Справа № 413/3579/13-ц
Провадження № 6/413/106/13
У Х В А Л А
13 червня 2013 року
Краснолуцький міський суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Бєляєвої Л.О., при секретарі Дворових Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красний Луч Луганської області подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Рощак Світлани Степанівни про вжиття заходів для забезпечення рішення суду шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -
В С Т А Н О В И В :
Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Рощак Світлана Степанівна звернулася до Краснолуцького міського суду Луганської області з поданням про вжиття заходів для забезпечення рішення суду шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, в обґрунтування якого вона довела про те, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області знаходиться виконавчий лист по цивільній справі Луганського окружного адміністративного суду за № 2а/1270/6642/2012 від 27.11.2012 року за позовом ДПІ в м. Красний Луч до ФОП ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 16502,73 грн. Стягувач вимагає обмежити у праві виїзду ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Станом на 01.05.2013 року заборгованість за судовим рішенням не погашена. Для забезпечення повного та своєчасного виконання рішення суду, виникла необхідність обмежити в праві виїзду ОСОБА_2 Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" . Положеннями ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України. П. 8 ст. 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів. Крім інших покладених на органи Державної прикордонної служби України завдань, вони також мають право, зокрема, з'ясовувати підстави в'їзду в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів на право його перетинання, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України (п. 4 ст. 20 Закону "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" ) . Отже, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) , що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження ". Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" ) . Ст. 217 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Згідно ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Згідно ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" , ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" , ст. ст. 277, 377-1 ЦПК України, головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Рощак С.С. просив суд: - вжити заходів для забезпечення повного та своєчасного виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду за № 2а/1270/6642/2012 від 27.11.2012 року шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; - виконання відповідного обмеження покласти на органи Державної прикордонної служби України.
В судове засідання представник відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області не з*явився, але надав суду заяву з проханням розглянути справу за відсутністю представника. На вимогах наполягає.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з*явилася з невідомих суду обставин, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
Представник заінтересованої особи - Державної податкової інспекції в судове засідання не з*явився з невідомих суду обставин, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Із змісту ч. 1 ст. 270 ЦК України вбачається, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 292 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу.
Із змісту п. 24-1 ч. 1 ст. 293 ЦПК України вбачається, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Із змісту п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Із змісту п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" вбачається, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Із змісту ч. 1 ст. 14 Закону України "Про прикордонний контроль" вбачається, що громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" , відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про прикордонний контроль" особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.
Із змісту п. 8 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" вбачається, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів.
Із змісту п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" вбачається, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право: - шляхом опитування осіб з'ясовувати підстави перетинання державного кордону України, не пропускати через державний кордон України осіб, яким за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів тимчасово обмежено право виїзду з України; - створювати і використовувати інформаційні системи, у тому числі банки даних щодо осіб, яким згідно із законодавством тимчасово обмежується право виїзду з України.
Із змісту п 22 абз. 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" № 231 від 31.03.1995 року вбачається, що громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта/проїзного документа у разі, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу іншого органу (посадової особи),- до виконання зобов'язань.
Щодо обмеження права виїзду на стадії виконавчого провадження, то це положення деталізується у Листі Міністерства юстиції України від 06.06.2008 N 25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів». Зокрема зазначається, що таке обмеження можливе на підставі судового рішення за поданням державного виконавця. Засвідчена копія ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляється державним виконавцем до Адміністрації Державної прикордонної служби України, про виконання якої остання повідомляє листом відповідний орган державної виконавчої служби.
В п. 18 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» викладено що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням також на підставі порядку здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядку оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядку розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України „Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" .
Правові підстави для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон визначені статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" ( 3857-12 ), якими, зокрема, є дія неврегульованих аліментних, договірних чи інших невиконаних зобов'язань; порушення проти громадянина України кримінальної справи; подання щодо громадянина України цивільного позову до суду. При цьому органам Державної прикордонної служби України на підставі пункту 4 статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" ( 661-15 ) надано право не пропускати через державний кордон України осіб, яким тимчасово обмежено право виїзду з України за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів. Таким чином, тимчасове обмеження громадян України у праві виїзду за кордон у разі невиконання ними зобов'язань за рішенням суду здійснюється за рішенням суду або постановою прокурора, прийнятою на підставі статті 98-1 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ).При цьому згідно зі статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) примусове виконання рішень в Україні, зокрема судових рішень, покладається на Державну виконавчу службу України. Листом Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 N 25-32/463, N 25-5347 і листом Міністерства юстиції України від 06.06.2008 N 25-32/507 визначено порядок взаємодії органів Державної виконавчої служби України та Державної прикордонної служби України щодо виконання судових рішень про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України, а також надано роз'яснення з даного питання. Так, державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка не пізніше наступного дня після надходження зазначеної ухвали суду приймає її до виконання, про що повідомляє листом відповідний орган державної виконавчої служби. У разі виконання боржником відповідних зобов'язань та у зв'язку із закінченням виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.
Отже, оскільки ОСОБА_2 невиконані зобов'язання, покладені на неї судовим рішенням Луганського окружного адміністративного суду за № 2а/1270/6642/2012 від 27.11.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДПІ м. Красний Луч Луганської області суму податкового боргу в розмірі 16502,73 грн., яке набуло чинності 16.12.2012 року, відтак суд дійшов обґрунтованого висновку про доцільність, можливість та необхідність задоволення подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Рощак С.С. про вжиття заходів для забезпечення рішення суду шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33 Конституції України; ст. ст. 270, 313 ЦК України; ст. ст. 292, 293, 377-1 ЦПК України; ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (із змінами і доповненнями) ; ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" № 3857-XII від 21.01.1994 року (із змінами і доповненнями) ; ст. 14 Закону України "Про прикордонний контроль" № 1710-VI від 05.11.2009 року (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 2753-VI від 02.12.2010 року) ; ст. ст. 19, 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" № 661-IV від 03.04.2003 року (із змінами і доповненнями) ; п. 2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" № 261/2008 від 24.03.2008 року; п. п. 10, 22 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" № 231 від 31.03.1995 року (із змінами і доповненнями), суд
У Х В А Л И В :
Подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області Рощак Світлани Степанівни про вжиття заходів для забезпечення рішення суду шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити.
Тимчасово обмежити боржника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Антрацит, Луганської області, у праві виїзду за межі України до погашення податкового боргу, покладеного на неї судовим рішенням Луганського окружного адміністративного суду № 2а/1270/6642/2012 від 27.11.20112 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Державної податкової інспекції м. Красний Луч Луганської області заборгованості по податковому боргу в сумі 16502,73 грн., яке набуло чинності 16.11.2012 року.
Копію ухвали направити до Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може бути оскаржено. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Луганської області через суд першої інстанції - Краснолуцький міський суд Луганської області, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий: