ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
14 червня 2013 року № 813/3831/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Журомської М.В.,
секретар судового засідання Козак Н.Є.,
за участю представника прокуратури Бойко Н.І., представників відповідача
Шумелди Р.Р., Могінської Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом прокурора Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Городоцької державної адміністрації Львівської області, Відділу Держземагенства у Городоцькому районі Львівської області до Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про визнання нечинним рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
11 травня 2011 року прокурор Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Городоцької державної адміністрації Львівської області, Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області звернувся до Городоцького районного суду Львівської області з позовом до Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про визнання нечинним рішення 14 сесії 2 скликання Суховільської сільської ради від 30.09.1997 року про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_4.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 11 квітня 2013 року справу в порядку статті 22 КАС України передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 20 травня 2013 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Журомською М.В.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачене статтею 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З долучених до позовної заяви матеріалів та пояснень представника прокуратури в судовому засіданні встановлено, що Прокурор Городоцького району Львівської області звернувся з позовом про визнання нечинним рішення 14 сесії 2 скликання Суховільської сільської ради від 30.09.1997 року про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_4 з підстав виявлення в ході перевірки, проведеної за зверненням Суховільської сільської ради, порушень вимог чинного законодавства при ухваленні вказаного рішення.
Одночасно у позовній заяві прокурор просить поновити строк звернення до суду. В обґрунтування підстав поновлення строку звернення до суду прокурор Городоцького району Львівської області зазначає, що прокуратурі Городоцького району Львівської області про вказані порушення стало відомо в ході розгляду звернення Суховільської сільської ради, що поступило на адресу прокуратури 23.03.2011 року, тому прокуратура була позбавлена можливості подати позовну заяву у встановлений строк.
Враховуючи встановлені під час прокурорської перевірки порушення, прокурор звернувся з вищезазначеним позовом до суду.
Суд зазначає, що покладення на прокуратуру представництва інтересів громадян або держави в суді передбачено пунктом 2 статті 121 Конституції України.
Відповідно до частини 2 статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Згідно зі статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Формами такого представництва є звернення до суду з позовами (заявами, поданнями); вступ у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювання перегляду судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; участь у розгляді справ.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючі визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв'язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Адміністративний позов, відповідно до частини 1 статті 99 КАС України, може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Абзацом 2 частини 2 вказаної статті (частина 2 статті 99 доповнена абзацом другим згідно із Законом № 4054-VI від 17.11.2011 р.) визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Процесуальні строки встановлені законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення відносини стають стабільними.
Як встановлено з матеріалів справи та пояснень представника прокуратури в судовому засіданні, листом від 10.03.2011 р. № 79 (аркуш справи 28), голова Суховільської сільської ради повідомив прокурора Львівської області та прокурора Городоцького району Львівської області про необхідність проведення перевірки законності рішень 27 сесії 5 скликання Суховільської сільської ради від 28.08.2009 року № 1021, № 1027, № 1028, № 1029, № 1030, № 1031.
На підставі вказаного листа прокуратурою здійснено перевірку саме перелічених у листі рішень 27 сесії 5 скликання Суховільської сільської ради від 28.08.2009 року. Проте 11.05.2011 року прокурор Городоцького району Львівської області звернувся до Городоцького районного суду Львівської області з позовом до Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області про визнання нечинним рішення 14 сесії 2 скликання Суховільської сільської ради від 30.09.1997 року про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_4.
Тобто прокурор просить визнати нечинним рішення більш ніж через тринадцять років після винесення такого рішення. Окрім того, у листі Суховільської сільської ради жодним чином не згадується спірне рішення, тому судом не беруться до уваги посилання прокурора як на підставу для поновлення строку звернення до суду проведення прокурорської перевірки на підставі листа від 10.03.2011 р. № 79. Жодних інших причин пропуску строку звернення до суду прокуратурою не наведено.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, тому прокурор не має привілеїв перед іншими учасниками адміністративного процесу щодо недотримання строків звернення до суду. Таким чином право представляти інтереси державного органу в прокурора не виникає по факту та від дати виявлення ним спірного рішення.
Суд вказує, що надання прокурору статтями 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та 60 КАС України права на представництво інтересів особи в суді не ставить прокурора у привілейоване, порівняно з іншими учасниками судового процесу, становище щодо участі у розгляді справи в суді, включаючи застосування строку, в межах якого можлива реалізація права на представництво інтересів особи в суді шляхом звернення з позовом.
Крім того, виходячи із завдання, покладеного на прокуратуру статтею 19 Закону України «Про прокуратуру», щодо систематичного здійснення прокуратурою нагляду за додержанням і застосуванням законів, не обумовленого будь-якими обставинами, у прокурора Городоцького району Львівської області не було об'єктивних перешкод для здійснення відповідного контролю за дотриманням вимог чинного законодавства України під час проведення суб'єктами господарювання своєї діяльності та своєчасного звернення до суду з позовом.
Викладені висновки суду також узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в Ухвалі від 01 серпня 2012 року у справі № К/9991/62196/11.
Згідно з імперативною нормою частини 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява відповідно до частини 2 статті 100 КАС України може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З урахуванням наведених вище обставин, та того, що відсутні будь-які докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву прокурора Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Городоцької державної адміністрації Львівської області, Відділу Держземагенства у Городоцькому районі Львівської області до Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про визнання нечинним рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 19 червня 2013 року.
Суддя Журомська М.В.