Головуючий суду 1 інстанції - Антоненко М.В.

Доповідач - Оробцова Р.І.

Справа № 2-816/2013

Провадження № 22ц/782/2145/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Оробцової Р.І.

суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.О.

при секретарі : Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05 квітня 2013 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним визнання права власності на автомобіль та про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2012 року позивач ОСОБА_2, звернувся до суду із позовом в якому вказує на те, що 22 травня 2006 року він та ОСОБА_3 - перший відповідач у письмовій формі уклали договір купівлі-продажу автомобіля ВА3-2121, 1978 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_3 передала у власність позивача зазначений вище автомобіль, а він сплатив за цю машину обговорену суму грошей, а саме еквівалент 2000 доларів США. Всі необхідні умови договору купівлі-продажу ним та відповідачем були належним чином виконані.

З метою можливості самостійно вирішити питання зняття з реєстрації автомобіля та його реєстрації на його ім'я, відповідачем булла оформлена нотаріально посвідчена довіреність на права продажу автомобіля та виконання всіх дій пов'язаних з його відчужуванням.

9 грудня 2012 року на 72 кілометрі автодороги Н-21 він був зупинений працівниками ДПС ДАІ, які затримали належний йому транспортний засіб пославшись на наступну підставу: «розыск ОГИС РУТО Ленинского рай-на вх № 4845 от: 13.03 12».

Після складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу автомобіль був евакуйований до місця зберігання за адресою: м. Луганськ. вул. Гастелло. 40.

Акт також містить відомості про те, що власником транспортного засобу є відповідачка. У зв'язку з вилученням автомобіля з його володіння, а також у зв'язку з тим, що на теперішній час автомобіль зареєстрований за відповідачкою він змушений звертатися до суду з цим позовом.

З актом опису та арешту майна позивач не ознайомлений і його примірника не має, а тому зазначити у позові вид обсяг та строк обмеження, встановлений державним виконавцем відповідно до вимог ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» він не може. Виконавчий лист на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська виданий ОСОБА_7, третій особі по справі.

Просив суд, визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобілю марки ВАЗ 2121, 1978 року випуску, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, що був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 22 травня 2006 року та визнати за позивачем право власності на цей автомобіль; зняти арешт на спірний автомобіль, накладений ВДВС Ленінського району Луганського міського управління юстиції.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним визнання права власності на автомобіль та про зняття арешту з майна.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що при прийнятті рішення від 05.04.2013 року судом не досліджено в повному обсязі обставини справи, допущено грубі порушення в застосуванні норм матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05 квітня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобілю марки ВАЗ 2121, 1978 року випуску, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, що був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати дійсним; визнати право власності на автомобіль марки ВАЗ 2121, 1978 року випуску, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 за ОСОБА_2; звільнити автомобіль марки ВАЗ 2121, 1978 року випуску, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 з під арешту, накладеного Ленінським ВДВС Луганського МУЮ.

Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що згідно з ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок згідно з п. 2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Пунктом 7 правил передбачено, що власники транспортних засобів мають зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання.

Відповідно до п. 8 зазначених Правил державна реєстрація транспортних засобів здійснюється за умови його попереднього зняття його з обліку в підрозділі ДАІ.

Правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема: довідкою - рахунком, виданою за формою згідно з додатком №1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку.

Перед відчуженням, передачею, такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Згідно з п. 40 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Пунктом 41 Правил передбачено, що зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділах ДАІ на підставі заяви власника, а відповідно до п.43 Правил, якщо транспортні засоби знімаються з обліку у зв'язку з їх відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка «Транспортний засіб знято з обліку для реалізації в межах України», номерні знаки здаються, а видаються номерні знаки «Транзит».

Згідно ст. 689 ЦКУ покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення переданім та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (тобто зробити вказану державну реєстрацію згідно діючого законодавства).

Судом першої інстанції встановлено, що 22 травня 2006 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-2121, 1978 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1. (а.с.8); відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_3 передала ОСОБА_10 у власність спірний автомобіль, а він сплатив за цю машину обговорену суму грошей, а саме еквівалент 2000 доларів США; 22.05.06 р. ОСОБА_3 надала ОСОБА_2. нотаріально посвідчену довіреність на право відчуження вищевказаного автомобіля (а.с.6); згідно з актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09.12.12 p.. автомобіль ВАЗ-2121. державний номер НОМЕР_1 переданий на спеціальний майданчик, у зв'язку з розшуком ВДВС РУЮ Ленінського району (а.с.7).

Відповідно до статті 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Зважаючи на вище зазначені норми права та обставини справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-2121 від 22 травня 2006 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. є неукладеним, оскільки сторонами цього договору не було здійснено всіх необхідних дій, необхідних для легалізації вказаного договору. Відповідно до цього у позивача відсутні законні підстави для набуття права власності на спірний автомобіль.

Довіреність від 22.05.06 р. не може бути визнана судом доказом вчинення договору купівлі-продажу, оскільки купівля-продаж та представництво з управлінням майном це відповідно до закону є різними правочинами.

Ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Крім того місцевим судом вірно зазначено, що між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. взагалі відсутній спір з приводу автомобіля ВАЗ-2121 номер НОМЕР_1.

Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у зв'язку з необґрунтованістю.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :