Головуючий суду 1 інстанції - Маркова Т.Г.

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 2-1961/12

Провадження № 22ц/782/2116/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Фарятьєва С.О.

суддів - Іванової І.П., Украінцевої Л.Д.

секретаря - Аліханян Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 березня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину щодо заяви про скасування заповіту та про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому вказував, що 5 серпня 2002 року ОСОБА_5 склала посвідчений секретарем Медвежанської сільради народних депутатів Свердловського району Луганської області, заповіт, яким заповіла йому ? частину житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла і після її смерті він прийняв спадщину, але свідоцтво про право на спадщину за заповітом він не отримав, оскільки після спливу строку на прийняття спадщини дізнався, що є інший заповіт, вчинений від імені спадкодавця 6 грудня 2008 року на ім`я відповідача, згідно якого вона все належне їй майно заповіла останньому. Також після смерті спадкодавця він дізнався про наявність заяви про скасування заповіту на його (позивача) ім`я.

Проте заява про скасування заповіту на його ім`я є недійсною, оскільки її посвідчення і складання не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат», бо викликає обґрунтовані сумніви, щодо наявності на належності підпису спадкодавця. Тому немає підстав вважати, що заява про скасування заповіту має ознаки належного нотаріального посвідчення, в зв`язку з чим до цього нікчемного правочину мають бути застосовані наслідки нікчемного правочину. Крім того, складений заповідачем заповіт від 6 грудня 2008 року є недійсним і з тих підстав, що її волевиявлення не було вільним та не відповідало її внутрішній волі внаслідок помилки, оскільки вона мала хворобливий стан здоров`я, страждала склеротичними захворюваннями, що могло суттєво вплинути на помилкове сприяння істотних обставин спірного заповіту.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд застосувати наслідки недійсності нікчемної заяви від 18 травня 2005 року про скасування заповіту від 5 серпня 2002 року і визнати недійсним заповіт від 6 грудня 2008 року, складений ОСОБА_5 на ім`я відповідача.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 22 березня 2013 року постановлено у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити за необгрунтованістю.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку його незаконністю та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Вислухавши доповідача, пояснення позивача, його представника та представника відповідача, які з`явились до апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності із вимогами ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, вимогами ст.ст.213,214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

Чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інше.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано було і всі докази надані сторонами були досліджені і оцінені в їх сукупності відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Положеннями ст.1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. А відповідно до вимог ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт та скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожен новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 та 231 цього Кодексу. Скасування заповіту та внесення до нього змін проводяться у порядку, передбаченому для посвідчення заповіту.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно. Ще за життя - 5 серпня 2002 року вона склала, посвідчений секретарем Медвежанської сільської ради народних депутатів Свердловського району Луганської області, заповіт, яким заповідала позивачу ? частину житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1, а 18 травня 2005 року, згідно її письмової заяви спрямованої вищевказаній сільській раді, зазначений заповіт було нею скасовано.

6 грудня 2008 року ОСОБА_5 склала, посвідчений приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6, новий заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_4, тобто відповідачу по справі.

Не погодившись з останнім заповітом, позивач вважав, що при його складанні волевиявлення ОСОБА_5 не було вільним та не відповідало її волі, оскільки вона мала хворобливий стан здоров`я і страждала склеротичними захворюваннями, що могло суттєво вплинути на помилкове сприяння істотних обставин спірного заповіту.

Проте позивачем не було доведено факту та не надано доказів того, що при складенні заповіту на користь відповідача волевиявлення ОСОБА_5 не було вільним та не відповідало її волі, а також що вона страждала склеротичними захворюваннями та знаходилась у такому психічному стані, який давав би підставу припустити, що вона не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними, що могло суттєво вплинути на помилкове сприяння істотних обставин відносно спірного заповіту.

Крім того, відносно вимог позивача, про визнання заповіту недійсним з цих підстав, 18 квітня 2012 року апеляційним судом Луганської області було прийнято судове рішення, яким у його позові до відповідача було відмовлено за необґрунтованістю.

Тому, суд першої інстанції, на думку судової колегії правильно дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог у цій частині.

Обгрунтованими є також і висновки суду першої інстанції в іншій частині свого рішення, тобто стосовно визнання заяви ОСОБА_5 від 18 травня 2005 року нікчемною, оскільки твердження з цього приводу позивача були ретельно перевірені судом і свого підтвердження не знайшли.

З вказаними висновками суду першої інстанції вважає за необхідне погодитись і судова колегія апеляційного суду, оскільки зроблені вони на підставі встановлених ним у судовому засіданні обставинах справи, всебічно, повно та об'єктивно досліджених доказах, наданих сторонами, та на підставі правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Згідно з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213, 214, 215 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги апелянта не дають суду апеляційної інстанції підстав для висновку про порушення судом 1-ої інстанції вимог закону, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Підстав для скасування або зміни рішення суду судова колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити, а рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: