АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/3712/13

Номер провадження 22-ц/786/2314/2013

Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д.

Доповідач Лобов О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Акопян В.І., Одринської Т.В.

при секретарі Лутицькій Л.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на ухвалу судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 29 квітня 2013 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання неправомірними дій банку щодо підвищення відсоткової ставки за споживчим кредитом.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 29 квітня 2013 року відкрите провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання неправомірними дій банку щодо підвищення відсоткової ставки за споживчим кредитом.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу судді місцевого суду скасувати, справу передати для розгляду до суду за місцем знаходження відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд порушив вимоги ч.5 ст.110 ЦПК України та не врахував характеру спірних правовідносин, які стосуються виконання кредитного договору.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м.Кременчука з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» і, посилаючись на порушення Банком вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», просила ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії Банку щодо одностороннього підвищення процентної ставки за кредитним договором від 21 серпня 2008 року; зобов'язати відповідача виконувати положення п.17.1.7 розділу 17 кредитного договору від 21 серпня 2008 року у редакції, що діяла до одностороннього підвищення процентної ставки за кредитом, зробити перерахунок здійснених платежів з 25 лютого 2009 року.

Ухвалюючи рішення про відкриття провадження у справі, суддя суду першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідно до ч.5 ст.110 ЦПК України справа підсудна Автозаводському районному суду м.Кременчука.

Доводи апеляційної скарги про те, що дія ЗУ «Про захист прав споживачів» розповсюджується виключно на правовідносини, що виникають з питань надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедуру виконання договору, тощо, які передують укладенню самого договору, є наслідком неправильного тлумачення закону та помилкового розуміння судової практики.

В аналізі судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр.), підготовленому Верховним Судом України, зазначено: «Сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законах № 1023-XII, № 2664-ІІІ терміни споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону №1023-XII. Згідно з преамбулою Закону №2664-ІІІ у ньому встановлені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг. Його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні. Через неоднакову судову практику при вирішенні спорів про фінансові послуги Конституційний Суд України у рішенні від 10 листопада 2011 р. у справі №15-рп/2011 роз'яснив, що положення п.п. 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону №1023-XII треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору ».

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.303, ст.307 ч.2 п.1, ст.312 ч.1 п.1, ст.315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» відхилити.

Ухвалу судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 29 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.А. Лобов

Судді В.І. Акопян

Т.В. Одринська

Копія згідно: суддя О.А. Лобов