07.05.2013
П О С Т А Н О В А Провадження №2-а/331/63/13
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 331/2998/13-а
07 травня 2013 року місто Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Васецька В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя, третя особа: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного утримання, як судді у відставці, -
В С Т А Н О В И В:
11.04.2013 року позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя, третя особа: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області, в якому просить суд визнати незаконними дії Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати довічного грошового утримання, як судді у відставці згідно ч. 3 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року №2453 УІ відповідно до нових умов оплати праці суддів, працюючих на відповідних посадах;зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату довічного утримання , як судді у відставці згідно ч. 3 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року в розмірі 13 596 гривень 48 копійок щомісяця; та з 01 січня по 30 квітня 2013 року в розмірі 50 938 гривень 32 копійки та стягнути з Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя на користь позивача суму недосплаченого щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці за 2012 рік у розмірі 97 937 гривень 16 копійок; з 1 січня по 30 квітня 2013 року в розмірі 50 938 гривень 32 копійки; зобов'язати головне управління Державного Казначейства України у Запорізькій області провести фінансування видатків з Державного бюджету України за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів» для виплати недоплаченого позивачу щомісячного довічного грошового утримання у сумі 148 865 гривень 48 копійок.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона вийшла у відставку 29.09.2006 року з посади судді апеляційного суду Запорізької області (постанова Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 22.07.2006 року №19 -У, наказ апеляційного суду Запорізької області №125-к від 29.09.2006 року). Стаж роботи на посаді судді складає 27 років 3 місяці 26 днів.
Після звільнення їй було призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від заробітної плати судді, яке вона отримувала апеляційному суді Запорізької області.
Починаючи з 2007 року призначення та виплата щомісячного грошового утримання здійснюється Управлінням пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Розмір щомісячного грошового утримання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя був визначений у розмірі 5385 гривень 65 копійок. З того часу перерахунок щомісячного грошового утримання не здійснювався, крім індексації.
Позивачу стало відомо, що у 2012 році згідно ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року суддівська винагорода працюючого на посаді судді апеляційного суду станом на 01.01.2012 року складає 15 107 гривень 20 копійок, що підтверджується довідкою апеляційного суду Запорізької області №07-43/16 від 23.01.2012 року.
Таким чином, відповідачем не проводився позивачу перерахунок довічного грошового утримання, як судді у відставці, яке повинно становити: 13 596, 48 гривень (90% від 15 107, 20 гривень) - з 01 січня 2012 року та 18 168, 48 гривень (90 % від 20 187,20 гривень) - з 01 січня 2013 року.
Таким чином, за 2012 рік позивачу повинно було призначено та виплачено довічне грошове утримання у сумі 163 157, 76 гривень (13 596, 48 гривень х 12); фактично виплачено 65 220, 60 гривень (5434, 60 гривень х 3 + 5435 гривень х 3 + 5435, 15 гривень х3 + 5435, 45 гривень х 3). Різниця складає 97 937, 16 гривень.
За січень - квітень 2013 року повинно було виплачено позивачеві довічне грошове утримання у сумі 72 673, 92 гривень (18 168, 48 гривень х 4). Фактично виплачено 21 745, 60 гривень (5436, 40 гривень). Різниця складає 50 928, 32 гривень, а всього не сплачено за 2012 рік та чотири місяця 2013 року довічне грошове утримання, як судді у відставці у сумі 148 865, 48 гривень.
У зв'язку з викладеним позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови в проведенні довічного грошового утримання незаконними, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2013 року поновлено строк та відкрито скорочене провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя, третя особа: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного утримання, як судді у відставці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Наданими суду письмовими запереченнями представник відповідача зазначив, що дії управління ПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень, у спосіб, встановлений чинним законодавством, а вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не відповідають чинному законодавству України, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 була звільнена з посади судді апеляційного суду Запорізької області, маючи стаж роботи понад 20 років.
Як суддя у відставці вона отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % від заробітної плати судді, яке виплачується їй відповідачем за рахунок коштів Державного бюджету України.
28 січня 2013 року позивач звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо перерахування пенсії, відповідно до довідки Апеляційного суду Запорізької області про суддівську винагороду, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання судді у відставці.
Листом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя від 11.02.2013 р. №14/м-9 ОСОБА_1 було відмовлено у перерахуванні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Свою відмову управління обґрунтовує Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891, і якою затверджено Порядок подання документів для призначення і виплати довічного щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, яким передбачено, що органи Пенсійного фонду України здійснюють лише призначення і виплату довічного щомісячного грошового утримання суддям у відставці.
Крім того зазначено, що Законом України «Про судоустрій та статус суддів» не передбачено проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Згідно з статтею 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років. Розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотка заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження довічного грошового утримання.
Частина 11 перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів»(розділ XIII) визначає те, що судді призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набуття чинності цим Законам.
Згідно довідки Апеляційного суду Запорізької області від 23 січня 2012 року про суддівську винагороду позивачки:
За січень 2012 року суддівська винагорода склала 15107,20 грн., в тому числі оклад 9442,00 грн., доплата за вислугу років 60% - 5665,20 грн.
Згідно довідки Апеляційного суду Запорізької області від 24 січня 2013 року про суддівську винагороду позивачки:
За січень 2013 року суддівська винагорода склала 20 187,20 грн., в тому числі оклад 12 617,00 грн., доплата за вислугу років 60% - 7570,20 грн.
Відмова в перерахуванні розміру щомісячного довічного грошового утримання є незаконною, оскільки Пенсійний фонд України, а також Міністерство юстиції не мають законодавчих повноважень, а вони є тільки виконавчими органами і не можуть скасовувати, звужувати та надавати тлумачення діючим законодавчим актам. Відмову у перерахуванні і виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці слід визнати неправомірною, оскільки вона суперечить ст. ст. 22, 126 Конституції України, рішенню Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Положеннями ст. 126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів» - (чинного на час призначення щомісячного довічного грошового утримання) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
Після втрати, зазначеного Закону, чинності на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.10 № 2453 (далі - Закон № 2453) аналогічні положення були передбачені ч. 3 ст. 138 цього Закону, згідно з якими щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
З 01.10.11 положення наведеної частини ст. 138 Закону № 2453 викладені в іншій редакції, відповідно до якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до рішення Конституційного Суд України від 22.09.05р. № 5-рп/2005, конституційні права свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод.
Невід'ємною складовою статусу суддів є їх незалежність, яка забезпечується, у тому числі, гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту (підпункт 1.1 пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 19-рп/2004). Положеннями п. 7 Рішення Конституційного Суду України від 11.10.05 № 8-рп/2005 зазначено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Також Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.
Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій та статус суддів», від 07.07.2010 року № 2453-УІ. В рішенні Конституційного Суду України від 14.12.11 №18-рп/2011 також зауважено, що виходячи з системного аналізу положень Закону це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Відмінністю щомісячного грошового утримання працюючого судді від щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є лише те, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, цю виплату одержують виключно з Державного бюджету України, а судді у відставці - з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Враховуючи те, що позивач є суддею у відставці, а відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про статус суддів», що був чинний на час призначення позивачу довічного грошового утримання, за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку, з огляду на положення статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то підлягає застосуванню частина 3 ст. 138 Закону № 2543 (діюча з 01.01.2012 року), а отже дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку на підставі наданих довідок Апеляційного суду Запорізької області є противоправним, оскільки порушують її права та інтереси.
Також Пенсійний фонд України в Жовтневому районі м. Запоріжжя відмовляючи позивачу у перерахунку і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці послався на Постанову Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, яка передбачає, що органи Пенсійного фонду України здійснюють лише призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Але в даній Постанові в додатку №2 про Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці органами Пенсійного фонду України зазначено про те, що «заробітна плата, яка враховується при призначенні і (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці». Отже, згідно цього органи Пенсійного фонду України здійснюють не лише призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці але і перерахунок.
З наведених підстав дії УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя є протиправними.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 19, 22, 24, 41, 46, 126, 130 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2007 від 18.06. 2007 року, № 6-рп/2007 року від 22.05.2008 року, ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року, ст. ст. 47, 138, ч. II Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року, ч. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», ст. ст. 5, 6, 71, 160, 161-163 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 за адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя, третя особа: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного утримання, як судді у відставці - задовольнити.
Визнати незаконними дії Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати довічного грошового утримання ОСОБА_1, як судді у відставці згідно ч. 3 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року №2453 УІ відповідно до нових умов оплати праці суддів, працюючих на відповідних посадах.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату довічного утримання ОСОБА_1, як судді у відставці згідно ч. 3 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року в розмірі 13 596 гривень 48 копійок щомісяця; та з 01 січня по 30 квітня 2013 року в розмірі 18 168 гривень 48 копійки.
Стягнути з Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя на користь ОСОБА_1 суму недосплаченого щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці за 2012 рік у розмірі 97 937 гривень 16 копійок; з 1 січня по 30 квітня 2013 року в розмірі 50 938 гривень 32 копійки;
Зобов'язати головне управління Державного Казначейства України у Запорізькій області провести фінансування видатків з Державного бюджету України за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів» для виплати недоплаченого ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у сумі 148 865 гривень 48 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - ти денний строк з дня проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: В.В.Васецька