу –7836, за даним фактом станцією Лозова Південної залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 5456 від 25.12.2007р.

Із оперативного повідомлення станції Лозова  від 25.12.2007р. № 1149 (а.с.14), та реєстраційної карти клієнта від 14.01.2008р. (а.с.15) вбачається, що правильний код одержувача вантажу –“7836”.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлений перелік документів –доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000р. за N863/5084) встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів, як «Відправник» - зазначається точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи –відправника вантажу та його цифровий код; «Його поштова адреса»- зазначається поштова адреса відправника із назвою міста або населеного пункту, району, вулиці та номера будинку. «Одержувач»і «його поштова адреса»заповнюються у порядку, передбаченому для графи «Відправник».

Акт загальної форми ГУ-23 №5456 від 25.12.2007р., який засвідчив неправильність зазначення коду вантажоодержувача у залізничних накладних №№ 50001646, 50001647, згідно ст.129 Статуту залізниць України є відповідним документом, що може бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, є таким, що складений у відповідності до вимог, пред’явлених до його складання Правилами складання актів, тому даний акт є певним засобом доказування.

Пунктом 7.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що розрахунки за перевезення вантажів, користування вагонами, додаткові послуги та штрафи здійснюються відповідно до Статуту залізниць України, СМГС, Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 15.03.99 за N 165/3458 (із змінами), та Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за N 864/5085 (із змінами).

Згідно ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній. Відповідно накладної код вантажоодержувача визначений відправником, про що зазначено в ній та засвідчено підписом відправника.

Згідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначений у накладній код одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно  із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п’ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Дослідивши матеріали та обставини справи колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній коду одержувача вантажу підтверджений матеріалами справи, що правильно встановлено господарським судом.

Колегія суддів погоджується із господарським судом у відношенні того, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доводи заявника скарги про те, що господарським судом необґрунтовано визнано позивачем у даному спорі про стягнення штрафу - СТГО «Південна залізниця», оскільки договір перевезення укладено відповідачем з ДП «Донецька залізниця», не приймаються судовою колегією до уваги, так як Статутом залізниць України не визначено коло осіб, які можуть подавати позов про стягнення штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

На підставі наведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. у справі № 17/82 підлягає залишенню без змін, підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги за викладеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. у справі № 17/82 залишити без змін.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          Г.І.  Діброва

          О.В.  Стойка

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС